Програма дисципліни Тема1 Інтернаціоналізація економічного розвитку.

Світове господарство – це сукупність національних економік, взаємозв’язаних МЕВ, основою розвитку яких є міжнародний поділ праці.

Етапи розвитку світового господарства та їх особливості:

• від кінця 15-початку 16 ст. до останньої третини 19 ст.;

• від останньої третини 19 ст. до кінця 50-х років 20 ст.;

• від кінця 50-х років 20 ст. до теперішнього часу.

Характерні риси світового господарства:

• різноманітність;

• суперечність;

• цілісність, єдність;

Міжнародний поділ праці (МПП) – це спеціалізація окремих країн на виробництві певних товарів та послуг, якими країни обмінюються.

Форми:

1. загальний МПП – розподіл сфер діяльності в залежності від наявності природних ресурсів та кліматичних умов.

2. часткове МПП – спеціалізація країн на окремих видах готової продукції.

3.одиничне МПП проявляється в подетальній, повузловій и технологічній спеціалізації країн.

Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва: сутність, характерні риси.

Інтернаціоналізація економічного життя – це становлення та поглиблення взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, коли господарство однієї країни становиться частиною світового відтворювального процесу.

1. Що таке світове господарство? Які його характерні риси?

2. Охарактеризуйте основні етапи розвитку світового господарства.

3. Що розуміється під міжнародним поділом праці? Які форми міжнародного поділу праці є найбільш розповсюдженими на сучасному етапі?

4. Дайте визначення світовому ринку. Які його характерні риси?

5. В чому сутність та причини інтернаціоналізації економічного життя?

Література:

1. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В. Міжнародна економіка: в питаннях і відповідях. – К.: ЦУЛ, 2004. – с. 13-22

2. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. – М.: ИВЦ Маркетинг, 1999. – с. 7-12

3. Козик В.В., Панкова Л.А. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. – К.: Вікар, 2003. – с. 13-25

Тема 2 Середовище міжнародної економічної діяльності.

Міжнародні економічні відносини – це система економічних відносин між національно-державними господарствами в галузі виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ, основою розвитку яких є міжнародний розподіл праці, НТП, НТР.

Класифікація країн за показником рівня економічного розвитку:

• індустріально розвинуті країни – 24 промислово розвинуті країни Північної Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну з високим рівнем доходів;

• країни з перехідною економікою – 28 держав ентральної та Східної Європи і колишнього СРСР, які переходять від централізовано-планової до ринкової економіки;

• країни, що розвиваються – 132 держави Азії, Африки, Латинської Америки, які характеризуються низьким і середнім рівнем доходів.

Характерні риси кожної групи країн.

Головні суб’єкти МЕВ (держави, міжнародні та регіональні організації, фізичні та юридичні особи).

Основні ознаки МЕВ. Фактори розвитку сучасних МЕВ.

Форми МЕВ:

• міжнародна торгівля;

• міжнародна спеціалізація та кооперування;

• вивіз капіталу;

• міжнародний кредит;

• міжнародна міграція трудових ресурсів;

• науково-технічне співробітництво;

• міжнародні валютні, фінансові, розрахункові відносини.

1. Дайте визначення міжнародної економіки. Назвіть конкретні форми міжнародних економічних відносин.

2. На які основні групи поділяють країни в міжнародній економіці щодо рівня їх економічного розвитку?

3. З якими основними проблемами стикаються країни, що розвиваються?

Література:

1. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В. Міжнародна економіка: в питаннях і відповідях. – К.: ЦУЛ, 2004. – с. 185-250

2. Козик В.В., Панкова Л.А. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. – К.: Вікар, 2003. – с. 39-55

3. Киреев А.П. ''Международная экономика'' (часть 1).- М.: МО, 1998. – с. 15-40