35. Методика проведення метеорологічних та фенологічних спостережень.

Результати спостережень заносять до спеціального фенологічного журналу (щоденника) в такому порядку: дата настання сезонних явищ у житті рослин або тварин, місце спостереження, метеорологічні відомості (погода, температура повітря, опади та інші атмосферні явища), гідрологічні умови (розлив, замерзання і скресання річки), характер і температура грунту, фенологічні явища (поява бруньок на деревах, заморозки на грунті, пожовтіння листя, приліт і відліт птахів тощо); зазначають прізвище, ім'я та по батькові спостерігача.

Науку, що вивчає стан атмосфери і зміни погоди, називають метеорологією. Метеорологічні величини — це температура і вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру, кількість і висота хмар та інші характеристики стану атмосфери; метеорологічні явища -- туман, ожеледиця, пилові і піщані бурі, гроза тощо.

У 6 класі система метеорологічних спостережень дещо ускладнюється, що пояснюється розширенням знань учнів у процесі вивчення початкового курсу загальної фізичної географії. З огляду на ускладнення системи спостережень, особлива роль відводиться практичній роботі, що проводиться на початку навчального року.

Перед тим як розпочати спостереження, потрібно розповісти учням про значення і правила їх ведення. На уроці вчитель з'ясовує рівень знань учнів про атмосферу, елементи та явища погоди, видимий рух Сонця й пори року засвоєних, у попередніх класах. Учитель перевіряє вміння школярів вимірювати температуру повітря та напрям вітру, фіксувати хмарність та види опадів, спостерігати за сезонними змінами в природі та господарській діяльності людей. Під час виконання практичної роботи учні визначають сторони горизонту, вимірюють довжину тіні та висоту Сонця. За відсутності в дітей зошитів із друкованою основою або практикумів необхідно ознайомити їх з умовними знаками та формою ведення календаря погоди.

Враховуючи важливе освітньо-виховне і практичне значення спостережень за погодою, сезонними та фенологічними явищами, не слід обмежуватись тільки навчальним часом. їх потрібно проводити під час літньої навчальної практики.

Велике виховне і пізнавальне значення має оформлення одержаних даних спостережень.

36. Методика формування обчислювальних умінь та навичок учнів в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл.

Обчислювальна навичка — це високий ступінь оволодіння обчислювальними прийомами. Сформувати в учнів обчислювальні навички означає: для знаходження, числового значення будь-якого виразу знати, які операції і в якій послідовності їх швидко виконати.

Уміння виконувати обчислення, як і обчислювальні навички, можуть бути на різних рівнях розвитку.

При ознайомленні з новим обчислювальним прийомом і на етапі його первинного закріплення учні повинні обґрунтовувати кожну обрану операцію і теоретичні положення (на конкретному прикладі), які покладено в основу цього прийому, тобто давати розгорнуте пояснення виконання дії.

У Програмі з математики для 1 – 4 класів зазначено: «Найважливішим завданням навчання математики в початковій школі є формування в учнів усвідомлених і міцних обчислювальних навичок – основи обчислювальної компетентності. Змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу».

Однак треба не лише навчити учнів додавати, віднімати, множити і ділити, а й виконувати ці дії раціонально, осмислено. Для цього важливо розвивати математичну зіркість, кмітливість. Міцність й автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих виправлень. Та, оскільки однотипні завдання втомлюють дітей, їх треба урізноманітнювати, виконувати різні види робіт: віршовані задачі, математичні диктанти, логічні задачі і завдання, цікаві (магічні) квадрати, вправи на визначення закономірностей, вправи на відновлення математичних знаків.

Проблема формування міцних обчислювальних умінь і навичок в початковій школі є досить поширеним і складним для оволодіння явищем, оскільки більшості учнів дуже складно оволодіти міцними обчислювальними навичками та уміннями на такому рівні, щоб стати надбанням на все життя. Якісне засвоєння цього матеріалу кардинально змінює відношення дитини до математики та її складових. Актуальність даного досвіду пов′язана із впровадженням у навчально-виховний процес нетрадиційних форм опанування арифметичними діями, якими людина постійно користується у своєму життєвому середовищі. Адже відсутність обчислювальних умінь та навичок часто змушує відмовлятися від оціночних розрахунків, від розгляду низки варіантів, таких необхідних для прийняття грамотного і правильного рішення.