Основні принципи харчування спортсменів

1. Постачання організму необхідної кількості енергії. Відповідно її розходу під час спортивних навантажень.

2. Дотримання сбалансованості харчування відповідно до виду спорту та інтенсивності фізичних навантажень.

3. Підбір адекватних форм харчування (продуктів, харчових речовин і їх комбінацій) в періоди інтенсивних і довготривалих фізичних навантажень, підготовки до змагань, змагань і відновлення після них.

4. Використання харчових речовин з метою активації та регуляції внутрішньо-клітинних метаболічних процесів в різних органах і тканинах.

5. Створення за допомогою харчових речовин необхідного метаболічного фону для біосинтезу та реалізації дії гормонів, регулюючих основні реакції метаболізму.

6. Різноманітність їжі за рахунок використання широкого асортименту продуктів і використання різних методів їх кулінарної обробки з метою оптимального забезпечення організму всіма необхідними харчовими речовинами.

7. Включати в раціони біологічно повноцінні продукти і страви, а також продукти і страви, що швидко перетравлюються.

8. Використання харчових факторів з метою підвищення швидкості росту м’язевої маси і збільшення сили, а також для регуляції маси тіла в залежності від вагової категорії спортсменів.

9. Індивідуалізація харчування в залежності від антропометричних, фізіологічних і метаболічних характеристик спортсмена, стану його травної системи, особистих смаків і звичок.

СУЧАСНІ ЗАСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЇХ ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

І. Педагогічні засоби відновлення -режим і правильне сполучення навантажень і відпочинку на всіх етапах багаторічної підготовки спортсменів.

1. Раціональне планування тренувального процесу -з функціональними можливостями організму спортсмена, правильне сполучення загальних і спеціальних засобів, оптимальну побудову тренувальних і змагальних мікро- і макроциклів, широке використання перемикань, чітку організацію праці та відпочинку.

2. Правильну побудову окремого тренувального заняття з використанням засобів для зняття втоми (повноцінна індивідуальна розминка, підбір інвентарю і місць для занять, вправ для активного відпочинку, утворення позитивного емоційного фону).

3. Чергування інтервалів відпочинку між окремими вправами і тренувальними заняттями.

4. Розробка системи планування з використанням різних засобів, що відновлюють в місячних і річних циклах підготовки.

5. Розробка спеціальних фізичних вправ з метою прискорення відновлення працездатності спортсменів, удосконалення рухових навичок, навчання тактичним діям.

Педагогічним засобом, який сприяє відновленню, є повноцінна розминка.

Основна мета розминки – досягнення оптимального збудження ЦНС, мобілізація фізіологічних функцій організму длявиконання більш інтенсивної м’язевої діяльності перед тренуванням або змаганням.

ІІ. Медико-біологічні засоби відновлення:

1. Раціональне харчування

2. Фізичні засоби (гідро- і бальнеотерапія, сауна і лазні)

3. Різні види масажу (сегментарний, точечний, кріомасаж, баночний, перкуссійний та ін.)

4. Мануальна терапія

5. Спортивні тейпи

6. Оксигенотерапія, кисневі коктейлі

7. Пункції і блокади

8. Фармакологічні препарати (рослинного походження, вітамінні комплекси з додатками мінеральних елементів, білкові препарати)

9. Голкова рефлексотерапія, електропунктура, електроакупунктура

10. Спеціальні вправи на розтягування

11. Застосування кремів, гелей і мазей, які розігрівають.

ІІІ. Психологічні засоби

1. Психолого-педагогічні засоби, які включають підхід тренера до спортсмена з урахуванням його індивідуальних особливостей і конкретного стану

2. Регуляція і корекція психічного стану (регуляція сну, психорегулююче тренування, деякі медикаментозні вливання і фізіотерапевтичні процедури).