
- •16. Охарактеризуйте зовнішнє дихання, показники зовнішнього дихання та їх оцінка.
- •17. Охарактеризуйте дихальний центр, його будову, регуляцію ритмічності дихання фаз дихального циклу. Механізм першого вдиху новонародженої дитини.
- •19. Охарактеризуйте тромбоцити (загальна характеристика, нормальні показники). Згортальна система крові (судинно – тромбоцитарний та коагуляцій ний гемостаз). Фази згортання крові.
- •22 Проаналізуйте склад і властивості жовчі. Поясніть регуляцію та методи дослідження жовчовиділення у людини
- •23 Поясніть особливості білкового обміну в ор-мі.Азотистий баланс,його відхилення.
- •4 Дайте характеристику нейрону,його будові,видам,функціям. Поясніть механізм закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •24. Дайте загальну ха-ку системи виділення. Роль нирок у процесі виділення. Поясніть механізм сечоутворення
- •Відмінності гуморальної регуляції від нервової такі:
- •27 Дайте ха-ку першій та другій сигнальній системі відображення дійсності.Мова,її функції,фізіологічні основи формування
- •28 Проаналізуйте роль гормонів підшлункової залози в вуглеводному обміні
28 Проаналізуйте роль гормонів підшлункової залози в вуглеводному обміні
Підшлункова залоза – одна з найважливіших залоз травного тракту, яка впливає не тільки на травлення, але й на інші сторони метаболізму. Вона має зовнішню та внутрішню секрецію. Зовнішня секреція полягає у виділенні у дванадцятипалу кишку панкреатичного соку, який відіграє важливу роль у процесі травлення. Внутрішньосекреторна діяльність підшлункової залози полягає у виробленні гормонів. Основними з них є інсулин, соматостатин, глюкагон. Інкрет виробляється в острівцях Лангерганса, які розміщуються серед клітин паренхіми залози, більшою частиною в хвості і тілі, не мають протоків, виділяють інкрет безпосередньо в кров. А-клітини виробляють глюкагон. В-клітини є місцем синтезу та депонування інсуліну. D-клітини продукують соматостатин.
Основну роль в регуляції вуглеводного обміну виконує інсулін, який знижує рівень цукру в крові, сприяє відкладенню глікогену в печінці, поглинанню його тканинами та зменшенню ліпемії. Порушення продукції інсуліну викликає підвищення цукру в крові та развиток цукрового діабету. Глюкагон – антагоніст інсуліну. Він викликає розпад глікогену в печінці та виділення глюкози в кров і може бути другою причиною развитку діабету. Функція цих двох гормонів тонко координується. Їх секреція визначається рівнем цукру у крові.
29 Ох-те слуховий аналізатор (периферичний,провідниковий та кіркові відділи. Поясніть особливості будови та функціонування кортієвого органа)
Слуховий аналізатор складається з трьох відділів: периферичного ― рецепторного апарату, що міститься у внутрішньому вусі; провідного ― шляхів, представлених восьмою парою черепномозкових (слухових) нервів; центру слуху у скроневій частці кори великих півкуль.
До периферичного відділу слухового аналізатору належать зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо з кортієвим органом. Зовнішнє вухо містить вушну раковину і зовнішній слуховий прохід. Середнє вухо містить барабанну перетинку, барабанну порожнину і євстахієву (слухову) трубу. Внутрішнє вухо міститься у піраміді скроневої кістки та являє собою кістковий лабіринт, всередині якого є перетинчастий лабіринт із сполучної тканини.Орган Корті розміщений на базилярній мембрані і містить волоскові клітини, які є слуховими рецепторами.
На базилярній мембрані завитки розташовуються рецепторні клітини двох типів:
внутрішні - в один ряд,
зовнішні - в 3-4 ряди.
У внутрішніх клітинах знаходиться 30-40 відносно коротких (4-5 мкм) волосків (внутрішні волоскові клітини), а в зовнішніх - 65-120 тонших і довших волосків (зовнішні волоскові клітини).
Коливання мембрани овального вікна, викликані стремінцем, передаються перилімфі присінкових сходів, а потім через вестибулярну мембрану - на ендолімфу..Хвиля тиску, що виникає, призводить у рух базилярну і покривну мембрани.
Волоски рецептивних клітин, які доторкуються до покривної мембрани, деформуються, що й спричинює генерування рецепторного потенціалу.
Звукова хвиля може надходити до органу Корті не тільки повітряним шляхом( повітряна провідність), але й через кістки черепа (кісткова провідність).
Провідниковий і кірковий відділи слухового аналізатору. Слуховий нервовий імпульс з рецепторних клітин передається наступним нервовим клітинам, які лежать у спіральному вузлі завитку, а їх аксони утворюють слуховий нерв. Далі імпульси по волокнам завиткового нерву поступають до мозку, до ядер, розташованих у мосту. Аксони клітин цих ядер прямують до підкоркових слухових центрів, у яких підсвідомо сприймаються слухові імпульси. Підкірковими центрами слуху є бугри середнього мозку і клітинні тіла забугор’я проміжного мозку.
Свідоме сприйняття звуків, їх аналіз, синтез і формування комплексних уявлень про звукові сигнали, які надходять в обидва вуха роздільно, здійснюється у кірковому центрі слухового аналізатора, який знаходиться у корі верхній скроневої звивини Нервові імпульси, що надійшли по провідним шляхом слухового аналізатора у нижні бугри чотиригорбикового тіла, передаються на спинномозковий шлях і ним спрямовуються до рухових ядер передніх рогів спинного мозку, а через них до скелетних м’язів. Так, при участі спинномозкового шляху замикається складна рефлекторна дуга, якою нервові імпульси викликають скорочення скелетних м’язів у відповідь на ті чи інші звукові сигнали.