Організація праці менеджера

1. Коротка характеристика керівників

1. Класифікація керівників

У залежності від відповідності якісним вимогам розрізняють два типи керівників: активний і пасивний.

Активний (сильний) керівник має найбільше високі якісні показники і його відрізняє, насамперед, самостійність у виявленні проблем трудового колективу і знаходженні методів їх рішення, високий рівень організації праці, що дозволяє більше займатися радикально значимими проблемами і менше поточними.

Пасивний (слабкий) керівник має занижені якісні показники і відрізняється тим, що займається, в основному, поточними питаннями, “що підкидаються йому життям”, а не самостійно виявленими проблемами, і мають низький рівень організації власної праці. Його постійно заїдає “текучка”.

Для виявлення слабких сторін керівників і підвищення їх якості в літературі приводяться переліки ознак пасивних (слабких) керівників. Один із них поданий нижче:

• завжди зіштовхується з непередбаченими обставинами, тобто не спроможний

угадати їх і підготуватися до них;

• переконаний, що знає справу і вміє робити її краще усіх, тому все намагається робити самотужки;

• зайнятий деталями, бере участь у всіх справах, через що ніколи не має часу;

• письмовий стіл його завжди завантажений паперами, безладно;

• працює більше призначеного за правилами внутрішнього розпорядку часу, засиджуючись допіздна на робочому місці і беручи роботу додому;

• рішення намагається відкласти на завтра, адже питання може вирішитися саме собою, або його вирішить хтось інший;

• ніколи нічого не вирішує до кінця, тягар невирішених питань постійно давить на його психіку;

• усе бачить білим або чорним, для нього немає відтінків, півтонів, не спроможний відрізнити головне від другорядного, схильний із мухи робити слона;

• намагається прийняти найкраще рішення замість здійсненого, намагається набути репутації гарного керівника, “запанібрата” з підлеглими;

• готовий до будь-якої поступки, щоб уникнути відповідальності, схильний навіть звалити провину за свої помилки на інших;

• працює за принципом “відкритих дверей”, до нього заходить, хто хоче, коли хоче і з будь-якого приводу;

• любить завжди бути на очах - першим у списках на заохочення, займає місце в першому ряду президії та ін.

Слід зазначити, що при оцінці конкретного керівника необхідно брати до уваги комплекс вимог, а не окремі ознаки, а також показники, що відбивають виконання основних службових обов'язків, тому розподіл на активних і пасивних керівників є дуже умовним.

Викладені вимоги можуть бути розглянутими і по відношенню до виконавців. У залежності від відповідності до них і характеру поведінки у виробничому процесі усіх виконавців умовно можна розділити на три типи:

1. Активний виконавець швидко сприймає управлінські рішення, якісно їх виконує, виявляє ініціативу в отриманні завдань і пошуку найкращих засобів їх виконання, цікавиться цілями колективу й активно бере участь у їх досягненні.

1. Пасивний (байдужий) виконавець без інтересу сприймає управлінські рішення, байдужний до інтересів колективу, не виявляє ініціативи, виконавши завдання, намагається уникнути нового.

2. Резистентний виконавець чинить опір управлінському впливу, схильний до сперечань і критики, що не супроводжується діловими пропозиціями.

Одним з найважливіших завдань керівника є перевиховання виконавців з резистентних і пасивних в активні і встановлення з ними взаємодовірчих відносин.