Сосни звичайної на території урочища «Бредулець» Зеленського лісництва дп «Надвірнянське лісове господарство»

П римітка; напрям підняття схилу

Таблиця 2

Лісівничо-таксаційні показники ділянок типологічного профілю

№ ділянки	Тип лісу	Кут нахилу, градуси		Склад деревостану	Діаметр, см	Висота, м	Запас, м3/га	Бонітет	Індекс Кокса	Індекс Шенона
1	А4-С	0-5		10Сз	12,3	7,2	58	Vа	1,62	0,00
2	А3-смС	5-15		10Сз	9,2	3,2	12	Vb	6,04	0,14
3	А2-С	25-35		10Сз	9,8	3,9	15	Vb	0,16	1,07
4	В2-смС	20-25		9Сз1Смє+Бп	14,4	8	97	V	0,27	0,73
5	В3-смС	12-20		5Сз4Смє1Бп+Яцб	25,1	14,9	289	ІV	1,91	0,85
6	С3-яцСм	15-5		4Сз4Смє2Яцб 9Смє1Яцб+Сз	33,1 15,0	21,3 11,8	594	ІІ	1,45	0,74
7	В4-смС	-5-5		8Сз2Смє	17,2	6,9	114	V	1,04	0,78
8	А3-смС	5-15		10Сз	13,3	7	48	Vb	1,88	0,23
9	А2-С		25-30	6Сз4Смє	13,2	5,9	42	Vb	10,0	1,07
10	В2-смС		20-25	6Сз2Смє2Бп	27,4	11,7	146	ІІІ	0,59	1,15
11	В3-смС		15-22	7Сз2Бп1Смє+Яцб	16,7	11,9	244	ІІІ	2,89	0,98
12	С3-яцСм		5-10	6Сз2Смє1Яцб1Бп 6Смє4Сз	26 9,5	21,9 6,3	478	ІІ	4,34	0,99

Як видно з табл. 1 та рис. 2, зміна одного типу лісу на інший відбувається згідно з логічною послідовністю зміни вологості і родючості ґрунту відповідно до класифікації П.С. Погребняка. Основним вагомим критерієм, що впливає на поширення типів лісу на скельних розсипах, є кут нахилу схилу, оскільки він насамперед впливає на збереження вологи та рослинного опаду та відпаду (з якого в майбутньому формується ґрунт) на ділянках. Треба зазначити, що за кута нахилу в межах 0-5^о на увігнутих формах схилів та біля підніжжя скельних розсипів формуються сирі типи лісу (А₄-С та В₄-смС). За кута нахилу в межах 5-20^о і пряма форма схилу формуються вологі типи лісу (А₃-смС та В₃-смС), а з подальшим його збільшенням – свіжі типи лісу (А₂-С та В₂-смС). На опуклих формах схилів та вершинах із кутом нахилу не більше 10^о, де найінтенсивніше відбувається нагромадження органічної речовини та достатньою мірою зберігається волога, відбулася зміна типу лісу із вологого смереково-соснового субору на вологу ялицеву сусмеречину (С₃-яцСм) в якому сосна, що збереглася, виступає домішкою. Тому тут формуються природні похідні деревостани із сосною звичайною.

Детально проаналізувавши склад ЖНП, встановлено фітоценотичну структуру лісів за участю сосни звичайної в Українських Карпатах. Відповідно до побудованої фітоценотичної структури, всі ліси за участю реліктової сосни звичайної за переважаючим ярусом поділено на три групи: чисті соснові ліси, соснові ліси за участю смереки європейської та соснові ліси за участю берези повислої. Найрізноманітнішими серед цих груп є чисті соснові ліси. Більшість із них є одноярусними, які у 50% випадків не мають ярусу підліску. Також варто зазначити, що до цих лісів належать і двоярусні деревостани, у першому з яких домінуючою є сосна звичайна. У другому ярусі можуть рости смерека європейська, сосна звичайна, ялиця біла, що переважно залежить від ґрунтово-гідрологічних умов формування та будови першого ярусу. Здебільшого у таких лісах формується ярус підліску.

Група смереково-соснових лісів дещо менша і також представлена одно- та двоярусними деревостанами. У другому ярусі в таких асоціаціях практично відсутня сосна звичайна, що пов’язано зі щільнішим першим ярусом, а домінуючою породою тут є смерека європейська з домішкою ялиці білої. В усіх випадках, окрім випадку, коли в другому ярусі наявна ялиця біла, присутній дуже рідкий ярус підліску.

Група березово-соснових лісів представлена єдиною асоціацією, яка є похідною внаслідок низової пожежі, тому в майбутньому ця асоціація поступово перетвориться в одну із корінних.

Визначено видовий склад шапинкових макроміцетів на досліджуваних територіях. Він представлений 85 видами базидіоміцетів, які належать до трьох підкласів, п'яти порядків, 19 родини та 27 родів. Найбільше видове різноманіття зафіксовано типі лісу В₃-смС – 62 види, а найменше в типі лісу А₂-С – 10 видів. Серед усіх виявлених видів грибів 55 є симбіотрофами, 45 видів – їстівними та умовно їстівними, 40 видів є неїстівними, вісім з яких є отруйними.