- •31. Методи навчання математики в школах для дітей з вадами слуху
- •32. Методика вивчення величин.
- •33. Методика навчання учнів розв’язування арифметичних задач на різних етапах в початкових класах
- •34. Методика навчання читання учнів з вадами слуху
- •35. Методика проведення метеорологічних та фенологічних спостережень.
- •36. Методика формування обчислювальних умінь та навичок учнів в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл.
- •37. Методика формування понять про різницеве та кратне порівняння
- •38. Методика формування понять про цілі числа у глухих учнів
- •39. Методика формування часових понять у глухих учнів молодших класів
- •40. Навчально-виховні завдання курсу природознавство в спеціальній школі
- •41. Наукові сесії з питань дефектології та їх значення в розвитку радянської сурдопедагогічної теорії і практики.
- •42. Німецька система навчання глухих - «чистий усний метод»
- •43. Особливості засвоєння математичних знань глухими та слабочуючими учнями.
- •44. Особливості побудови навчальних планів для спеціальних шкіл
- •45. Педагогічна діяльність та погляди о.І.Дячкова та с.О.Зикова.
- •46. Педагогічні вимоги до навчання зв’язного мовлення в школі для дітей з вадами слуху.
- •47. Періоди навчання мови та їх характеристика
- •48. Планування навчального процесу з математики в школах для дітей з вадами слуху
- •49. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства
- •50. Погляди російських сурдопедагогів на пізнавальні можливості глухих
- •53. Предмет, завдання і методи спец методики мови
- •54. Принципи виховання в школі для дітей з вадами слуху
- •56. Проблема жестової мови в контексті історії сурдопедагогіки
- •57. Проблема інтеграції дітей з вадами слуху на сучасному етапі розвитку сурдопедагогічної теорії та практики.
- •58. Програмові вимоги до вивчення геометричного матеріалу в молодших класах загальноосвітніх спеціальних шкіл
- •59. Прогресивні, гуманні погляди зарубіжних сурдопедагогів на можливості розвитку осіб з вадами слуху.
- •60. Професійна освіта осіб з вадами слуху
31. Методи навчання математики в школах для дітей з вадами слуху
Методи навчання математики – способи навчання математики.
Слово «метод» грецького походження – «шлях дослідження, спосіб пізнання».
Під методом в дидактиці розуміють способи навчальної роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з розв’язування різних дидактичних задач, спрямованих на оволодіння матеріалом, що вивчається.
У методі навчання знаходять відображення об'єктивні закономірності, цілі, зміст, принципи, форми навчання.
Методи навчання – упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності педагога і учнів, спрямовані на ефективне розв’язання навчально-виховних завдань.
Проаналізувавши літературу з даної проблеми ми можемо зазначити, що спеціалісти рекомендують на уроках математики використовувати такі методи:
- залежно від форми організації спільної діяльності вчителя й учнів – розповідь, бесіда, самостійна робота;
- від джерела знань – словесні методи (розповідь або виклад знань, бесіда, робота з підручниками або іншими друкованими матеріалами), наочні методи (спостереження, демонстрація предметів або їхніх зображень), практична робота (вимірювання, креслення геометричних фігур, ліплення, аплікація, моделювання, знаходження значень числових виразів тощо);
- від способів організації навчальної діяльності школярів (репродуктивна, продуктивна діяльність) - пояснювально-ілюстративний, при якому вчитель дає готову інформацію, а учні її сприймають, усвідомлюють i запам'ятовують; репродуктивний, при якому дається зразок виконання завдання, а потім вимагає від учнів відтворення знань, дій відповідно до даного зразка; частково-пошуковий, при якому учні беруть участь у пошуку шляхів вирішення поставленого завдання, а педагог розчленовує його на складові частини, певною мірою показує шлях вирішення, а частково вимагає від них самостійної роботи; проблемний виклад знань, при якому ставиться певна проблема i школярі, намагаючись й розв'язати, переконуються в недостатності наявних у них знань. Вона для них є частково нерозв'язною. Тоді педагог показує шлях її вирішення; дослідницький метод - це спосіб організації творчої діяльності учнів у вирішенні нових для них проблем.
32. Методика вивчення величин.
У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ «Величини», який тісно пов’язаний з практичною діяльністю людства. У вищеназваному розділі розглядається ряд питань, направлених на формування у дітей уявлень про величини і їх вимірювання. У зв’язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.
В основі методики вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов’язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об’єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.
При вивченні величин в учнів виникають певні труднощі. Вони пов’язані з не розумінням різниці між поняттям «число» і «величина» і тим зв’язком, який між ним існує. Учні часто плутають такі поняття як «відрізок» і «довжина відрізка», «прямокутник» і «площа прямокутника». Зустрічаються труднощі й іншого порядку: учні часто припускаються помилки при засвоєнні таблиці мір довжини. Назви лінійних і квадратних мір схожості: «метр» – «квадратний метр», а співвідношення між одиницями вимірювання різні – 1 м = 100 см, 1 кв. м = 10000 кв. см.