16. Охарактеризуйте зовнішнє дихання, показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

Зовнішнє дихання - обмін газами між навколишнім середовищем і легенями, тобто легенева вентиляція.

Зовнішнє дихання у людини забезпечується трахеєю, бронхами, бронхіолами і альвеолами площа яких близько 100м2, а об'єм повітря в них 2-3 л. У нормі альвеоли не злипаються, оскільки на їх внутрішній поверхні знаходиться рідина, що містить сурфактанти – речовини, що знижують поверхневе натягнення. Газообмін між легенями і довкіллям йде за рахунок вдиху і видиху (при цьому використовується респіраторна система, що містить ніс і рот): · Під час вдиху повітря йде через носову або ротову порожнини, далі через гортань, трахею і бронхіальне дерево доходить до альвеол, де вступає в тісний контакт з кров'ю в легеневих капілярах. При вдиху об'єм легенів збільшується на 250-300 мл, тиск в них стає нижчим атмосферного і повітря поступає в дихальні дороги. Цей процес активний, обумовлений скороченням зовнішніх міжреберних м'язів і опусканням діафрагми. Стінки зовнішнього носового ходу вистелені миготливим епітелієм, який затримує пил, що поступає з повітрям. Усередині носового ходу відбувається нагрівання повітря і його зволоження. Дихання через ніс переважно, оскільки при диханні через рот повітря відразу поступає в глотку і з неї в гортань, не очищаючись і не зігріваючись. Дихання через рот може бути економічнішим при фізичних навантаженнях, оскільки знижується опір повітряному потоку під час вдиху і трохи покращується постачання киснем. При видиху об'єм грудної порожнини зменшується, повітря в легенях стискується, тиск в них стає вищим атмосферного і повітря виходить назовні. Видих у спокої здійснюється пасивно за рахунок тягаря грудної клітки і розслаблення діафрагми

.Показники дихання: Показники зовнішнього дихання визначають за допомогою таких методів дослідження:спірографії,спірометрії, пневмографії, пневмотахометрії.

1.Характеризують функціональну можливість апарату зовнішнього дихання

1)Дихальний об’єм-кількість повітря, що надходить у легені за один спокійний вдих(або видих)=500мл

2)Резервний об’єм вдиху РО вд-макс.кількість повітря ,яку людина може вдихнути після нормального вдиху понад дихальний об’єм=2500мл.

3)Резервний об’єм видихуРОвид-макс. кількість повітря ,яку людина може видихнути,після спокійного видиху понад дихальний об’єм=1500мл

4)Залишковий об’єм(ЗО)-після максимального глибокого видиху=1000мл

5)Життєва ємність легень(ЖЕЛ)-найбільша кількість повітря ,яку людини може видихнути після максимального глибокого вдиху=ЖЕЛ=ДО+РОвд+РОвид.

6)Загальна ємність легень (ЗЕЛ)-кількість повітря,що міститься у легенях після максимального вдиху= ЖЕЛ+ЗО

7)Функціональна залишкова ємність-кількість повітря,що залишається у легенях наприкинці видиху=РОвид+ЗО

2Характеризують реалізацію функціон.можливості апарату зовн.дихання

1)Хвилинний об’єм дихання(ХОД)-добуток частоти дихальних рухів ХОД=ЧДР*ДО

2)Альвеолярна вентиляція(АВЛ)-ДО відняти об’єм мертвого простору(МП=150мл)помножити на ЧДР

АВЛ=(ДО-МП)*ЧДР

3)Максимальна вентиляція легень(МВЛ)-максимальна частота дихальних рухів помножити на максимально можливу глибину дихання МВЛ=МЧДР*МГД

4)Резервне дихання МВЛ - ХОД Сюди ж відносять коефіцієнт легеневої вентиляції (КЛВ):

Індекс Тифно:

МП-мертвий простір=150мл