Ііі. Розробка та обґрунтування схеми землеустрою

Схема землеустрою адміністративно-територіального утворення (області, району, території ради) – це комплекс текстових і графічних матеріалів, що мають юридичний, технічний. економічний зміст і наукове обґрунтування проблем, що розглядаються.

Призначення схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки та земельних відносин в адміністративно-територіальному утворенні і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов’язаного виконання всіх запроектованих на території адміністративно-територіального утворення заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки та земельних відносин в адміністративно-територіальному утворенні і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов’язаного виконання всіх запроектованих на території адміністративно-територіального утворення заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів.

Основними питаннями, які слід розв’язати у схемі землеустрою, є :

1) проведення аналізу стану і використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання і охорони;

2) економічне районування та еколого-ландшафтне, ерозійне, еколого- агроекологічне зонування території адміністративно-територіального утворення;

3) виявлення земельних ділянок, які не використовуються, не раціонально використовуються або використовуються не за цільовим призначенням і не відповідно до дозволеного використання, таких, що вибули з обігу або віднесені до менш цінних угідь;

4) формування або утворення площ спеціальних земельних фондів для регулювання обігу земель;

5) оптимізація складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обґрунтування внесення цих земель до фонду перерозподілу і встановлення черговості залучення їх у сільськогосподарський облік;

6) уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення;

7) виділення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

8) уточнення меж земель поселень, а також аналіз стану і використання земель комунальної та державної власності;

9) обґрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання на землі, визначення потреби в земельних ділянках для надання їх громадянам та юридичним особам для сільськогосподарських і несільськогосподарських потреб;

10) удосконалення територіального і міжгалузевого перерозподілу земель;

11) перерозподіл земель сільськогосподарського призначення з метою усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань, створення нових і впорядкування існуючих сільськогосподарських підприємств з урахуванням створення нових перспектив розвитку існуючих селянських та фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів;

12) обґрунтування перспектив розвитку і удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства, інших галузей агропромислового комплексу та їх кооперування, об’єктів його інженерної, виробничого і соціальної інфраструктури, у тому числі розміщення господарських і виробничих центрів, шляхової мережі та інших комунікацій, розроблення пропозицій щодо вдосконалення спеціалізації й уточнення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням передбачуваного розподілу земель;

13) розроблення заходів щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, відновлення і консервації земель, рекультивації порушених земель, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

14) визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсів для реалізації намічених заходів, розроблення пропозицій щодо фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

15) підготовка інформації, показників і нормативів з регулювання ринкових земельних відносин;

16) розрахунок техніко-економічних показників, екологічної. економічної і соціальної ефективності заходів, намічених у схемі землеустр

Таблиця 3.1. Структура земельних угідь АТУ Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області.

еродованості грунтів.

№ з/п	Землекористувачі	Загальна площа угідь	з них			з них
			1-30	3-70	>70	незмиті	слабозмиті	середньо	сильно
								змиті	змиті
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	С/г підприємства (вс. земель у власності і користуванні)	6515.74	6515.74				187,4
	АТЗТ"Каланчацький"	523.34	523.34				187.4
	СТОВ "Таврида"	1768.62	1768.62
	СТОВ"Відродження"	304.56	304.56
	СТОВ"Вішва-Ананда"	2818.47	2818.47
	ТОВ"Агро Профі ТК"	11.91	11.91
	ТОВ"Агротріус"	130.86	130.86
	ТОВ "Рис України"	554.59	554.59
	ТОВ"Рисові системи"	403.39	403.39
2	Селянські (фермерські) господарства	2569.52	2569.52				243,3
	ф/г"Адоніс"	43.00	43.00
	ф/г"Аленка"	25	25				25
	ф/г"Аронія"	66.10	66.10				30.4
	ф/г"Валентина"	437.21	437.21
	ф/г"Валя"	18.7	18.7
	ф/г"Ванакт"	91.34	91.34
	ф/г"Вискребенцев"	17	17
	ф/г"Глорія"	25	25				25
	ф/г"Злагода"	163.50	163.50
	ф/г"Ізумруд"	27.7	27.7
	ф/г"Лада"	35	35				30,5
	ф/г"Ластівка"	20	20
	ф/г"Лілея"	14.2	14.2
	ф/г"Меркурій"	43	43
	ф/г"Мир"	39	39
	ф/г"Октябрина"	8	8
	ф/г"Олексіївка"	20	20
	ф/г"Орбіта"	41.60	41.60
	ф/г"Орліченко"	36.70	36.70
	ф/г"Рассвет"	51.10	51.10
	ф/г"Рено"	36.90	36.90
	ф/г"Скіф"	39.50	39.50
	ф/г"Смарагд"	607.93	607.93				132.4
	ф/г"Смаранд"	29	29
	ф/г"Современник"	3.9	3.9
	ф/г"Стрилець"	25	25
	ф/г"Таврія"	398.86	398.86
	ф/г"Терра"	27.20	27.20
	ф/г"Україна"	35.80	35.80
	ф/г"Успіх"	12	12
	ф/г"Юлія"	20	20
	ф/г"Ярослав"	110.00	110.00
3	Землевласники	6088.37	6088.37
	п/п Кисляченко В.В.	66.14	66.14
	п/п Котелевич	6.43	6.43
	п/п Ляшенко В.В.
	п/п Ногай	84.23	84.23
	п/п Прометей	21.3	21.3
	п/п Ростальна	73.90	73.90
	п/п Сенік	22.07	22.07
	п/п Сметанін В.В.	155.32	155.32
	п/п Хегай	28.48	28.48
	п/п Хегай І.С.	29.43	29.43
	п/п Шередько В.І.	11.7	11.7
	п/п Шик	174.13	174.13
	п\п Козак Г.А.	35.80	35.80
4	Особисті підсобні господарства	558.59	558.59				234.1
5	Ділянки для сінокосіння та випасання худоби	435.60	435.60				124.2
6	Землі запасу та землі, не надані у власність та пост. корист.	1073.64	1073.64
7	Інші	1887.41	1887.41
	ВСЬОГО ЗЕМЕЛЬ	19123.87	19123.87				789,0

При нераціональному використанні землі відбуваеться прискорена ерозія яка проходить значно швидше, ніж процес природного унтоутворення. По мірі збільшення еродованості (змитості, дефлірованості) ґрунту його ластивості все більше наближа­ються до властивостей материнської породи.

За узагальненими даними О.С. Скородумова , ознаки і властивості еродованих ґрунтів такі: 

1) зменшення потужності профілю і глибини залягання карбонатів. Забарвлення ґрунту стає світлішим із збільшенням його еродованості;  2) механічний склад верхнього горизонту збіднений глинястими і мулистими фракціями (у змитих і змито-намитих ґрунтах спостерігається зменшення кількості частинок менше 0,01–0,001 мм);  3) зменшується кількість органічних речовин. Вміст гумусу ворному шарі змінюється не тільки в зв'язку із змивом найбільш ґумусованого верхнього горизонту та оран­кою менш ґумусованого нижчезалягаючого шару, але й в ре­зультаті намиву частинок і агрегатів з вище розташованих схилів. Намитий горизонт змито-намитих ґрунтів іноді має менший вміст гумусу, ніж нижній шар;  4) в еродованих ґрунтах знижується вміст рухомих, сполук азоту, фосфору, калію і мікроелементів; під час змиву ґрунтів більше всього втра­чається азот і менше калій, ґрунтовий розчин має підвищене значення рН;  5) стійкість і кількість структурних агрегатів зменшуються, збільшуються об'ємна вага і щільність ґрунту, знижується його пористість і шпаруватість;  6) погіршується водний, повітряний і тепловий режим, знижується польова во­логоємність і підвищується випаровуваність ґрунтової вологи;  7) в еродованих ґрунтах мало корисних мікроорганізмів (спороутворюючих амоніфікаторів, засвоюючих мінеральні форми азоту, нітрофіксуючих та ін.);  8) погіршуються фізико-механічні властивості (підвищується липкість і пластичність, кіркоутворення та опір при обробітку); 9) знижується продук­тивність ґрунтів, виражена в зменшенні врожаю сільськогоспо­дарських культур і його якості.

В залежності від інтенсивності руйнування ґрунтів ерозію поділяють:

– слабку,

– середню,

– сильну

– надмірну.

     При слабкій ерозії з одного га змивається чи видувається до 12 тонн верхніх шарів ґрунту; при середній ерозії – 12 – 25 т; при сильній ерозії – 25 – 50 т; при надмірній ерозії – більше 50 тонн. Ерозійний змив 50 т/га рівнозначний руйнуванню поверхневогошару ґрунту товщиною 5 мм. Протягом 100 років такої ерозійної діяльності можна втратити 500 мм ґрунту. Водночас за такий же період часу відбувається формування тільки 2 – 5 см родючого шару ґрунту в природних умовах. Це наглядно демонструєнадмірно швидкі темпи ерозійної діяльності по відношенню допроцесу ґрунтоутворення.

За рахунок низької агротехніки і недосконалої зрошувальної системи, а також за будьяких інших умов, може бути підвищення рівня ґрунтових вод, до поверхні шарів ґрунту і винесення до них солей. Також засолення можливе і при глибокому заляганні підґрунтових вод, коли в ґрунті є ущільнені шари, які служать водоупором. Зарахунок цього відбувається підйом води і винесення солей до орного шару.

Таким чином засолення ґрунту відбувається як і при надлишку води так і при зрошенні.Також солі можуть міститися у поливній воді.

Таблиця 3.2. Характеристика використання земель сільськогосподарського призначення на території Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області.

№ з/п	Землекористувачі	Загальна площа угідь	В тому числі
			Еродо-ваних	Пере-зволо-жених	Засолених солонцю-ватих	Кам’я-нистих	Пору-шених	Забруд-нених
1	2	3
1	С/г підприємства (вс. земель у власності і користуванні)	6515.74			187,4
	АТЗТ"Каланчацький"	523.34			187.4
	СТОВ "Таврида"	1768.62
	СТОВ"Відродження"	304.56
	СТОВ"Вішва-Ананда"	2818.47
	ТОВ"Агро Профі ТК"	11.91
	ТОВ"Агротріус"	130.86
	ТОВ "Рис України"	554.59
	ТОВ"Рисові системи"	403.39
2	Селянські (фермерські) господарства	2569.52			243,3
	ф/г"Адоніс"	43.00
	ф/г"Аленка"	25			25
	ф/г"Аронія"	66.10			30.4
	ф/г"Валентина"	437.21
	ф/г"Валя"	18.7
	ф/г"Ванакт"	91.34
	ф/г"Вискребенцев"	17
	ф/г"Глорія"	25			25
	ф/г"Злагода"	163.50
	ф/г"Ізумруд"	27.7
	ф/г"Лада"	35			30,5
	ф/г"Ластівка"	20
	ф/г"Лілея"	14.2
	ф/г"Меркурій"	43
	ф/г"Мир"	39
	ф/г"Октябрина"	8
	ф/г"Олексіївка"	20
	ф/г"Орбіта"	41.60
	ф/г"Орліченко"	36.70
	ф/г"Рассвет"	51.10
	ф/г"Рено"	36.90
	ф/г"Скіф"	39.50
	ф/г"Смарагд"	607.93			132.4
	ф/г"Смаранд"	29
	ф/г"Современник"	3.9
	ф/г"Стрилець"	25
	ф/г"Таврія"	398.86
	ф/г"Терра"	27.20
	ф/г"Україна"	35.80
	ф/г"Успіх"	12
	ф/г"Юлія"	20
	ф/г"Ярослав"	110.00
3	Землевласники	6088.37
	п/п Кисляченко В.В.	66.14
	п/п Котелевич	6.43
	п/п Ляшенко В.В.
	п/п Ногай	84.23
	п/п Прометей	21.3
	п/п Ростальна	73.90
	п/п Сенік	22.07
	п/п Сметанін В.В.	155.32
	п/п Хегай	28.48
	п/п Хегай І.С.	29.43
	п/п Шередько В.І.	11.7
	п/п Шик	174.13
	п\п Козак Г.А.	35.80
4	Особисті підсобні господарства	558.59			234.1
5	Ділянки для сінокосіння та випасання худоби	435.60			124.2
6	Землі запасу та землі, не надані у власність та пост. корист.	1073.64
7	Інші	1887.41
	ВСЬОГО ЗЕМЕЛЬ	19123.87			789,0

Аналізуючи вище приведену таблицю можна зробити наступні висновки: на території Каланчацької селищної ради Каланчацького району солончаки займають 746,8 га із них на землях с/г підприємств 187,4га (АТЗТ «Каланчацький» ); Селянських фермерських господарств - 243,3 га ( «Альонка» -25 га, «Глорія»-25га, «Аронія» - 30,4 га, «Лада» - 30,5 га, «Смарагд»-132,4га); ОПГ-234,1га; сінокоси і пасовища-124,2 га.

Пропозиції щодо використання земель.

В даному випадку рекомендується меліоративне поліпшення солонцевих ґрунтів яке треба здійснювати в трьох основних напрямах: 1)хімічна меліорація; 2)покращення солонців за рахунок внутрішньо ґрунтових запасів кальцієвих солей ;

3)меліорація за допомогою глибокого обробітку.

Із заходів хімічної меліорації найбільший розвиток одержало гіпсування. Ця проблема розглядається в двох аспектах: як основний захід меліорації глибоко гіпсових та глибоко-карбонатних солонців і як допоміжний захід комплексної меліорації середньо- та багато натрієвих високо карбонатних солонців. В останньому випадку гіпс використовується з метою усунення кірки та інтенсифікації само меліорації за рахунок ґрунтових запасів карбонату кальцію.

Хімічна меліорація, система заходів хімічної дії на грунт для поліпшення її властивостей і підвищення врожайності з.-х.(сільськогосподарський) культур. При Х. м. з корнеобітаємого шару грунту віддаляються шкідливі для з.-х.(сільськогосподарський) рослин солі, в кислих грунтах зменшується вміст водню і алюмінію, в солонцях — натрію, присутність яких в грунтовому поглинаючому комплексі погіршує хімічні, физико-хімічні і біологічні властивості грунту і знижує грунтову родючість. Гіпсування грунтів (солонців і солонцових грунтів) — внесення гіпсу, кальцій якого замінює в грунті натрій, для зниження лужності; те, що кислує грунтів (з лужною і нейтральною реакцією) — підкислення грунтів, призначених для вирощування деяких рослин (наприклад, сподіваючись) при внесенні сірки, дісульфата натрію і ін. ДО Х. м. відносять також внесення органічних і мінеральних добрив у великих дозах, що приводить до корінного поліпшення живильного режиму меліорованих грунтів, наприклад піщаних. Позитивна дія гіпсу проявляється лише тоді, коли ґрунтові води залягають глибше 1,2—1,5 м Як показали багаторічні дослідження та сільськогосподарська практика, найбільш ефективне гіпсування на содових солонцях і солонцюватих чорноземах де випадає значна кількість опадів. Тобто у разі застосування гіпсу в поєднанні з органічними й мінеральними добривами відбувається не тільки поліпшення властивостей солонців, але й змінюється їх морфологічна будова.

У степовій зоні на малонатрієвих солонцях найбільш доцільно застосовувати механічний спосіб меліорації, основою якого є глибока оранка.

У процесі проведення глибокого обробітку (триярусний, плантажний) руйнується щільний солонцевий горизонт і до орного шару залучаються природні меліоранти — солі кальцію підсолонцевих горизонтів, що сприяє «самомеліорації» ґрунтів. Певною мірою цей метод альтернативний традиційному гіпсуванню і є більш економічним, оскільки усуваються витрати на доставку і внесення кальцієвмісних меліорантів. Глибока меліоративна оранка ефективна на солонцевих грунтах, де карбонати (або гіпсон.осні горизонти) знаходяться на порівняно невеликій глибині, доступній для обробітку. Глибина оранки залежить від глибини залягання цих горизонтів і від потужності солонцевого горизонту. На лучно-степових та степових солонцевих найбільш ефективною є плантажна оранка на глибину 55—60 см. У випадку меншої глибини оранки на поверхню ґрунту виноситься нижня частина солонцевого горизонту, в якому відсутні солі-меліоранти, тому властивості ґрунту не поліпшуються, а навіть погіршуються. У процесі глибокої плантажної оранки відбувається механічне руйнування щільного солонцевого горизонту, перемішування шарів горизонтів, деяке розбавлення маси солонцевого горизонту масою карбонатного, що сприяє зниженню солонцюватості й поліпшенню агрономічних властивостей ґрунтів, у першу чергу водопроникності та повітряного режиму. Позитивна дія гіпсування простежується 5—6 років, а меліоративної плантажної оранки — впродовж 15—20 років. Меліорація солонців-солончаків з близьким (1,5—2,0 м) заляганням ґрунтових вод можлива тільки у разі застосування комплексу заходів, що включають дренаж, внесення хімічних меліорантів, підвищених доз органічних та мінеральних добрив, посів соле- і солонцестійких культур.

Комплексний метод меліорації солонців найбільш ефективний. Він реалізується в умовах меліоративної сівозміни (із збільшеною часткою багаторічних бобових трав) і полягає в узгодженому застосуванні промивного режиму зрошення з внесенням хімічних речовин і органічних добрив на фоні глибокого обробітку ґрунту.

Виходячи з усього вище наведеного АТЗТ «Каланчацький», фермерським господарствам «Аленка», «Аронія», «Глорія», «Лада» , «Смарагд» схемою землеустрою сільської ради запропонувати наступне:

• розрахувати точні потреби у воді та дотримуватися режиму зрошення

• ввести у сівозміну багаторічні трави

• застосовувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив

• провести гіпсування грунтів

• при обробітку грунту використовують глибоку оранку

Крім того, 123,8 га земель під сінокосами та пасовищами підлягають залуженню ( з використанням багаторічних трав та люцерни).

На 1,4 га – запроектовано полезахисну лісосмугу.

Таблиця 3.3. «Пропозиції щодо використання деградованих земель»

№ п/п	Землевласники та землекористувачі	Площа всього , га	пропозиції щодо використання земель
			підлягають меліорації (гіпсування)	Підлягают залуженню, заліснена	підлягають консервації	віднесення до зон обмеженого використання	вилуче ння з сільсько господарського використання	залуче ння в сільсько господарський оборот
	АТЗТ «Каланчацький»	523,34	182,4
	ФГ «Аленка»	25,0	25,0
	ФГ «Аронія»	66,10	30,4
	ФГ «Глорія»	25,0	25,0
	ФГ «Лада»	35,0	30,5
	ФГ «Смарагд»	607,93	132,4
	ОСГ	558,59	245,2
	Ділянки для сінокосіння та випасання худоби	435,60		124,2
	Всього	19123,87	670,9	124,2

ІV. Складання схем землеустрою

При розробленні схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення потрібно обов’язково використовувати раніше складені схеми і проекти землеустрою, схеми і проекти перерозподілу земель, формування спеціальних земельних фондів, меліорації й охорони земель, розміщення об’єктів будівництва, а також матеріали інвентаризації земель, чергові кадастрові плани, карти обмежень і обтяжень у використанні земель, матеріали оцінювання земель тощо.

Роботи пов’язані зі складання схем землеустрою, виконують з ініціативи органів місцевого самоврядування й органів виконавчої влади, зокрема Держкомзему України.

Генеральними розробниками (підрядниками) схем землеустрою можуть бути як державні наукові та землевпорядні підприємства, так і приватні підприємства. Для виконання робіт з окремих розділів схеми можуть залучатися як субпідрядні відповідні спеціалізовані проектні, дослідні й науково-дослідні організації, приватні землевпорядники.

Роботи зі складання схем землеустрою фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на землеустрій, а також за рахунок бюджетів регіонів і районів, залежно від того, який орган влади ухвалив рішення про складання схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення.

Схему землеустрою адміністративно-територіального утворення складають на підставі технічного завдання , виданого замовником при укладанні договору на виконання робіт. У технічному завданні зазначають перспективні показники розвитку економіки, землекористування й охорони земель району, а також зміст усіх землевпорядних дій.

Крім того, у технічному завданні наводять дані про замовника, генерального проектувальника та інших учасників запланованих робіт, основні нормативні акти, якими слід керуватися при складанні схеми, використаний планово-картографічний матеріал і масштаб вихідної картографічної частини схеми, основні вимоги, що мають регламентувати зміст схеми землеустрою.

Всі проектні рішення показати в таблиці

Таблиця. 4.1. Проектні пропозиції

№ п/п	Номери контурів	Площі контурів	Пропозиції до використання
1	АТЗТ «Каланчацький»	182,4	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
2	ФГ «Аленка»	25,0	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
3	ФГ «Аронія»	30,4	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
4	ФГ «Глорія»	25,0	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
5	ФГ «Лада»	30,5	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
6	ФГ «Смарагд»	132,4	Ввести у сівозміну багаторічні трави; застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
7	Особисті селянські господарства	245,2	Застосувати промивний режим зрошення з внесенням органічних добрив; провести гіпсування грунтів; при обробітку грунту використовувати глибоку оранку; дотримуватися режиму зрошення та розрахувати точні потреби у воді
8	Ділянки для сінокосіння та випасання худоби	123,8	Залуження(з використанням люцерни)
9	Ділянки для сінокосіння та випасання худоби	1,4	Посадка полезахисної лісосмуги