Тема 9. Логістика – інструмент розвинутої ринкової системи

План

1. Вплив логістики на ефективність виробництва за рахунок зменшення затрат на матеріально-технічне постачання і транспорт.

2. Поняття про логістичний ланцюг. Основні ланки, що беруть участь у товарному та інформаційному потоці. Компоненти логістичного ланцюга.

3. Умови й фактори функціонування логістичної системи. Функції та критерії оцінок логістичної системи.

4. Характеристика гнучких та ешелонованих логістичних систем.

5. Особливості технологічних процесів у логістичному ланцюгу. Управління матеріальними потоками. Процес та методи розподілу в логістичній системі. Види посередників. Обробка замовлень – одна із складових функцій логістики. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів. Вибір транспортного засобу залежно від Підвищення рівня транспортного обслуговування.

Характеристика супроводжувальної інформації. Формування інформаційної системи з використанням методів і форм інформаційного забезпечення усієї логістичної системи в цілому.

1. Вплив логістики на ефективність виробництва за рахунок зменшення затрат на матеріально-технічне постачання і транспорт.

Моделювання впливу логістичної системи на результати гос­подарської діяльності підприємства починається з апріорного економічного аналізу предмету дослідження, який складається з двох основних стадій:

вибір показників результативної ознаки і визначення голо­вних чинників, виконання канонічного аналізу;

встановлення напряму та висування гіпотез про форму зв' язку між результативною ознакою і чинниками;

За рахунок створення логістичної системи оптимізуються логістичні витрати. Логістичними слід вважати витрати, пов' язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних ціннос­тей від первинного джерела до кінцевого споживача. Припус­каючи, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбу­вається при скороченні транспортних і/чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів зумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, зумовлених їх існуванням.

Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку, менша собівартість і більший прибуток. Знижувати ви­трати за рахунок створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяль­ності підприємства.

2. Поняття про логістичний ланцюг. Основні ланки, що беруть участь у товарному та інформаційному потоці. Компоненти логістичного ланцюга.

Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (виробників, дистриб’юторів, складів загального користування та ін.), які здійснюють логістичні операції з метою доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої (стосовно продукції виробничо-технічного призначення) або до кінцевого споживача.

В найпростішому варіанті логістичний ланцюг складається з двох елементів постачальника та споживача і має такі характеристики логістичний канал, логістичний цикл та логістичний центр. Логістичний канал як канал розподілу, збуту, руху товару – частково впорядкована сукупність посередників (ділерів, фірм транспортно-експедиційного обслуговування та ін.) для доведення матеріального потоку від конкретного виробника до споживачів. У цьому випадку має значення час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставки на склади споживача, який визначає логістичний цикл. Останні досягнення теорії та практики логістики дали змогу створити логістичні центри (одна юридична особа), які беруть на себе виконання значної частини логістичних операцій (транспортування, складування, пакування, комісування, комплектацію та ін.) через виконання, наприклад, у транспортно-експедиційних організаціях нових, раніше не характерних для них логістичних функцій, їх централізацію на одному підприємстві.

Логістичний ланцюг формується на засадах кооперації постачальників сировини, матеріалів, покупних частин, перевізників, складських підприємств, посередників, виробників, виробників-субпідрядників, підприємств та організацій дистрибуційної мережі, споживачів з метою спільної координації їх діяльності в координатах «простір-час».

3. Умови й фактори функціонування логістичної системи. Функції та критерії оцінок логістичної системи.

Одним з базових понять логістики є поняття логістичної системи. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні.

Поняття логістичної системи необхідно відокремлювати від загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення загальному поняттю системи, а потім визначати, які системи відносяться до класу логістичних. У об’єкта має бути чотири якості, щоб його можна було вважати системою.

Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти.

Друга якість. Між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи.

Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру.

Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.

Для логістичних систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість.

Світова практика створення логістичних систем управління виявила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важливих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з метою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

4. Характеристика гнучких та ешелонованих логістичних систем

Гнучка логістична система — система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикладом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправляються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандартного та підвищеного попиту — зі складу посередника.

Ешелонована логістична система — система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

5. Особливості технологічних процесів у логістичному ланцюгу. Управління матеріальними потоками. Процес та методи розподілу в логістичній системі. Види посередників. Обробка замовлень – одна із складових функцій логістики. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів. Вибір транспортного засобу залежно від Підвищення рівня транспортного обслуговування.

Характеристика супроводжувальної інформації. Формування інформаційної системи з використанням методів і форм інформаційного забезпечення усієї логістичної системи в цілому.

Основні типові задачі, які повинні виконувати інформаційні системи. Будь-яка організація повинна якнайкраще використовувати сприятливі можливості для свого ефективного функціонування, а також швидко реагувати на несподівані зміни ситуації. Цьому повинна сприяти, інформаційна система, яка дозволяє забезпечити динамічну координацію дій за рахунок сучасних засобів зв’язку, програмних засобів та комп’ютерної техніки. В ринкових умовах господарювання вона повинна спрямовуватись на ефективне оперативне розв’язання таких завдань: розробку нового автоматизованого рівня обліку затрат, що починається з аналізу джерел цих затрат і можливості управління ними (наприклад, контроль і управління боргами, проникнення в усі види затрат в організації та їх аналіз); впровадження сучасних складних інтегрованих інформаційних систем для заміни існуючого інформаційного забезпечення, якщо воно представляє собою окремі, ізольовані острівці інформації та швидко стає застарілим і перестає задовольняти потреби ефективного управління; зосередження уваги на споживачах, як з точки зору реалізації товарів та послуг, так і з точки зору обслуговування; забезпечення ефективності, гнучкості, можливостей адаптації до змін в діяльності організації; використання таких систем прикладного програмного забезпечення, яке при постійному розвитку дозволяє організації гнучко адаптуватися до змін ринкової ситуації; можливість інтегрованого відображення всієї діяльності в динаміці; передбачення можливості об’єднання на єдиній інформаційній технологічній основі господарських і технічних процесів; створення об’єднаних інформаційних потоків; забезпечення подолання різнобою виконуваних робіт; автоматизація рутинної і важкої роботи, що дозволяє звільняти при цьому працівників для виконання більш кваліфікованих задач; можливість “одним натиском на кнопку” надати керівництву актуальну інформацію, необхідну для прийняття не тільки оперативних, але і важливих стратегічних рішень; можливість проведення детального аналізу економічної ситуації, з метою підвищення ефективності управління; зосередження інформації, необхідної для прийняття оперативних та стратегічних рішень, в єдиному інформаційному просторі, який повинен стати рушійною силою перетворень, оптимізації господарських операцій. У випадку обмежених предметних ділянок ряд таких задач об’єднуються і представляються в вигляді експертної системи, використання якої дозволяє: зі свого робочого місця оперувати з базами знань і даних і бібліотечними мережами; спрощувати постановку складних управлінських задач; висувати і перевіряти гіпотези і наслідки рішень, що приймаються, з допомогою модельних досліджень. Етапи розробки інформаційних систем. Інформаційні технології найповніше реалізуються у відповідних інформаційних системах. Інформаційна озброєність організації безпосередньо починає впливати на ефективність її діяльності. Це пояснюється тим, що ускладнюється діяльність організації, її структура і разом з цим алгоритм управління стає все динамічнішим і громіздкішим. Ці фактори безпосередньо впливають на складність розробки інформаційних систем. Зростання комп’ютеризації процесів управління визначає нові вимоги до комп’ютеризації процесів проектування самих інформаційних систем, що використовують бази даних. При цьому мова насамперед йде про забезпечення достатньої гнучкості інформаційних систем, а не про скорочення термінів їх проектування. При цьому потрібно мати на увазі, що в життєвому циклі інформаційної системи стандартно виділяють три основні технологічні етапи: Проектування. На цьому етапі при проектуванні баз даних для інформаційних систем насамперед з’ясовуються наступні питання: техніко-економічне обгрунтування розробки інформаційної системи; дослідження предметної ділянки, яка полягає в визначенні наступних ситуацій: границі предметної ділянки, їх можливі зміни та можливий розвиток; перелік фрагментів предметної ділянки; яка інформація і з яким рівнем детальності потрібна для кожного фрагменту; які процеси передачі і обробки даних в кожному фрагменті; яка технологія нагромадження і обробки інформації в предметній ділянці; які вимоги до технології функціонування інформаційної системи.