
- •Донецьк 2014
- •1.1 Комунальне господарство, як інструмент забезпечення функціонування соціальної інфраструктури України
- •1.2 Форми організації комунального господарства в розвинутих країнах
- •1.3 Державна стратегія модернізації комунального господарства України
- •Висновки до 1 розділу.
- •2.1 Загальна характеристика комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне підприємство»
- •4.1 Нагальні проблеми комунального господарства в Україні
- •4.2 Напрями підвищення ефективності роботи комунальних підприємств
- •4.3 Рекомендації щодо підвищення ефективності роботи кп «шрбу»
1.3 Державна стратегія модернізації комунального господарства України
Для швидких ринкових трансформацій в сфері комунального господарства в України потрібна цільова політика, зміни не відбудуться самі по собі
Політику державних органів центральної влади щодо модернізації комунального господарства можна представити за допомогою наступних тез:
■ створення привабливості нових ринкових майданчиків для інвесторів;
■ декларація ясних національних цілей на довгостроковий період;
■ зміна законодавства, насамперед, Бюджетного кодексу, для залучення інвестицій і створення гарантій для інвесторів;
■ капіталізація проектних напрямів, перехід від підготовки розрізнених дрібних проектів з фінансової масою до мільйона доларів до пулам проектів з фінансової масою більше 100 мільйонів доларів. Об'єднання проектів для груп міст для підвищення їх ліквідності;
■ створення операторів для менеджменту нових ринків - енергосервісних компаній (ЕСКО);
■ перехід в менеджменті місцевого самоврядування з річного періоду бюджетування на довгострокове планування, в тому числі на довгострокове енергетичне планування.
Основним національним оператором для забезпечення запропонованої ринкової трансформації має стати Міністерство з питань ЖКГ України, зосередивши ті невеликі ресурси, які є в уряду України сьогодні, на досягнення цієї мети. Необхідна швидка адаптація політики країни до нових умов, які виникли у світі в останні місяці. Україна повинна не програти в міжнародній конкуренції за повернення на національні ринки коштів міжнародних інвесторів і, одночасно, провести масштабну модернізацію ЖКГ для забезпечення енергетичної безпеки своїх міських господарств в наступаючому періоді довгострокового зростання цін на вуглецеве паливо в усьому світі.
Першочергові ринкові ніші для модернізації ЖКГ України
Слід зазначити, що нові ринкові майданчики дуже неоднорідні за ступенем їх готовності до інвестування. Частина майданчиків володіє високим ступенем готовності і відносною простотою для реалізації за умови акценту на міжнародну кооперацію при підготовці та реалізації проектів. Значна частина нових ринкових майданчиків вимагає великого обсягу підготовчої роботи та матеріалізації нової національної політики, описаної вище.
До числа нових ринків з високим ступенем готовності до початку інвестування можна віднести наступні.
1. Ринок термомодернізації бюджетних будівель та модернізації систем теплопостачання цих будівель. Високий ступінь типізації проектів, характерна для цього ринку, дозволяє швидко відпрацювати основні проектні рішення на пілотних майданчиках ряду обраних міст з одномоментною підготовкою всієї країни до тиражування проектів. Така модернізація дозволить вирішити три найважливіші завдання - знизити потребу в енергії для будівель в 3 рази, практично повністю витіснити природний газ із систем теплопостачання цих будинків та запобігти соціальному вибуху в найближчому майбутньому, обумовлений швидко зростаючим кризою неплатежів за енергопостачання в найважливіших і життєзабезпечуючих секторах бюджетної сфери - культури, освіти, охорони здоров'я.
2. Ринок модернізації систем міського гарячого водопостачання. Переклад систем ГВП на нічну електроенергію і нові технології з використанням альтернативних джерел енергії є економічно виправданим і технічно реалізованим масовим проектом для міст України. Така модернізація дозволить вирішити три найважливіші завдання: знизити тарифи на ГВП в середньому в 3 рази, практично повністю витіснити природний газ із систем ГВП міст України і запобігти кризі міських підприємств теплових господарств, що швидко втрачають ринки збуту своєї продукції і рентабельність в умовах масової відмови населення від дорогий гарячої води централізованого приготування.
3. Ринок утилізації міських паливних відходів та скидного тепла стічних вод. Сучасні міста мають вічним паливом і вічної енергією - паливом зі сміття та міських деревних відходів, теплом стічних вод, температура яких і в холодні зими не падає нижче 14 ОС. Сучасні технології дозволяють побудувати в межах міста екологічно чисті міні-заводи з переробки сміття та деревних відходів в гранульоване паливо і модернізувати джерела теплової енергії, перевівши природний газ на місце мазуту - як пікове і резервне паливо.
Сучасні теплонасосні технології дозволяють утилізувати тепло стічних вод, витіснивши природний газ з енергобалансів міст на 15-20%.
Сумарний еквівалент заміщення природного газу для України за трьома запропонованим проектним напрямкам складає більше 35% від існуючих обсягів його споживання в системах міського теплопостачання. Енергетичні аудити, проведені нашою компанією, показують на найбільшу інвестиційну привабливість цих проектних напрямів за наступними показниками:
■ готовність до інвестування;
■ мінімальна вартість капвкладень на одиницю фактичної економії коштів у платежах за енергопостачання;
■ мінімальні проектні та технічні ризики;
■ можливість капіталізації проектних активів за рахунок високого ступеня тиражовані проектів;
■ можливість швидкої капіталізації активів виконавчої інфраструктури за рахунок створення консорціумів за участю відомих західних компаній, вітчизняних інжинірингових компаній і компаній-виробників матеріалів і устаткування.
Можна обговорювати багато причини низького старту енергозбереження в ЖКГ України в період 1995-2008 рр.., Речі, і в ЖКГ усіх країн СНД, без винятку. Але один фактор заслуговує пильної уваги - ми не вкладаємо кошти в професійну підготовку проектів для інвестування, не робимо привабливими наші комунальні господарства для того, щоб саме сюди йшли за отриманням доходу західні інвестори. Ні в держбюджеті, ні в регіональних і муніципальних бюджетах не планується засобів взагалі на передпроектний цикл обов'язкових робіт, що передують реальному інвестуванню.
Грантові проекти, проекти технічної допомоги, проекти модернізації на основі позик міжнародних фінансових організацій в ЖКГ України - підготовка всіх цих проектів в період 1995-2008 рр.. реалізовувалася західними фахівцями практично без участі української сторони і без вилучення моралі цього явища.
Багаторічна практика пропорційної роздачі по регіонах і містах бюджетних коштів без професійної підготовки проектів для їх інвестування розбестила менеджмент місцевого самоврядування і привчила до «роботи зі слів». Найчастіше, підготовка проектів модернізації у сфері ЖКГ в містах та регіонах не ведеться взагалі. Бюджетні гроші вкладаються поспішно, без аналізу та створення умов максимальної ефективності проектів.
Перевірки цільового використання бюджетних коштів, одержуваних на цілі енергозбереження містами і регіонами України з централізованих джерел, які спробувало провести Міністерство ЖКГ в 2007-2008 рр., злякали самих перевіряючих - практично всі бюджетні гроші йшли в пісок неготових проектів з украй низькою ефективністю, якщо не сказати більше.
Така ситуація не може довго залишатися без змін - гроші інвесторів повинні використовуватися з максимальною розрахунковою ефективністю, а позики повинні повертатися в належний час. Старі і порочні принципи організації виконання проектів і програм енергоефективної модернізації, довгий час панівні на Україні, повинні піти на злам, поступившись місцем сучасним європейським принципам проектного менеджменту.
Пропозиція для швидкого входження на нові ринки
Зі схожою ситуацією в кінці 70-х рр.. минулого століття зіткнулися Сполучені Штати - перший світова енергетична криза зажадав радикальної перебудови енергозалежною економіки, створення інвестиційної привабливості масштабного енергозбереження та нових ринкових просторів.
Для швидкого і комплексного вирішення багатьох проблем, насамперед для швидкого саморозвитку при мінімальній участі держави, були повторно народжені енергосервисні компанії (ЕСКО). Ці компанії створили становий хребет індустрії енергоефективності США, породивши величезний попит на внутрішніх ринках країни на послуги, обладнання та матеріали для модернізації вкрай енергонееффектівних економіки. Саме ці компанії створили нові закони, фінансові схеми, науку та освіту для енергоефективних перетворень Америки.
І вони не просили нових грошей в уряду - вони шукали і знаходили їх самі. Діяльність ЕСКО базується на зовні простих принципах фінансування модернізацій сьогодні за рахунок майбутньої економії. Заставної цінністю для отримання позик або інвестицій ЕСКО роблять потенціал майбутньої економії фінансових коштів, що виникає в проектах енергоефективності.
Американські ЕСКО, подібно барону Мюнхгаузена, витягли свою країну з болота енергетичної залежності за волосся власних можливостей, залучаючи кошти інвесторів у проекти енергоефективної модернізації, ефективно управляючи ризиками проектів. Саме американські ЕСКО створили атмосферу інвестиційної привабливості для модернізації американської економіки в кризовий період, коли кошти інвесторів поспішно покидали старі ринкові ніші, особливо ринки міських господарств. ЕСКО перетворюють втрати енергоресурсів в капітал, розпоряджаючись яких вони роблять поетапну трансформацію
Спочатку перетворюють об'єкт з великими втратами енергії в об'єкт, цікавий для інвестора, а потім, знайшовши гроші на модернізацію, витягують цю економію для розділу між учасниками проекту, не забуваючи і себе.
Автору цієї статті було дуже цікаво вивчати становлення індустрії ЕСКО США з кінця 70-х рр.. минулого століття і трансформацію цієї нової індустрії в наступні роки, аж до наших днів - з деякими учасниками цього процесу автору статті пощастило познайомитися особисто і це були дуже потрібні зустрічі. Прямі зустрічі коректували знання, отримані з книг, статей, матеріалів конференцій, де на поверхні уваги залишався тільки позитивний досвід. Не менш цікавими були і помилки, і невдачі американських колег Наприклад, практично всі перші американські ЕСКО досить швидко стали банкрутами. Неминучість цього явища не була очевидною, і тільки час і аналіз дозволили зрозуміти справжні причини цього явища. До речі, той же процес повторився і на Україні, і в Росії - з сотень перших компаній, що почали свій шлях у бізнесі енергозбереження в середині 90-х рр. минулого століття, вижили всі.
Ми можемо швидко і ефективно повторити процес створення індустрії енергосервісу в наших країнах без здійснення помилок і прорахунків, зумовлених відсутністю досвіду.
Сьогодні Німеччина і Російська Федерація розпочали процес створення федеральної енергосервісної компанії - керуючої компанії для підготовки великих національних проектів енергоефективності в пріоритетних галузях народного господарства РФ. Без сумніву, регіони Росії повторять цей маневр, і почнеться са-мовоспроізводство базових інфраструктурних одиниць, почнеться швидкий трансферт німецьких технологій енергоефективності на ємне російське простір.
У Білорусі на основі директиви № 3 Президента країни мають бути створені 50 енергосервісних компаній для підготовки та реалізації проектів енергоефективності, передусім, проектів заміщення природного газу.
Приходить розуміння, що саморозвиток енергозбереження, без базової інфраструктури, не відбудеться. Очікування, що яблуко само впаде з дерева, зайняло в наших країнах більш ніж 15 років. Як це не дивно, навіть на піку підйому економік наших країн, розвиток енергозбереження здійснювався в’яло, за залишковим принципом.
Багато що залежить сьогодні на Україні від правильно побудованій стратегії в якісно нових умовах, що виникають після загальносвітової кризи. Після руйнування базових і почасти порочних економічних структур потрібні нові структурні ідеї з новою якістю - та енергозбереження в бюджетній сфері, в ЖКГ спливає на передній план уваги влади та інвесторів. Ми не повинні втратити цю ситуативну можливість для швидкої і ефективної модернізації фундаментальних секторів економіки України - бюджетної сфери, міських господарств, систем теплопостачання.
Швидке формування нових ринків модернізації ЖКГ України буде неможливо без створення регіональних і муніципальних ЕСКО - компаній, що забезпечують на професійній основі підготовку та менеджмент проектів, управління їх реалізацією. Від якості і від швидкості створення проектної інфраструктури, інфраструктури ЕСКО на Україні багато в чому залежить повернення інвесторів в нові ринкові сектора економіки нашої країни.
Історія дає Україні шанс для розвитку в кризовий період. Але цей шанс справедлива історія дає всім країнам одночасно. І вже від нас самих залежить - чи зможемо ми використати цей шанс чи ні.