58. Програмові вимоги до вивчення геометричного матеріалу в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл

Проблему вивчали методисти- сурдопедагоги:

Акобалевський О.М., Сухова В., Тимохін В.П., Тімохін В. В.

Матеріал даного об’єкту розміщений в програмі окремо, розміщений протягом років навч-я в підручниках.

Цей розділ має вел.значення для розвитку ДВС.

Формування програмових вимог включає 5 компонентів ( уявл-я, поняття, знаки-символи, судження, уміння і навички)

Методичні прийоми вивчення геометричного матеріалу обирається вчителем, а програма носить старий вигляд. При вивченні даної тематики вчителю слід домогтися вивч.кожної фігури, забезпечити запамятовув-я кожної фігури.

1. Сформувати поняття

2. Ознайомити із знаками

3. Судження і величини і т.д.

4. Уміння і навички і зображувальною , лінійні, графічні, обчислювальні уміння..

Дитина повинна уміти накреслити, позначати, зобразити, розпізнати, вимірювати, порівняти.

Ознайомлення дітей з обємними тілами,здійснюється певна робота дітей з ними.

Діти найбільше спираються на зорове сприймання. Вивч.дітьми предметів на уроці відбувається за кольором за кількістю ( порівн.)

Етапи:

1. Ознайомлення з фігурами

2. Закріплення як прийом як метод

3. Перечення своїх знань в оточення

4. Відповідами на запитання вчителя

Плоскі фігури:

домогтися знання правильного зображення,ознайомити, закріпити. Все формується під час уявлення. Це квадрат це прямокутник, коло, трикутник.

Методика вивчення плоских фігур проходиться аналогічно із знанням тіл. Учнів починають навчати із прямокутника і квадрата. Аналогічно їх знайомлять з тілами.

Трикутники необхідно показувати за лініями окремо за кутами.

Важливим є розміщення фігур у різних підсекціях.

59. Прогресивні, гуманні погляди зарубіжних сурдопедагогів на можливості розвитку осіб з вадами слуху.

Вивчення можливостей розвитку осіб із вадами слуху дає можливість адекватно обґрунтовувати навчальний процес, вивчити найбільш ефективні форми й методи стимуляції їх психічного розвитку [Порушення слуху впливає на розвиток мови й затримує формування мислення та інших пізнавальних процесів (Л. В. Андреєва,Р. М. Боскіс, Т. А. Власова, Б. Д. Корсуновская, О. О. Лєонтьєв, Є. В. Луцко, О. Р. Лурія, Є. М. Мастюкова, Л. П. Носкова, Ф. Ф. Рау). Та під час застосування особливих методів навчання, що базуються на використанні всієї системи збережених аналізаторів і спрямована корекцію наслідків порушення психофізичного розвитку дітей із вадами слуху, можливе наближення їхнього психічного розвитку чуючих однолітків [1].особливості мислення дітей дошкільного віку з вадами слуху:

– формування мисленнєвої операції в дітей із вадами слуху – процес довготривалий і своєрідний;

– сповільненість мислительних дій потребує значно більшого часу для осмислення й виконання завдання;

– спостерігається обмеження та неповне виділення загальних і спеціальних ознак;

– під час порівняння об’єктів в основному виділяють відмінні риси, ніж подібні, що зіставляються за зовнішніми ознаками;

– розвиток мислення потребує нерозривного поєднання із формуванням словесної мови;

– словесне значення часто виявляється неточним, в ньому узагальнюються або надто вузьке коло предметів, або надто широке;

– під час оволодіння словесною мовою дітям із вадами слуху суттєво допомагає наочний матеріал, який використовується як опора;

– під час надання допомоги з боку дорослих у дітей із вадами слуху виявляються значні можливості розвитку мислення.

Урахування особливостей мислительних процесів і застосування спеціальних методів та методик забезпечить у майбутньому успішність розвитку пізнавальних здібностей дітей із вадами слуху.