Ііі. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних показників (таблиця 1.5).

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Щодо рівня залученого капіталу існують різні, іноді суперечливі судження. Найбільш поширеною є думка, що питома вага власного капіталу має бути достатньо високою, на рівні 50 %. Вважається, що в підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Наприклад, японським корпораціям навпаки, властива висока питома вага залученого капіталу (майже 80 %). Оскільки джерелами формування ресурсів підприємств в Японії в основному є банки, то високий рівень концентрації залученого капіталу свідчить про рівень довіри до корпорації з боку банків, а отже, про її фінансову надійність.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризується тим, що зростання показника в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Він показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність, а яка капіталізована.

Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і рівня інфляції.

Збільшення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів свідчить про підвищення рівня фінансування необоротних активів за рахунок залучення довгострокових джерел, відповідно про зростання інвестиційної активності підприємства.

Зміна коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів може бути охарактеризована наступним чином : збільшення характеризує підвищення інвестиційної активності за рахунок залучення довгострокових кредитів. Якщо коефіцієнт зменшується, то можна зробити зворотній висновок.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами визначається як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних активів і показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування.

Коефіцієнт страхової стабільності підприємства показує суму капіталу зарезервовану підприємством на кожну гривню вартості майна, вартості власного капіталу, вартості внесків засновників до статутного капіталу.

Таблиця 1.5.

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

№ з /п	Назва показника	Розрахунок	Нормативне (рекомендоване) значення	Характеристики
1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт автономії	Р 380 / Р 640	>0,5	Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Р 640 / Р 380	<2,0	Показник обернений до коефіцієнта автономії, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів
3	Маневреність робочого капіталу	Σ(Р 100 – Р140) / (Р 260 – Р 620)	За планом	Характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу
4	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	(Р 260 – Р 620) / Р 380	>0,5	Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів, характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємства
5	Коефіцієнт фінансової стійкості	Р 380 / (Р 480 + Р 620)	>1	Визначається як відношення власного та залученого капіталу
6	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	(Р 480 + Р 620) / Р 380	Залежіть від характеру господарської діяльності	Розраховується як відношення всієї суми залучених коштів та суми власних коштів
7	Коефіцієнт стійкості фінансування	(Р 380 + Р 430 + Р480) / Р 280	0,8-0,9	Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта – 0,75. Якщо значення цього коефіцієнта нижче 0.75, можна зробити висновок, що на підприємстві не достатньо стійких джерел формування

Продовж. табл. 1.5

1	2	3	4	5
8	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	(Р 480 + Р 620) / Р 640	<0,5	Характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства
9	Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів	Р 480 / Р 080	<1	Показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів
10	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Р 480 / (Р 480 + Р 380	-	Характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел формування, які можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм
11	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	(Р 380 – Р 080) / Р 260	>0,1	Відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних коштів
12	Коефіцієнт довгострокових зобов’язань	Р 480 / (Р 480 + Р 620)	<0,2	Визначає частину довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел формування
13	Коефіцієнт поточних зобов’язань	Р 620 / (Р 480 + Р 620)	>0,5	Визначає частку (питому вагу) поточних зобов’язань в загальній сумі джерел формування
14	Коефіцієнт страхування бізнесу	Р 340 / Р 280	>0,2	Визначається як відношення суми резервного капіталу до загальної вартості майна. Показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна
15	Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом	(Р260 – Р620) / Σ(Р100 – Р140)	>0,2	Характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів

Метою аналізу четверної групи показників фінансового стану підприємства є аналіз ділової активності підприємства, розрахувати темпи зростання (зменшення) прибутку, темпи зростання (зменшення) обсягу реалізації, темпи зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу) та зробити висновки чи виконується «золоте правило економіки».

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності та ін.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів – показників оборотності.

Аналіз ділової активності проводиться в декілька етапів, що здійснюється у певній послідовності:

І етап – загальна оцінка ділової активності, як за якісними критеріями, так і за допомогою кількісних показників.

До якісних показників включають: розміри ринку збуту продукції, наявність продукції, що експортується, репутація підприємства.

Кількісними абсолютними показниками ділової активності є обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), прибуток, розмір активів, що тісно пов’язані між собою.

В процесі дослідження проводиться співставлення темпів зміни розміру прибутку, обсягу реалізації та активів. Оптимальним вважається наступне співвідношення, що у світовій практиці отримало назву «золоте правило економіки»:

> > >100%, (1.2.)

де - темпи зростання (зменшення) прибутку;

- темпи зростання (зменшення) обсягу реалізації;

- темпи зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу).

Дане співвідношення означає наступний причинно-наслідковий зв’язок:

• якщо темп зростання обсягу продаж (доходу) і прибутку більше темпів зростання активів, то ефективність використання активів збільшується;

• якщо темп зростання прибутку є більшим за темпи зростання обсягу продажу, це може бути результатом зниження собівартості;

• якщо темп зростання прибутку більше темпів зростання обсягу продаж – менші, то підвищення ефективності використання активів відбулося тільки за рахунок зростання цін на продукцію (роботи, послуги);

• якщо темпи зростання прибутку і обсягу продаж більші темпів зростання активів, то відбувається підвищення ефективності діяльності підприємства.

ІІ етап – розрахунок та оцінка показників ефективності господарської діяльності. Ці показники вимірюються одним із способів: витратним, ресурсним або доходним.

ІІІ етап – комплексна оцінка ділової активності.

Для проведення цього етапу аналізу необхідно розрахувати відносні показники ділової активності, які наведені в табл. 1.6.

Комплексний аналіз ділової активності передбачає розрахунок й інших показників ефективності використання всіх ресурсів: продуктивності праці, фонду оплати праці, фондоозброєність, фондомісткість, фондовіддачу, матеріаломісткість, матеріаловіддачу, трудомісткість.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів підприємства є тривалість обороту активів, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для їх перетворення в грошову форму і є величиною оберненою коефіцієнту оборотності, помноженого на 360 (кількість днів у році). Періоди обороту дебіторської заборгованості, запасів, кредиторської заборгованості використовується в подальшому для розрахунку тривалості фінансового циклу підприємства.

Приклад розрахунку тривалості обороту активів наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.6.