Групування активів підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Високоліквідні	А1	Р 220 - Р 240	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції
Швидколіквідні	А2	Р 150 -Р 210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільноліквідні	А3	Р 100 -Р 140, Р250, Р270, Р275	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув)
Важколіквідні	А4	Р080	Активи, що передбачено використовувати більше одного року(або операційного циклу, якщо він перевищує рік)
Примітка: Р 220 - рядок 220

Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в табл. 1.2.

Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Поточні зобов'язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року.

Постійні зобов'язання - це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Таблиця 1.2

Групування зобов'язань підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків Балансу	Характеристика
Найбільш термінові	П1	Р 530 -Р 610	Поточні зобов'язання за розрахунками
Короткострокові	П2	Р 500 - Р 520	Короткострокові кредити та позикові кошти
Довгострокові	П3	Р480, Р630	Довгострокові зобов'язання
Постійні	П4	Р 380, Р 430	Зобов’язання перед власниками з формування власного капіталу
Примітка: за окремими методиками пропонується забезпечених виплат персоналу та інші забезпечення включати до короткострокових зобов'язань.

Баланс ліквідності підприємства будується за даними ф 1 «Баланс підприємства» за три роки діяльності.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов'язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

А1 > П1, А2 >П2, А3 >П3, А4 <П4 (1.1.)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Порівняння найбільш ліквідних коштів (А1) і швидколіквідних активів (А2) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П1) і короткостроковими пасивами (П2) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

На більшості підприємств не виконується перша умова нерівності (3.1). Як правило, це викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів (зі строком погашення до одного року), так як вони знецінюються в першу чергу. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищені від впливу інфляції види активів, тобто запаси сировини, матеріалів, палива, в устаткування, будівлі і споруди; по-друге, в умовах високої інфляції підприємствам невигідно своєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності розраховують відносні показники (табл. 1.3).

Позитивна зміна показників ліквідності, наведених в таблиці, - збільшення їх значення. Показники цієї групи дозволяють описати і проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями.

Коефіцієнт покриття показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо оборотні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство вважається ліквідним.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт “критичної оцінки”, проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію. Тому, проводячи аналіз за допомогою цього коефіцієнту, слід звертати увагу не тільки на числове значення показника, але й на якість дебіторської заборгованості.

Таблиця 1.3