- •Організація праці менеджера
- •Коротка характеристика керівників
- •Класифікація керівників
- •1.2. Сучасні вимоги до якості керівника
- •1. Ділові якості:
- •2. Особисті якості:
- •1.3. Стилі керівництва підлеглими
- •1.4. Оцінка якості керівника
- •2. Особливості праці керівника
- •2.1. Типова структура витрат робочого часу керівника
- •Прийом відвідувачів
- •Телефонні розмови
- •Перегляд кореспонденції
- •Ознайомлення з роботою підрозділу
- •Планова й організаційна робота
- •Контроль
- •2.2. Прийом відвідувачів і відвідини інших керівників і клієнтів
- •1. Планування відвідин.
- •2. Обмеження відвідин.
- •3. Узгодження відвідин.
- •2.3. Наради, телефонні розмови
- •2.3.1. Види нарад.
- •Підготовка і проведення нарад.
- •Регламент нарад.
- •Протоколювання нарад.
- •2.3.2. Телефонні розмови
- •2.3.3. Робота з кореспонденцією.
- •2.3.4. Роботи з веб-сайтом
- •2.4. Поведінка в кризових ситуаціях
- •2.5. Планування робочого дня й особистий контроль
- •Розпорядок дня дозволяє забезпечити такі організаційні переваги:
- •При розробці розпорядку робочого дня необхідно:
- •Малюнок 1. Матриця Ейзенхауера.
- •Упорядкування плану включає:
- •1. Упорядкування завдань.
- •2. Оцінка тривалості дій.
- •3. Резервування часу (у співвідношенні 60:40).
- •4. Прийняття рішень за пріоритетами і передорученням.
- •5. Контроль (урахування незробленого).
- •Особистий контроль із боку керівника
- •Контроль самомотивації:
- •3. Культура і гігієна праці керівника
- •3.1. Основи усного спілкування
- •3.2. Основи письмового спілкування
- •3.3. Манера поведінки
- •3.4. Раціональні режими праці і відпочинку
- •3.5. Одяг
- •3.6. Фізична культура, у т.Ч. Харчування і сон
- •Пам'ятаєте: у здоровому тілі - здоровий дух!
- •4. Список літератури
1.3. Стилі керівництва підлеглими
Стиль керівництва - це форма прояву особистих якостей керівника викликати згоду підлеглих по широкому колу питань фахової діяльності.
При всій розмаїтості описів стилів керівництва, існують два протилежних підходи до ролі (стилю) керівника - це авторитарний (наказовий) і підтримуючий (орієнтований на міжособові відносини) стилі в різноманітних їх інтепретаціях.
У цілому, підтримуючий керівник характеризується орієнтацією на працівників, демократичним поводженням, використовує звичайний нагляд і уважний до свох підпорядкованим. Авторитарний керівник, з іншого боку, більш схильний спиратися на владу, свої формальні позиції і використовувати низку формальних покарань.
Кожний керівник відрізняється своєю індивідуальністю, але в будь-якому випадку, детермінантами стилю керівництва є ситуація (зовнішнього і внутрішнього середовища) і керований персонал.
При виборі стилю керівництва очевидні два питання: “Чого хоче організація?” і “Чого хочуть співробітники?”. Швидке зростання показників і, як наслідок, високу зарплату легше досягти при автократичній системі. Якщо організації потрібні задоволені своєю роботою, ініціативні кваліфіковані професіонали, тоді ефективним буде підтримуючий підхід. Поруч з цим, коли співробітники розраховують на підпорядкування в автократичному стилі, підтримуюче спостереження може виявитися контрпродуктивним і загрожувати задоволенню працею.
У ситуаціях із рутинними рішеннями, стандартизованою інформацією і т.д. ефективним керівництвом буде форма, жорстко орієнтована на поставлену задачу, тому що внесок окремих співробітників не так важливий, і тут немає потреби витрачати час на процес прийняття рішень. Крім того, деякі співробітники можуть боятися приймати рішення або не хочуть брати участь у цьому процесі. Багатьох задовольняють готові відповіді у вигляді формальних процедур або рішення, прийняті за них.
У ситуаціях організаційних змін, впровадження нових технологій і продуктів, зовнішніх погроз більш м'яка форма нагляду за участю співробітників буде працювати краще. Тому підтримуюче керівництво найбільше ефективно, коли:
Рішення не рутинні за своєю природі.
Необхідну для ефективного прийняття інформацію не вдається зробити стандартною або централізованою.
Є час для залучення подлеглих до процесу спільного ухвалення рішення.
А також коли підлеглі:
Відчувають гостру необхідність у незалежності.
Розглядають свою участь в ухваленні рішення як законну.
Вважають себе спроможними брати участь у процесі ухвалення рішення.
Спроможні працювати без прихованих перевірок і жорсткого нагляду.
Для розуміння ролі керівництва важливо розуміти, що жодний стиль не є універсальним - він повинен бути взаємозалежний із задачами і персоналом. Важливий не тільки стиль керівництва, але і його наслідки. Зміна стилю керівництва не є панацеєю. Керівництво на нижчому (і, частково, середньому) рівні управління відрізняється за об'єктивними показниками роботи і за відношенням до підлеглих від вищої ланки управління. У цих керівників діапазон моделей поведінки порівняно вузький. На них впливає і чинить тиск вище керівництво як з питань виконання завдань, так і стосовно персоналу. Таким чином, саме стиль керівництва топ-менеджерів формує загальний підхід до управління і пронизує всю організацію в цілому.