
- •1.Рух Землі навколо Сонця. Температурне поле Землі. Поняття про теплові потоки та джерела теплоти
- •Тепловое поле Земли
- •4.Масові та поверхневі сили. Рівняння геострофічного руху рідини.
- •5.Екологічні проблеми забруднення морського середовища
- •(24)Основні етапи розрахунку економічної ефективності від використаня гідрометеорологічної інформації у господарській діяльності.
- •1. Елемент l - збитки споживача при раптовому (непередбаченому) виникненні небезпечного явища, якщо захисні міри не приймалися.
- •2.2 Основні розрахункові формули
- •2.3 Формулювання обгрунтованих вимог до якості пропилу
- •31.Дрейфові течії в океані, методи їх розрахунків і прогнозів.
- •Дрейфовые течения в море конечной глубины
- •32.Градієнтні течії в океані. Методи їх розрахунків. Динамічний метод
- •Динамическая высота характеризует работу, которую надо затратить для перемещения единицы массы воды по вертикали против силы тяжести от поверхности р к р0.
- •33.Турбулентність в океані. Мехенізми генерації океанічної турбулентності. Теорії турбулентності.
- •34.Конвективне перемішування в океані. Методика розрахунків глибини вертикальної конвекції.
5.Екологічні проблеми забруднення морського середовища
(24)Основні етапи розрахунку економічної ефективності від використаня гідрометеорологічної інформації у господарській діяльності.
Ожидаемый
(фактический) экономический эффект
результатов НИОКР за год периода Т от
подготовленных гидрометеорологиче¬ских
материалов равен
(3.10)
Здесь Сб, Сн — себестоимость создания соответственно базовых и новых материалов; Кб, Кн — капитальные затраты, требуемые для получения соответственно базовых и новых материалов.
Методика оцінки економічної ефективності прогнозів небезпечних явищ розроблена в рамках статистичної теорії прийняття рішень. Основними елементами є
- чутливий до небезпечних явищ господарський об’єкт;
- імовірне описання впливаючих на господарський об’пег гідрометеорологічних факторів;
- цільова функція, яка дозволяє порівнювати між собою різні стратегії споживача гідрометеорологічної інформації
Розглядається випадок, якщо погодні умови характеризуються двома можливими фазами, тобто наявністю або відсутністю якогось небезпечного явища (тягуни в акваторії порту, обмерзання суден, штормовий нагін та ін.)
В залежності від цього, споживач може прийняти одне з двох господарських рішень: проводити захисні міри або не проводити.
Економічний ефект в цьому випадку при різних погодних умовах описується матрицею збитків споживача (табл. і).
Таблиця
1 - Матриця збитків споживача, яка описує
ситуацію “небезпечне явища - захисні
міри”
Елементи матриці А, В, С, L характеризують збитки, які мають місце при різних ситуаціях. Приймається, що за відсутністю небезпечного явища збитки також відсутні, тобто В=0.
Сенс елементів А, С та L є таким:
1. Елемент l - збитки споживача при раптовому (непередбаченому) виникненні небезпечного явища, якщо захисні міри не приймалися.
Основні компоненти, які необхідно враховувати при визначенні І с такими:
а) збитки L1 безпосередньо обумовлені матеріальними збитками господарству і виникають від аварій суден, втрати знаряддя для ловлення риби, руйнування портових споруд та ін. Для визначення L1
використовують нормативні матеріали, наприклад дані про збитки від аварії суден різної вантажності;
б) збитки пов'язані з неповним виконанням або взагалі невиконанням запланованого об'єму робіт. Таки збитки мають міце тому, що деякі роботи припиняються, якщо гідрометеорологічні елементи досягатиме критичних позначок, наприклад, під час шторму припиняється ловлення риби, рух суден та ін.
в) збитки Ьз пов’язані з затратами на міри по запобіганню катастроф.
2. Елемент С - затрати споживача на захисні міри. Цей елемент визначається за допомогою статистичних матеріалів та враховує таки компоненти:
а) Сі - збитки, зумовлені скороченням об'єму робіт внаслідок того, що деякі вида робіт при очікуваному небезпечному явищі припиняються;
б) С2 - безпосередні затрати на захисні міри.
3. Елемент А - сумарні виграти, які складаються з втрат на захисні міри та втрат від непередбаченого небезпечного явища, яке відбулось.
Між елементами матриці збитків має місце таке співвідношення:
С< A; A<L
Матриця сумісної повторюваності небезпечного явища наведена в табл. 2.
Таблиця
2 - Матриця сумісної повторюваності
небезпечного явища
Матриця формується в процесі перевірки прогностичної методики на достатньо великій кількості випадків N. Величина а знаходиться діленням на N кількості випадків n11 успішних прогнозів здійснення, а 6 кількості випадків n22 успішних прогнозів відсутності небезпечного явища. Величина р знаходиться діленням на N кількості випадків невиправданого прогнозу відсутності небезпечного явища (помилка типу “пропущення явища"), ay - діленням на N кількості випадків n21 невиправданого прогнозу здійснення небезпечного явища (помилка гину “хибна тривога").
Р і q - відповідно природні повторюваності здійснення або відсутності небезпечного явища.
Для
матриці е справедливими рівності
Прогноз, при якому р = р\ q = q; - називається несумісним, тобто для такого прогнозу a - р.
2 Визначення оптимальної стратегії та оцінка потенційної економічної ефективності прогнозу в ситуації “небезпечне явище - кардинальні закисні міри”
2.1 Матриця збитків споживача
Приймається, що захисні міри абсолютно надійні тобто збитки від несприятливих погодних умов повністю відсутні. В такому випадку А = С, В = 0, а матриця збитків матиме вигляд (табл. 3).
Таблиця 3 - Матриця збитків в ситуації “небезпечне явище - кардинальні захисні міри”.
Якщо поділити елементи матриць на L, замість матриці абсолютних збитків матиме малрицю нормованих збитків (табл. 4).
Таблиця
4 — Матриця нормованих збитків, яка
описує ситуацію “небезпечне явище -
кардинальні захисні міри”
Будь-які
захисні міри мають сенс
лише в тому випадку, якщо їх вартість
нижче можливих збитків від несприятливої
погоди, тобто завжди виконується умови: