19. Охарактеризуйте тромбоцити (загальна характеристика, нормальні показники). Згортальна система крові (судинно – тромбоцитарний та коагуляцій ний гемостаз). Фази згортання крові.

Тромбоцити це красні кров`яні пластинки, які відіграють основну роль у зупинці кровотечі. У крові в нормі міститься 200-400-10⁹/л тромбоцитів.

Всього в організмі 1.5трлн.тромбоцитів. На мембрані та у внутрішніх гранулах тромбоцита міститься велика кількість біологічно активних сполук, частина яких утворена самим тром­боцитом, а частина надходить із плазми крові. Більшість із них задіяна у процесах згортання крові. Мембрана тромбоцитів нестійка до механічних впливів, вона лег­ко руйнується, і тому тривалість їхнього життя в крові не перевищує 10-12 діб. Потім вони або руйнуються у селезінці, печінці, легенях, або прилипають до ендотелію кровоносних судин. У цитоплазмі тромбоцитів містяться гра­нули, заповнені фізіологічно активними речовинами:

- адреналіном, - гістаміном, - ферменти гліколізу, дихального цик­лу, АТФазою, АТФ тощо,- тромбоцитарні фактори згортання крові.

Згортання (коагуляція) крові є проявом захисної реакції організму — гемостазу, спрямованої на збереження об'єму цир­кулюючих рідин тіла: крові, лімфи чи ге­молімфи, зокрема на запобігання крово­втратам.Розрізняють два механізми гемоста­зу:

судинно-тромбоцитарний (первинний) і коагуляційний (вторинний). Судинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз відбувається після незначних травм, ушкоджень дрібних кровоносних судин з низьким тиском крові.При цьо­му руйнуються не тільки тканини, а й тром­боцити, з яких у кров виходять серотонін а також адре­налін і норадреналін, які звужують суди­ни, зумовлюючи короткочасне зменшення чи навіть зупинення кровотоку в ушко­дженій судині.Одночасно відбувається ад­гезія й агрегація тромбоцитів і утворення тромбоцитної пробки, що закриває ушко­джену мікросудину. Коагуляційний (вторинний) гемостаз відбувається в більших артеріях, де висо­кий тиск не дає змоги закріпитися тромбоцитарним тромбам.

Тут утворюється міцніший фібриновий тромб. Коагуляцій­ний гемостаз поділяють на три фази, Каскад фермен­тативних процесів починається руйнуванням клі­тин крові та стінки судин. ПЕРША ФАЗА -Активація-протромбінокінази ДРУГА ФАЗА- перехід неактивного протромбіну в активний тромбін за участю факторів згортання та йонів Са. ТРЕТЯ ФАЗА утворення ниток фібрину з фібриногену під впливом тромбіну та присутності йонів Са. ЧЕТВЕРТА ФАЗА -ретракції згустку під час якої нит­ки фібрину скорочуються, що ро­бить тромб щільнішим і меншим.П’ЯТА ФАЗА- фібринолізу відбувається розчинення тром­бу і відновлення кровотоку

20 Ох-те склад і властивості шлункового соку,методи дослідження та його роль в травленні. Фази регуляції шлункової секреції: мозкова,шлункова,кишкова,механізм та фізіологічне значення

Шлунковий сік — це безбарвна кисла рідина, основними компонентами якої є ферменти, хлоридна (соляна) кислота та глікопротеїди (муцин).

Склад: шлунковог соку: Вода-99.4% Рн(1-2),2-2.5л./добу.Суха речовина 0.6% Неорганічні компоненти-(соляна кислота-зумовлює набухання і денатурацію білка,регулює перехід хімусу до 12-п.кишки,запускає реакцію активації пепсиногенів,гальмує утворення гастрину,активує неактивний пепсиноген в активний пепсин) Органічні (лізоцим-знезаражує харчову грудку,муцин-огортає слиз і захищає її від дії соляної кислоти) Ферменти(пепсин,желатіназа,хімозин-розщеплюють білки до груп амінокислоти,ліпаза-розщеплює жири до гліцерину)

Фази регуляції шлункової секреції: 1ПУСКОВА- мозкова(апетитна,складно рефлекторна Вигляд, запах, підготовка їжі до споживання через рецептори зору, слу­ху, нюху зумовлюють виділення шлунко­вого соку, яке триває протягом 20-25 хв і супроводжується відчуттям апетиту, го­лоду) умовно-рефлекторна і безумовно-рефлекторна . 2КОРИГУЮЧА -шлункова(хімічна) Вона по­чинається через 30-40 хв від початку над­ходження їжі і триває протягом 6-10 год. )нервово-гуморальна та гуморально-хімічна(гістамін,гастрин) . 3КИШКОВА -робота шлунка гальмується а кишок працює.

21 Ох-те склад і властивості підшлункового соку,його роль у травленні

Склад соку підшлункової залози

За добу підшлункова залоза виділяє 1,5-2,0 л соку.

Сік підшлункової залози містить най­повніший склад ферментів, які розщеплюють білки, жири і вуглеводи до простих речовин, здатних всмоктатися в кров і лімфу. Усі вони активні в слабколужному середовищі (рН 7,0-8,0).Вода=99.6%,Суха речовина = 0,4% Неорганічні(бікарбонати) Ферменти: амілолітичні(амілаза,лактаза,мальтоза-розщеплюють вуглеводи)Протиолітичні(трипсин,хімотрипсин,еластаза-розщеплюють білки)Ліполітичні(ліпаза,фосфоліпаза,естераза-розщеплюють жири до простих) Значення соку підшлункової залози полягає в основному в тому, Що під його впливом гідролізуються білки та жири. Якщо перев'язати протоку залози, то буде засвоюватись лише 40 % жирів та 50 % білків. Гідрокарбонати, що входять до складу соку, нейтралізують кислий хімус, який надходить із шлунка. Створюються оптимальні умови для дії ферментів підшлункової залози та кишкового соку.