3.3. Манера поведінки

Організація ніколи не доможеться успіху, якщо він не буде укомплектований кадрами, не тільки добре підготовленими професійно, але і гарно вихованими, що вміють підтримувати добрі людські взаємостосунки з клієнтами і партнерами. Партнерські відносини укладаються на основі взаємної поваги і довіри, ввічливості і делікатності.

Етикет - це сукупність правил, що регламентують поведінку людини в громадських місцях, її культуру спілкування й обходження з навколишніми людьми, ввічливість і манери, форми звертання і вітань, уміння вдягатися та ін.

У цивілізованому співтоваристві цінуються стриманість, уміння людини контролювати свої вчинки. Для високої культури поводінки стосовно людей характерні також чесність, справедливість, щирість, уміння берегти чужий час, вірність прийнятим на себе зобов'язанням.

Всі керівники і співробітники організації зобов'язані достойно поводитися. Важливо мати на увазі, що дотримання правил ділового етикету вищимикерівниками – гарантія бездоганної ділової репутації як всередині, так і за її межами.

Керівникам необхідно:

1. З повагою ставитися до навколишніх людей, щиро цікавитися ними.

24. Стежити за жестами, позою, ходою, мімікою.

25. Дотримувати культури мови: мова керівника повинні бути ділова і стисла, дикція - чітка.

26. Дотримувати конфіденціальності будь-якої організаційної інформації.

27. З ентузіазмом підтримувати всі нововведення в організації, не оцінювати їх критично перед підлеглими.

Не слід:

1. Принижувати почуття власної гідності підлеглих і колег.

1. Давати підлеглим вказівки в зневажливій формі, підкреслювати випадково допущені помилки або фахову некомпетентність.

2. Голосно розмовляти, розмахувати руками, жестикулювати, торкатися співрозмовника руками під час розмови, із шумом пересуватися в службових пприміщеннях організації.

3. При відвідинах колег входити в кабінет у верхньому одязі, навстіж розкриваючи двері або із сигаретою в руках.

Один із головних елементів діяльності керівника - це спілкування з підлеглими. При постановці задач перед підлеглими керівник повинен:

• поставити цілі і переконати в тому, що їх досягнення можливе;

• домогтися ясного розуміння цілей;

• розкривати значимість і міру відповідальності;

• з'ясувати проблемні питання;

• установити високі, але розумні стандарти роботи;

• сформувати “мозкові” команди, спроможні до оригінальних рішень;

• винагороджувати і визнавати нові ідеї;

• наділити людей повноваженнями;

• контролювати кінцеві результати та інформувати про результат контролю;

• конструктивно хвалити успіхи і критикувати хиби і невдачі в роботі.

У спілкуванні з важкими підлеглими керівник повинен:

1. Викладати свої претензії і вимоги у нейтральному тоні, оцінюючи дії підлеглого, а не його поведінку:

2. Акцентувати увагу на позитивних наслідках, до яких підлеглий прийде, відмовившись від свого “стандарту” поведінки.

3. Вміти нейтралізувати опір підлеглого:

• стимулювати прийняття рішень співробітником; вселяти ентузіазм і натхнення;

• співвідносити особисті можливості людини і делеговані їй обов'язки;

• проводити разом із підлеглими аналіз завдань і обов'язків;

• розробити систему стимулів за додаткові повноваження.