МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ
ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація на хоровий твір:
«Осень»
Музика Речкунова М. П.
Слова А. А. Фета
Виконав:
студент 41 групи
Багіров. Р.А
Викладач:
Ятло. Л. П
Умань-2014
План аналізу хорової партитури
І. Загальний аналіз.
1. Відомості про автора.
2. Жанрова приналежність.
3. Зміст твору.
4. Загальний характер твору.
ІІ. Музично-теоретичний аналіз.
1. Структура музичної форми.
2. Ладотональність.
3. Гармонія.
4. Метроритм.
5. Темп.
6. Особливості фактури викладу.
7. Характеристика основної мелодії як музичної виразності.
ІІІ. Вокально-хоровий аналіз.
1. Тип і вид хору, наявність дивізі та унісонів. Загальний діапазон хору й загальна теситура, прийом звуковедення, дихання.
2. Аналіз і характеристика кожної хорової партії:
Ансамбль частковий
а) діапазон хорової партії, теситура дівізі;
б) особливості ансамблю динаміки, темпу, ритму;
Стрій мелодичний (інтонаційні труднощі)
а) особливості голосоведіння і вплив напрямку мелодії на горизонтальний стрій;
б) визначення інтонаційних труднощів і шляхи їх подолання;
в) вплив динаміки, темпу і ритму на горизонтальний стрій.
3. Ансамбль загальний:
а) тип ансамблю;
б) визначення особливостей ансамблів динаміки, темпу, ритму й дикції залежно від теситурних умов.
в) ансамблеве співвідношення звуків у акордах із подвоєннями;
г) необхідність штучного ансамблю в деяких акордах.
4. Стрій гармонічний:
а) визначити вплив теситури, динаміки, темпу і ритму на вертикальний стрій;
б) на основі аналізу мелодичного строю визначити найскладніші гармонічні сполучення чи акорди та вказати спосіб інтонування аби уникнути можливих змін строю.
5. Дикція:
а) вплив на дикцію темпу, штрихів, ритму, теситури, нюансів;
б) аналіз найскладніших поєднань слів і особливості їх вимови у тексті;
в) збіг і розбіжність наголосів у словах із сильною долею у такті.
IV. Виконавський аналіз.
1. Аналіз динаміки і кульмінацій (загальні і часткові).
2. Аналіз фразування: визначення логічних наголосів залежно від змісту літературного тексту, або від логіки побудови музичної думки з урахуванням форми твору.
3. Змістові цезури.
4. Відповідність або розбіжність логічних наголосів і музичних кульмінацій.
5. Диригентські труднощі.
6. Нотний текст з гармонічним і мелодичним аналізом.
V. Використана література.
А.А. Фет
«Осень»
Ласточки пропали,
А вчера зарей
Всё грачи летали
Да как сеть мелькали
Вон над той горой.
С вечера всё спится,
На дворе темно.
Лист сухой валится,
Ночью ветер злится
Да стучит в окно.
Лучше б снег да вьюгу
Встретить грудью рад!
Словно как с испугу
Раскричавшись, к югу
Журавли летят.
Выйдешь — поневоле
Тяжело — хоть плачь!
Смотришь — через поле
Перекати-поле
Прыгает как мяч.
(1854)
І. Загальний аналіз
Речкунов Михаил Петрович (1870—1921) — російський композитор, хор. диригент, педагог. Серед його творів мініатюри: "Осень", "Острою секирой", "Сосны молчаливые", "Весна", "Грусть", "Парус" та ін., хор "Лес" на сл. А. Кольцова (1916); Біля 30-ти духовних творів «Осень» є однією з його мініатюр. Він написаний на слова видатного російського поета Афанасія Афанасійовича Фета. На перший погляд твір несе в собі традиційний образ пейзажної лірики. Проте мова іде не тільки про осінній пейзаж. Образ грачів в вірші, як образ пережитого минулого. Осінь як перехідний час між літом та зимою пригнічує героя вірша.
Характер твору – глибокий, задумливий, ліричний з елементами певного драматизму. «Осень» написаний для мішаного твору a cappella