
- •Особливості формотворення та орнаментики трипільської кераміки.
- •Давньоруська архітектура хіv – початку хv ст.
- •Основні етапи розвитку мистецтва Візантії.
- •1. Особливості формотворення та орнаментики трипільської кераміки.
- •Основні етапи розвитку мистецтва Візантії.
- •«Золотой век» императора Юстиниана I VI-VII
- •Иконоборческий период (VIII-начало IX века).
- •"Македонский ренессанс" (867-1057)
- •"Палеологовский ренессанс" (1261-1453)
- •Замкова арх-ра України
- •З елементами ренесансної арх.-ри. Належав укр. Магнатам Синівським (як і Острог)
- •Закарпаття
- •З елементами ренесансної арх.-ри. Належав укр. Магнатам Синівським (як і Острог)
- •Классицизм, как система международной художественной культуры
- •Основные этапы развития классицизма
- •Четыре апостола Альбрехт Дюрер
- •Картина «лютнист»
- •Французский классицизм последней четверти XVIII — первой трети XIX века
- •Романтизм 20—30-х годов XIX века
- •Картина «автопортрет с саскией» Рембрандт ван Рейн
- •Картина «возвращение блудного сына» Рембрандт ван Рейн
- •Картина «пейзаж с полифемом» Никола Пуссен
- •1. Основатель английской школы живописи Уильям Хогарт
- •2. Основание Королевской академии искусств
- •3. Портретная живопись Джошуа Рейнолдса (президента Академии) и Томаса Гейнсборо.
Замкова арх-ра України
Для укр. міст залишалась важливою проблема оборони.
З-ки складались з двору, обнесеного високими масивними стінами з баштами.
Будували з-ки на скелях, островах, височинах, оточених водою.
Спочатку укріплення були земляні, потім – дерев’яні, потім – кам’яні з цегляними.
Поступово з-к перетворювався на складний комплекс оборонних споруд, житлових, господарських
В оборонну систему входили:
фортеця
замок
В їх основі залишались давньоруські традиції, збагачені впливами Зах. Європи.
Новий тип оборонних споруд – бойові башти – з’явились у 13ст. на тер. Зах Волині.
При спорудженні замків врахов. природні умови, пагорби, тощо.
Територія замку оточувалась глибоким рвом (який у час небезпеки заповн. водою).
Єдиний вхід – через ворота, що проходили крізь башту, до якої підводився підйомний міст через рів.
У ранніх замках крім основної надбрамної башти було ще 2 вежі.
Вежа мала круглу або квадратну форму.
У верхніх частинах башт у 15ст. появились машикулі (навислі галерейки з люками), які забезпечували контроль за підніжжям. Вони з’явилися в європ. арх.-рі у 2 пол.12ст. під впливом Сходу. (є у Круглій вежі Острозького замку)
На внутрішньому просторі – дитинці (або цитадель) – палаци князя, вищого духовного сановника, будинки бояр, храм, городні – рублені кліті (тут зберігали майно, а під час нападу – ховались люди з ближніх поселень).
Придністровські фортеці – найбільші на Ук-ні:
Білгород-Дністровська
Хотин
Фортеця Судак в Криму (Генуезька фортеця)
Збудована в 1345 генуезцями.
Мала прямокутні, вдвоє вищі стін, башти, завершені зубчастим парапетом.
Середня башта прикрашена подвійним аркатурним фризом – єдина худ. деталь в усьому ансамблі.
Волинь
Замок у Луцьку
Найбільший на Волині, збудований у 14ст. литовським князем Любартом Гедиміновичем.
Мав вигляд поширених у той час романських фортець з елементами готики: міць стін і башт посилювалась контрфорсами.
3 башти – Надбрамна, Стирова, Владича; їх прикрашали аркатурні пояси і поребрик, ніші та прорізі отворів.
Кременецький з-к
Замок у Бучачі
Близькі до Луцького замку.
Замок в Острозі
У 15ст. перебудовується з дерев. на кам’яний.
Острог у 2пол.16ст. був центром освіти і книгодрукування, як притулок видатних діячів науки і культ.
В Луцькій брамі відтворено мотив тріумф. в’їзду, як у класичному зодчестві; внесено нові елементи, хар-ні для Відродження. Браму завершує фігурний аттик, білокамінна різьба якого має мотиви пальмет, волют, розеток.
Кругла башта – за законами клас. арх.-ри масив башти членований на 3 частини, як колона: нижня – база, середня – тіло колони, капітель – пояс машикулів (бійниці для обстрілу підошви стін) з фігурним аттіком.
Поділля
З-к у Меджибожі
З елементами ренесансної арх.-ри. Належав укр. Магнатам Синівським (як і Острог)
Сутківецький з-к
На відміну від попереднього, він регулярний – це новий тип оборонних споруд, де перестають виділяти головні й другорядні частини.
З-к у Хотині
Кін.13-1пол.15ст. – час їх спорудження.
Закладені на традиціях руського оборонної арх-ри та простежуються й романо-готичні риси.
Грандіозний з-к.
Декор сіро-білих вапнякових мурів геометр. орн-том з червоної цегли: мури і башти огорнуті 8 смугами візерунку.
З-к у Кам’янці-Подільському
В 17ст. була перебудована в кам’яну.
Тут працювали місцеві та іноземці.
10 башт.