
- •31. Методи навчання математики в школах для дітей з вадами слуху
- •32. Методика вивчення величин.
- •33. Методика навчання учнів розв’язування арифметичних задач на різних етапах в початкових класах
- •34. Методика навчання читання учнів з вадами слуху
- •35. Методика проведення метеорологічних та фенологічних спостережень.
- •36. Методика формування обчислювальних умінь та навичок учнів в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл.
- •37. Методика формування понять про різницеве та кратне порівняння
- •38. Методика формування понять про цілі числа у глухих учнів
- •39. Методика формування часових понять у глухих учнів молодших класів
- •40. Навчально-виховні завдання курсу природознавство в спеціальній школі
- •41. Наукові сесії з питань дефектології та їх значення в розвитку радянської сурдопедагогічної теорії і практики.
- •42. Німецька система навчання глухих - «чистий усний метод»
- •43. Особливості засвоєння математичних знань глухими та слабочуючими учнями.
- •44. Особливості побудови навчальних планів для спеціальних шкіл
- •45. Педагогічна діяльність та погляди о.І.Дячкова та с.О.Зикова.
- •46. Педагогічні вимоги до навчання зв’язного мовлення в школі для дітей з вадами слуху.
- •47. Періоди навчання мови та їх характеристика
- •48. Планування навчального процесу з математики в школах для дітей з вадами слуху
- •49. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства
- •50. Погляди російських сурдопедагогів на пізнавальні можливості глухих
- •53. Предмет, завдання і методи спец методики мови
- •54. Принципи виховання в школі для дітей з вадами слуху
- •56. Проблема жестової мови в контексті історії сурдопедагогіки
- •57. Проблема інтеграції дітей з вадами слуху на сучасному етапі розвитку сурдопедагогічної теорії та практики.
- •58. Програмові вимоги до вивчення геометричного матеріалу в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл
- •59. Прогресивні, гуманні погляди зарубіжних сурдопедагогів на можливості розвитку осіб з вадами слуху.
- •60. Професійна освіта осіб з вадами слуху
48. Планування навчального процесу з математики в школах для дітей з вадами слуху
Планування – перша форма роботи в організації навчально-виховного процесу.
В спец.школі існують ті ж самі, що у масовій школі:
1. Календарний план
2. Поточнй план
Специфічні планування конкретизуються у зв’язку з новою інформацією, з місцем навчання, керуванняям та розвитком мовленняя.
Специфікою є використ-я видів мовлення:
- усне і письмове мовлення ( словесне)
- Жестове мовлення
Форми орг.-ї навчального процесу:
Домашнє завдання
Робота з підручником
Урок осн.форма організ-ї навчального процесу.
Вивчення математики у початковій школі збагачує і систематизує у дітей із вадами слуху елементарні уявлення про властивості предметів навколишнього середовища, сприяє накопиченню досвіду практичних дій з множинами, забезпечує оволодіння учнів системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті, сприяє формуванню уявлень про кількість, число, форму та розмір предметів, формує первинні вміння вимірювати і обчислювати довжину відрізків, периметр геометричних фігур, площу прямокутників тощо, графічні вміння.
Оскільки діти з вадами слуху до початку навчання в школі не набули багатьох елементарних математичних знань, у програмі підготовчого класу передбачено введення пропедевтичного періоду. Крім того, систематично здійснюється спеціальна підготовка до вивчення найбільш важких розділів курсу шляхом введення практичних вправ, спрямованих на формування корекційних навичок і узагальнення набутого досвіду.
49. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства
Питання перевірки і оцінювання знань, вмінь та навичок є об’єктивно найскладнішими педагогічними проблемами.
Перевірка знань, оцінки і оціночні судження (відмітки) – це тема, яку вчителі готові обговорювати без кінця.
Процес навчання спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожна з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є перевірка його результативності (контроль знань, умінь і навичок).
Головна мета перевірки результативності навчання – це забезпечення ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Перевірка – це виявлення рівня знань, умінь і навичок; оцінка – це вимірювання рівня знань, умінь і навичок; результати перевірки і оцінювання фіксуються (облік) у журналах, відомостях, щоденниках учнів.
Перевірка знань, умінь і навичок учнів, їх оцінювання і облік разом складають контроль знань, умінь і навичок.
Підсумкова перевірка і оцінка знань проводиться за кожний семестр і за навчальний рік. Її значення в тому, щоб жати правильну об’єктивну оцінку досягнутим успіхам учня, рівню його розвитку. Враховуються всі аспекти навчальної діяльності. Підсумкова оцінка відображає результати роботи школяра, але вона не являє собою середнє арифметичне всіх оцінок, які учень одержав за цей період. Головним в підсумковій оцінці знань є те, щоб перевірити логіку засвоєння матеріалу; учень повинен бачити систему у змісті навчального предмета, розуміти взаємозв’язок ідей, понять, фактів.
Оцінювання знань – визначення і вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях (відмітках) учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог програм.
З метою забезпечення об’єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.