31. Ряди птахів: Куроподібні, Сивкоподібні, Голубоподібні

Куроподібні— ряд птахів, що містить близько 250–270 видів, поширених у всьому світі. Ряд Куроподібні—типові виводкові птахи,поширені на всіх(крім Антарктиди) материках.

До них належить свійська курка. Заради м'яса і яєць виведено багато різноманітних порід наш курей. У лісах на півночі України поширені тетерук і глухар. Степи й поля нашої країни населяють сіра куріпка та перепілка. Родини

Куроподібні включають 5 родин: Сміттєві кури, Краксові, Фазанові, Цесаркові

Куроподібним належать наземні та деревні рослиноїдні птахи з відносно короткими заокругленними крилами та сильними лапами. Курині, курячі—ряд птахів. Довж. тіла 12—125 см, маса від 45 г до 10 кг. Дзьоб широкий, конічний; ноги сильні, чотирипалі з міцними кігтями; крила короткі, широкі; оперення щільне, різноманітного забарвлення, у багатьох видів добре виражений статевий диморфізм. Характерною є грудна кістка з двома парами глибоких вирізок на задньому краї; воло чітко відмежоване від стравоходу. К. населяють різноманітні ландшафти: тундру, ліси, степи, гори, напівпустелі. Ведуть наземне або наземно-деревне життя. Осілі, частково кочівні або перелітні птахи. Полігами, іноді утворюють пари. Гніздо будують на землі, кладку з 5—22 яєць насиджують 12—28 діб. Виводкові птахи. Живляться взимку рослинною (хвоя, насіння, бруньки), влітку також і тваринною їжею (комахи та ін. безхребетні).

Сивкоподібні— ряд птахів. Один з найчисельніших рядів птахів, пов'язаних з водним середовищем існування. Представники суттєво відрізняються за морфологією та поведінкою. Птахи невеликих і середніх розмірів (вага від 20 г до 3 кг) з характерним виглядом куликів, мартинів, алькових. Ведуть переважно навколоводний або водний спосіб життя.Морфологічні ознаки Досить різноманітний за морфологією ряд. Кількість спільних ознак для всіх груп ряду відносно невелика, але у комплексі вони досить чітко відокремлюють сивкоподібних від інших, навіть споріднених рядів. Дзьоби дуже різноманітної форми.Шийних хребців 12—16. Грудні хребці найчастіше зливаються у спинну кістку. Справжніх ребер 5—8. Цівка та нижній край гомілки не оперені. Задній палець у всіх груп, крім якан, сильно редукований, у частини видів повністю зникає. Пневматичність скелету виражена слабко. Стравохід легко розтягується, вола зазвичай немає. М'язевий шлунок з потужними стінками. Сліпі кишки розвинені в різному ступені.Є жовчний міхур. Додатковий стрижень контурного пера зазвичай розвинений. Куприкова залоза вкрита пір'ям. Крила загострені, діастатаксичні. Першорядних махових пер 11. Протягом року два линяння: повне післягніздове та часткове весняне (передшлюбне). Статевий диморфізм властивий небагатьом видам; у більшості добре виражена вікова і сезонна його зміна.Поширені практично по всій земній кулі.Більшість видів ведуть зграйний спосіб життя круглорічно або у певний його період. Більшість видів моногамні. Полігінія або поліандрія зустрічається у яка нових, плавунцівта деяких бекасових. Гніздяться, як правило, один раз на рік.

Голубоподібні— ряд птахів, до якого належать родина голубових і вимерла родина дронтів. До голубоподібних належить близько 300-т видів горлиць, голубів та дронтів.

Ряд Голубоподібні. Голуби ведуть денний спосіб життя, більшість з них осілі. Всі голуби моногами і утворюють досить міцні пари. Пташенята гніздового типу вилуплюються голими і безпомічними і живляться так званим пташиним молоком – клітинами епітелію, що відшаровується від вола, з випотом лімфи. Пташенят що підросли, годують насінням, що розбухало у воді. Найбільш поширений напівдикий свійський голуб, схожий на сизого голуба.

Голуби живляться насінням різних рослин – дикорослих і культурних, яке збирають на землі.Поширеною у населених пунктах стала кільчаста горлиця.