При постановці завдання спостережному посту (спостерігачеві) вказується:

• орієнтири;

• відомості про противника;

• місце поста (спостерігача) і порядок його влаштування;

• смуга (сектор) або об’єкт спостереження;

• завдання поста (спостерігача);

• порядок доповіді результатів спостереження.

Постановка завдання спостерігачеві: (варіант)

• Орієнтири : ______________________________________________________

• Противник очікується з напрямку ____________________________________.

• Місце для спостереження – ______________________________________, обладнати окоп для стрільби лежачі і замаскувати його.

• Спостерігати в секторі: ________________________________________. Особливу увагу звернути на ________________________________________.

• Завдання - своєчасно виявити вихід противника на рубіж ________________.

• Про все побачене доповідати мені голосом або сигналом ________________.

Постановка завдання черговому вогневому засобу (варіант).

• ___________________________________________ – черговий вогневий засіб;

• Тимчасова вогнева позиція – ____________________________________. Основна вогнева позиція – _________________________________________.

• Сектор обстрілу: _________________________________________________.

• Завдання - знищення розвідки противника у визначеному секторі. Вогонь відкривати за моєю командою, а по досягненні рубежу __________ _____________________________________________________ - самостійно.

• Зміна вогневої позиції за моїм сигналом, сигнал – ________________________.

Система вогню взводу в обороні включає: ділянки зосередженого вогню взводу, підготовлені перед переднім краєм оборони; зони протитанкового вогню бойових машин і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в тилу оборони; підготовлений маневр вогнем бойових машин і інших вогневих засобів на загрозливих напрямках.

Готовність системи вогню визначається заняттям бойовими машинами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

На схемі опорного пункту взводу звичайно вказуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них; положення противника; смуга вогню взводу і додаткові сектори обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні, запасні і тимчасові вогневі позиції бойових машин і вогневих засобів, що забезпечують проміжки із сусідами, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; ділянка зосередженого вогню роти і місце в ньому, по якому веде вогонь взвод; рубежі відкриття вогню з бойових машин, протитанкових і інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів старшого командира, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, їх сектори обстрілу; загородження і інженерні споруди; позиції сусідніх підрозділів і границі їх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту командира взводу.