5. Джерело зрошення, якість води

Джерелом зрошення для проведення меліоративних робіт є Північно Кримський канал, води якого надходять з Каховського водосховища.

В зв’язку із великим дефіцитом прісної води для зрошення як в нашій зоні, так і за її межами проблема якості зрошуваних вод набуває першочергове значення.

Якість поливної води визначається сукупністю хімічних, фізичних та біологічних факторів. Найважливішим параметром якості води є загальний вміст солей. Отримання надійних даних про якість води для оцінки засоленості передбачає проведення повною аналізу всіх основних катіонів та аніонів, що містяться в поливній воді, витяжки із насичених вологою ґрунтових пластів.

Ще одним напрямком підвищення ефективності використання с/г земель є посадка лісополос.

Полезахисні лісосмуги - це штучні лісонасадження вздовж полей у вигляді лісосмуг. Вони захищають поля від суховіїв сприяють рівномірному распределению сніжного покриву по поверхності, благотворно впливають на почву. Лісосмугами також окружають сади і віноградники.

Полезахисні лісосмуги як правило розміщують перпендикулярно в напрямах поперек суховійним вітрам на відстані 250 - 650 м друг от друга. Поперечні от 1,5 до 2.0 км.

В полезахисні лісосмуги входять основні і супутні породи чагарникових рослин. Так як дерева і чагарники в полезахисних лісосмугах являються медоносами то служать пчелам гарною кормовою базою. Значне місце займають породи дерев що дають пильцу: клен верба абрикос яблоня груша тополь лещина.

Полезахисні лісосмуги різко зменшують швидкість вітру, зменьшують випаровування вологи з поверхні землі, підвишення вологості повітря в приземному шарі, що сприяє кращому розвитку рослин, поращенню їх нектаропродуктивності, а також активізації праці пчел.

На захищених лісосмугами площах підвищується врожайність сільськогосподарських культур. Прийнято спитати що урожайність в захищеній зоні збільшується для технічних культур на 25-30%, для овощних культур и зеленій массі на 35-40%.

По відношенню к вероломним лісосмугам польові дороги проектують с наветренної сторони, щоб вони краще продувались і в зимовий період на них було меньше снігу. Польові дороги так же розміщують по рельєфу вище лісосмуги.

7. Фітомеліорація

Фітомеліорація - це система прийомів з докорінного поліпшення природно- ландшафтних умов за допомогою рослинності (деревної чагарникової та трав'янистої). Вона покращує кліматичні, грунтові, гідрологічні і рослинні умови території, весь її фізико-географічний комплекс, як і ландшафт в цілому. Фіто меліорація (фіто- від грецького слова рЬуйоп - рослина) сприяє використанню багатьох не зовсім придатних для застосування земель, зміні водного режиму річок, зменшенню стоку, боротьбі з ерозією грунту підвищенню продуктивності сільськогосподарських культур, створенню сприятливих умов життя для людини.

Фітомеліоративні заходи в окремих районах допомагають в боротьбі з несприятливими природними явищами (посухи, пилові бурі, ерозія). В той же час нераціональне використання біологічного компонента фізико-географічного середовища, переважно лісової рослинності, супроводжується рядом небажаних наслідків. Так, в результаті винищення лісів погіршується водний режим річок, посилюються водна і вітрова ерозія, змінюється рельєф місцевості.

Систему прийомів фітомеліорації поділяють на дві основні групи: 1 —- лісова меліорація; 2 — меліорація за допомогою трав'янистої рослинності.

ІІ. Розробка техніко – економічного обґрунтування розвитку АТУ