4.Особливості економічного розвитку Давньоруської ранньофеодальної держави та спроби його регулювання в пам’ятках економічної думки цього періоду

В період з V по IX століття н. є. у східних слов'ян виникають передумови формування ранньофеодальної держави. Давньоруська ранньофеодальна держава виникла у 882 році.

Сформована ранньофеодальна держава виконувала цілий ряд економічних функцій і таким чином сприяла розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі: а) вона забезпечувала, в міру можливостей, стабільність економічного життя, організовуючи захист вітчизняних земель від зовнішніх ворогів; б) регулювала економічні відносини, що складалися в суспільстві з допомогою законодавства й оподаткування ("Руська правда"); в) укладала зовнішньоторгові договори, підтримувала купецтво встановлювала ринкові міри ваги і довжини, регулювала величину позичкового відсотка; г) будучи ініціатором введення християнства, держава сприяла розвитку освіти і формуванню одного з істотних секторів феодального господарства - монастирського землеволодіння;д) держава сприяла переходу суспільства від первіснообщинного ладу до феодалізму, консервуючи тим самим розвиток рабства і перетворюючи його в обмежений суспільно-економічний уклад

Важливим писемним джерелом з історії Київської Русі є "Руська Правда" - звіт юридичних законоположень, чинних на території всієї держави. В статтях "Руської Правди" містяться цікаві дані, що мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми. Це матеріали про розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі, грошовий обіг.

5.Економіка та економічна думка Західної Європи в V- хv ст.

В цей час в Зах. Європі формується феодальний тип натурально-господарських відносин.

В новітніх дослідженнях виділяють такі етапи становлення і розвитку феодалізму:

1) раннє середньовіччя V—IX ст. (земля концентрується в представників найвищих станів суспільства, формується залежне суспільство, встановлюються васально-ленні відносини);

2) високе середньовіччя X—XIII ст. (сформувалась феодальна ієрархія, значний розвиток ремесла і торгівлі);

3) пізнє середньовіччя XIV—XV ст. (утвердження товарно-грошових відносин, активний процес звільнення селян, розмивання феодальної ієрархії, поява елементів раннього капіталізму).

Феодальну економіку характеризують такі ознаки:

— панування великої земельної власності класу феодалів;

— поєднання її з дрібним індивідуальним господарством безпосередніх виробників — селян, що часто мали у приватній власності основні засоби виробництва, худобу;

— своєрідний статус селян, які були не власниками землі, а її утримувачами на різних умовах, аж до права спадкового користування;

— різні форми і ступінь позаекономічного примусу селян, особиста і поземельна залежність, станова неповноправність селянства;

— переважання аграрного сектору над торговим і промисловим;

— панування натурального господарства

— загалом низький рівень техніки і знань, ручне виробництво

Форми феодального землеволодіння та їх трансформація (Зах. Європа): 1). Алод – вільно відчужувана індивідуально – сімейна земельна власність, тобто приватна (спадкова) власність на наділ общинної землі. Алод (V-VI ст.) виник на підставі форми розпорядження землею, яка поєднувала общинне землеволодіння з приватним селянським господарством 2) Бенефіцій (благодіяння) – тимчасова, неспадкова форма земельного володіння феодала, котра обумовлювалася виконання обов’язків (платежі), а також терміном (як правило пожиттєвим).

3) Феод (або лен) – умовна, спадкова форма землеволодіння що передбачала поширення імунітетних прав феодалів різного ґатунку (імунітетні права надавали право суду, адміністративні та поліцейські функції на власній території, тобто приватна влада феодала-імуніста набувала державного характеру). Перетворення бенефіція у феод відбулося у ІХ ст.

Розвиток економічної думки класичного середньовіччя, як і в попередній період, відбувався під величезним впливом християнської церкви. Найбільшим авторитетом був Фома Аквінський .У своїх поглядах він виступав за централізацію влади і визнавав соціальну ієрархію, оскільки поділ на стани «походить від Бога». Природну підставу станової ієрархії Фома бачив у поділі праці. Висловив свої міркування з проблем обміну, ціни, торгівлі, торгового прибутку, грошей та ін. Так, він дав своє тлумачення «справедливої ціни». Обмін, на думку Фоми Аквінського, має відбуватися без обману і заради спільної користі.