Розподіл деревостанів сосни звичайної за категоріями санітарного стану дерев

Популяція	Розподіл дерев за категоріями санітарного стану, %
	I	II	III	IV	V	VI	Разом
Буковинська	41,3	37,1	7,3	1,4	0,5	12,4	100
Паляницька	43,0	35,8	12,3	2,5	0,2	6,2	100
Татарівська	52,7	19,6	7,8	3,9	1,4	14,6	100
Микуличинська	67,0	13,1	3,5	2,6	0,7	13,1	100
Зеленська	50,4	20,5	10,3	7,8	2,3	8,7	100
Краснянська	69,8	6,3	4,8	1,6	2,8	14,7	100
Осмолодська	54,9	12,1	8,2	10,8	0,5	13,5	100
Ангелівська	34,9	6,0	4,3	5,3	13,5	36,0	100
Вигодська	34,9	21,9	14,5	24,9	0,8	3,0	100
Голятинська	56,3	17,9	9,3	2,0	0,7	13,8	100

Під час оцінцювання санітарного стану дерев сосни звичайної виявлено в середньому 13-15% всохлих дерев. З метою виявлення причини всихання дерев відібрано взірці деревини шляхом взяття кернів у прикореневій ділянці стовбура ослаблих та всохлих сосен. У лабораторії молекулярно-генетичних маркерів рослин кафедри лісівництва НЛТУ України проведено молекулярно-генетичний аналіз на присутність ДНК кореневої губки у взірцях деревини.

Встановлено, що в умовах А₂-С, А₅-С, В₂-смС, В₅-С та, частково, в А₃-смС і А₄-смС у соснових деревостанах коренева губка не розвивається, а створення та відновлення соснових насаджень у цих типах лісу є необхідним з екологічної та безпечним – зі санітарної точок зору.

Дослідження смолопродуктивності сосни звичайної методом мікропідсочування проведено на торф'яних болотах (Краснянська популяція) та скельний розсипах (Зеленська популяція). Продуктивніші типи лісу забезпечують вищу смолопродуктивність сосни. Так, у кращих умовах для росту деревостанів сосни звичайної, що ростуть у вологій ялицевій сусмеречині (С₃-яцСм) і досягли найвищого із досліджуваних насаджень ІІ класу бонітету, сосна відзначилась найвищою смолопродуктивністю (3,68 г/добу). На болотистих перезволожених ґрунтах у типах лісорослинних умов В₄ та В₅ смолопродуктивність перебуває на низькому рівні (2,46-2,97 г/добу). Такою ж була смолопродуктивність сосни звичайної, що росла на скельних розсипах у типі лісорослинних умов А₃ (2,62 г/добу).

Лісівничо-таксаційні особливості лісостанів сосни звичайної в українських карпатах

У розділі подано інвентаризаційні дані соснових деревостанів в Українських Карпатах та їх розподіл за різними показниками. Представлено результати лісівничо-таксаційних досліджень на закладених ППП та типологічному профілі, їх аналіз та узагальнення. Так, у регіоні досліджень площа середньовікових та пристигаючих природних лісостанів сосни звичайної (від 40 до 80 років) є найбільшою. Їх площа становить 1/2 від загальної кількості. Частка деревостанів, старших за 100 років становить 27,9%. Розподіл їх за кількістю одиниць сосни у складі деревостану засвідчив, що десять одиниць сосни у складі деревостану в Українських Карпатах є найбільше (28%), а всі інші варіанти не перевищують 7-13%.

Більшість природних похідних соснових лісів Карпат росте на висотах від 500 до 700 м н.р.м. (81,7%). Вище 700 м н.р.м. площа цих лісів поступово зменшується. Реліктові соснові ліси до 500 м н. р. м. формуються болотним екотипом сосни і становлять 38,8% від загальної їх площі. Вище 500 м н.р.м. формуються ліси, приурочені до скель та скельних розсипів. Переважна більшість їх росте на висоті 700-900 м н.р.м. і становить 38,7%, хоча окремі популяції сосни звичайної поширені до 1375 м н.р.м.

Встановлено, що найбільша кількість лісових культур сосни звичайної росте у Львівській (5569,1 га) та Івано-Франківській (2390,9 га) областях. Значно менше цих насаджень росте в Чернівецькій, 385,3 га та найменше – у Закарпатській (65,4 га) областях. Із збільшенням кількості одиниць сосни звичайної в складі деревостану збільшується і їх площа, при цьому чисті лісові культури займають площу 2337,7 га. У висотному діапазоні 600-700 м н.р.м. зосереджена більшість штучних насаджень сосни звичайної (2898,2 га), а найменше – 900-1000 м н.р.м. (84,9 га). Більшість лісових культур сосни звичайної у регіоні досліджень має вік 41-60 (4978,4 га) та 61-80 (2258,8 га) років. Такі вікові межі цих насаджень підтверджують той факт, що найбільшу кількість цих лісових культур було створено в Українських Карпатах у 40-50-х роках минулого століття. Провівши типологічний аналіз штучних деревостанів, встановлено, що 95,63% (8043,0 га) з них створено у невідповідних лісорослинних умовах та типах лісу і лише 4,37% лісових культур – у відповідних типах лісу.

Результати типологічного аналізу природних деревостанів сосни звичайної в Українських Карпатах засвідчили, що 34,6 % (387,9 га) лісостанів в умовах сугрудів та грудів є похідними. Площа корінних деревостанів реліктової сосни звичайної становить 736,1 га (65,4 %). Загалом на основі наших досліджень та висновків інших вчених (Яцик Р.М., 1981; Мілкіна Л.І., 1987) рекомендовано розширити екологічну фігуру сосни звичайної в Українських Карпатах в напрямку мокрих борів та додати до класифікації існуючих соснових типів лісу (за Герушинським З.Ю., 1996) наступні типи лісу: А₂-С – свіжий сосновий бір; А₅-С – мокрий сосновий бір; В₅-С – мокрий сосновий субір. Коротко охарактеризуємо їх:

• свіжий сосновий бір (А₂-С) трапляється на скелях і скельних розсипах ямненського пісковика V категорії, на південних експозиціях схилів крутизною 25⁰ і більше у висотних діапазонах 600-1100 м н.р.м. Головна лісотвірна порода – сосна звичайна, як домішка присутня береза повисла поодинокими деревами. Деревостан простий, одноярусний, має куртинний характер. Дерева сосни звичайної є слабопродуктивними та мають V-V^а бонітети, зосереджені у тріщинах та западинах скель і скельних розсипів, де нагромаджується органіка та затримується волога. Підлісок практично відсутній, поодиноко трапляється горобина звичайна. Природне відновлення відбувається слабко. Підріст – до 1-1,5 тис. шт./га. ЖНП є досить бідним, має куртинний характер і зосереджений у тих самих місцях, що і дерева. Представлений брусницею, зрідка – чорницею, очитком, кострицею. У складі мохового покриву – зозулин льон ялівцеподібний та ін.;

• мокрий сосновий бір (А₅-С) поширений тільки на торф’яних болотах прирічкових терас, де спостерігається значний коефіцієнт зволоженості, в урочищі "Ширковець" і дуже зрідка в урочищі "Турова дача". У цьому типі лісу формуються чисті соснові деревостани низької продуктивності (V^а-V^b бонітетів). Деревостани є простими, одноярусними, мають куртинний характер. Підлісок відсутній, кількість підросту не перевищує 2-2,5 тис. шт./га і складається тільки з сосни звичайної. ЖНП досить розвинений і займає 90-100 % проективного вкриття. Тут трапляється чорниця звичайна, брусниця звичайна, багно звичайне, журавлина болотна, лохина, водянка чорна, росичка круглолиста та ін. Моховий покрив представлений суцільним килимом сфагнових мохів із куртинами зозулиного льону звичайного.

• мокрий сосновий субір (В₅-С) трапляється також на торф’яних болотах прирічкових терас гірських річок в урочищах "Лютошари", "Турова дача" і частково в урочищі "Ширковець". Головною лісотвірною породою тут є сосна звичайна, яка формує чисті одно- та двоярусні деревостани. Домішкою в них є береза повисла, береза пухнаста та смерека європейська, які іноді виконують роль підліску. Одноярусні деревостани формуються одновікових лісостанах віком до 140 років. У старших деревостанах, де починається природний процес розпаду, утворюються вікна, в яких формується друге покоління лісу, що утворює другий ярус. Деревостани досягають IV-V класів бонітету. Підлісок має куртинний характер і є досить бідним. Природне відновлення відбувається слабо через сильно розвинений ЖНП, який становить 100% вкриття. Серед підросту домінує сосна звичайна, а також трапляються берези повисла та пухнаста. Загалом кількість підросту не перевищує 1 тис. шт./га. ЖНП представлений такими видами: чорниця звичайна, брусниця звичайна, лохина, журавлина болотна, багно звичайне, водянка чорна, осоки. Моховий покрив представлений суцільним килимом сфагнових мохів.

На основі проведених лісівничо-таксаційних досліджень та аналізу визначеної просторової структури корінних деревостанів сосни звичайної виділено та описано шість фаз розвитку умовних пралісів за участю сосни звичайної:

• фаза нового покоління характерна максимальною кількістю дерев на площі до 2010 шт./га на розсипах та 1470 шт./га – на болотах та відносно малими середніми діаметрами. Запас деревостанів у цій фазі на скельних розсипах є найменшим (164,1 м³/га), а на болотах – дещо більшим (314,7 м³/га). Деревостани одноярусні на скельних розсипах із складом 9Сз1Смє+Бп, а на болотах двоярусні: перший ярус представлений деревами значного віку та інтенсивно розпадається, його склад становить 10Сз, а другий ярус представлений новим поколінням лісу із складом 9Сз1Бпух+Смє;

• фаза молодняку: у цій фазі кількість дерев на скельних розсипах спадає до 1450 шт./га, а на болотах дещо зростає – до 2100 шт./га через відмирання дерев минулого покоління та відновлення молодняку. Запас деревостанів у цій фазі розвитку, порівняно з попередньою фазою, є значно вищим як на скельних розсипах, так і на торф'яних болотах і становить, відповідно, 264,4 та 456,1 м³/га. Деревостани на скельних розсипах переходять у двоярусні, а на болотах – в одноярусні, із поодинокими деревами розладнаного верхнього ярусу. Формули складу, відповідно, становлять 9Сз1Бп у першому ярусі та 6Сз2Смє2Бп у другому ярусі на скелях та 10Сз+Смє,Бпух на болотах;

• фаза жердняка: як і в попередній фазі, на скельних розсипах спостерігаємо двоярусне насадження, а на болотах – одноярусне. Кількість дерев на скельних розсипах збільшилась внаслідок формування щільного другого ярусу за рахунок сосни (620 шт./га) та великої кількості смереки європейської (845 шт./га). На болотах кількість дерев зменшилася і становить 1655 шт./га, причому кількість дерев смереки європейської та берези пухнастої залишається незмінна в межах 30-70 шт./га. Запас деревостану в цій фазі на скельних розсипах значно зріс і становить 395,0 м³/га, причому значно збільшується запас першого ярусу, який становить 320,6 м³/га. Натомість запас деревостану на болотах залишився на тому самому рівні – 429,3 м³/га. Склад деревостанів у цій фазі розвитку на скельних розсипах складає 10Сз+См,Бп першого ярусу, другого ярусу – 5См3Сз2Бп, а на торф’яних болотах становить 10Сз+См,Бпух;

• фаза пристигання: на скельних розсипах, як і в попередній фазі розвитку, деревостан є двоярусним. На болотах формується нещільний другий ярус із сосни звичайної, смереки європейської та берези пухнастої. Кількість дерев у цій фазі розвитку в цілому в деревостанах зменшилася. Через збільшення кількості дерев смереки європейської в першому ярусі та зменшення сосни в другому ярусі на скельних розсипах змінюється склад деревостану і становить, відповідно, 9Сз1Бп+Смє та 8Смє1Сз1Яцб. Запас деревостанів у цій фазі дещо зріс і становить 429,3 м³/га на скельних розсипах та 435,4 м³/га – на торф'яних болотах. На торф'яних болотах формула складу деревостану першого ярусу залишається незмінною – 10Сз, а в новосформованого другого ярусу – 8Смє1Сз1Бпух;

• фаза стиглості: деревостан на скельних розсипах є двоярусним, а деревостан на болотах з двоярусного перетворився на одноярусний внаслідок всихання смереки європейської у другому ярусі через заболоченість території. Кількість дерев у цій фазі є найменшою, оскільки деревостани є високоповнотними, із досить високими середніми показниками кількості дерев: 995 та 710 шт./га, у т. ч. сосни – 200 шт./га на скельних розсипах та 663 шт./га – на болотах. Відповідно до цього формула складу деревостанів становить 7Сз3Смє+Яцб у першому ярусі і 8Смє1Сз1Яцб+Бкл – у другому ярусі на скельних розсипах та 10Сз+Смє – на торф'яних болотах;

• фаза розпаду є завершальною у розвитку умовних пралісів за участю реліктової сосни звичайної. Ці деревостани через старіння починають розладнуватися, старі дерева реліктової сосни звичайної починають відмирати і падають на землю, формується двоярусне насадження. Кількість дерев у цій фазі розвитку, порівняно з попередньою, збільшується завдяки новому поколінню, яке зосереджене в другому ярусі в утворених вікнах намету першого ярусу. Так, на скельних розсипах відзначено 1019 шт./га дерев, причому в другому ярусі – 762 шт./га, а на торф’яних болотах, відповідно, 1090 шт./га, із них – 715 шт./га в другому ярусі. Через руйнування та відмирання старого деревостану суттєво зменшується запас, який не перевищує 286 м³/га на скельних розсипах та 231,7 м³/га – на торф'яних болотах. Формула складу деревостанів на скельних розсипах становить 9Сз1Смє у першому ярусі і 7Смє2Сз1Бп – у другому, а на болотах – відповідно 10Сз+Бп та 8Сз1Смє1Бпух.

Закладено типологічний профіль смугою від підніжжя гори до її вершини, завширшки 30 м і довжиною 630 м. Схему розміщення ділянок на типологічному профілі зображено на рис. 2. На закладеному типологічному профілі виділено 12 ділянок із 7 різними типами лісу. Детальну характеристику виділених ділянок на типологічному профілі наведено у табл. 2.

Рис. 2. Схема зміни типів лісу на типологічному профілі реліктової