
- •136. Магнітне поле.
- •137. Закон Біо-Савара-Лапласа
- •138. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •139. Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •140 Сила Ампера.
- •143. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея.
- •144. Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •145. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
- •146. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •147. Принципи мас спектрометрії.
- •149. . Електричні прилади і їх використання.
- •150. Розширення меж використання електроприлпадів
- •151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа.
- •152. Умови виникнення періодичного руху.
- •153. Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •154. . Згасаючі електричні коливання.
- •155. Активний та реактивний опори
- •156. . Коливальний контур.
- •158. Електромагнітні хвилі та їх взаємодія з речовиною.
- •159. Фігури Ліссажу.
- •160. . Вимушені колива ння. Явище резонансу
- •161. Відкритий коливальний контур.
- •162. Рівняння електромагнітної поля.
- •163. Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал.
- •165. . Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •168. .Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість - визначення та одиниці виміру.
- •169. . Геометрична оптика.
- •170. Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи.
- •171. Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіюс.
- •172. Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи
- •173. . Інтерференція світла і її умови
- •174. . Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •176. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •177. Дифракція світла. Дифракційна ґратка.
- •178. Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності
- •180. Серії випромінювання, квантування енергії.
- •181. Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •182. Потенціальний бар’єр.
- •183. . Ефект Комптона.
- •184. Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •185. Закони Столєтова для фотоефекту.
- •186. Тиск світла
- •187. Хвилі де Бройля
- •188. . Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •189. Рівняння Шредингера
- •190. Будова атома. Досліди Резерфорда.
- •191. Постулати Бора.
- •192. Серії випромінювання, квантування енергії.
- •193. Атомне ядро.
- •194. .Радіоактивність.
- •195. . Закон радіоактивного розпаду.
- •196. Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •197. Взаємозв'язок маси та енергії матерії.
- •198. Ядерний розпад.
- •199. Ланцюгова реакція.
- •200. Термоядерний синтез.
- •201. Термоядерний синтез.
- •202. Загальні відомості про елементарні частинки.
- •205. Динамічні методи дослідження сировини і матеріалів
150. Розширення меж використання електроприлпадів
Р
озширення
межі вимірювання вольтметра
досягається вмиканням послідовно з
вольтметром опору Rд
(рис. 2).
Цей опір зветься додатковим опором.
Розрахунок додаткового опору Rд
здійснюється, враховуючи внутрішній
опір вольтметра Rв.
З виразу,
напруги на окремих опорах будуть:
для
послідовно з’єднаних опорів маємо, що
загальна напруга буде:
,
де
(3).
Число n
наз. множником додаткового опору. Воно
вказує, на яке число треба помножити
показ вольтметра, щоб отримати значення
напруги на вимірюваній ділянці кола. З
виразу (3) випливає, що розрахунок
додаткового опору проводиться за
формулою:
(4)
151. Променева трубка. Принцип роботи осцилографа.
Електро́нно-промене́ва тру́бка — електронний прилад, який має форму трубки, видовженої в напрямку осі електронного променя, що формується в ЕПТ. ЕПТ складається з електронно-оптичної системи, відхиляючої системи і флуоресцентного екрана або мішені.
Залежно від методу управління електронним променем ЕПТ поділяються на:
електростатичні
електромагнітні
Осцилограф — прилад для вимірювання та запису параметрів електричного сигналу.
За способом обробки вхідного сигналу осцилографи поділяють на аналогові та цифрові. За кількістю променів поділяються на одно- двохпроменеві тощо. N-променевий осцилограф має N сигнальних входів та може одночасно відображати на екрані N графіків. Цифрові осцилографи також поділяються на запам’ятовуючі, люмінофорні та стробоскопічні.
Фігури Ліссажу — замкнуті траєкторії, що прокреслюються точкою, що здійснює одночасно два гармонійних коливання у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Вперше вивчені французьким ученим Ж. Ліссажу. Вид фігур залежить від співвідношення між періодами ( частотами), фазами і амплітудами обох коливань. У найпростішому випадку (за рівності обох періодів) фігури являють собою еліпси, які при різниці фаз 0 або π вироджуються у відрізки прямих, а при різниці фаз π/2 і рівності амплітуд перетворюються в коло. Фігури Ліссажу вписуються в прямокутник, центр якого збігається з початком координат, а сторони паралельні осям координат і розташовані по обидва боки від них на відстанях, рівних амплітудами коливань.
152. Умови виникнення періодичного руху.
Коливаннями називаються рухи або процеси, які характеризуються певною повторюваністю в часі. Коливальні процеси широко поширені в природі й техніці, наприклад, коливання маятника годинника, змінний електричний струм і т.д. При коливальному русі маятника змінюється координата його центра мас, у випадку змінного струму - коливаються напруга й струм у ланцюзі. Фізична природа коливань може бути різною, тому розрізняють коливання механічні, електромагнітні й ін. Однак різні коливальні процеси описуються однаковими характеристиками й однаковими рівняннями. Звідси випливає доцільність єдиного підходу до вивчення коливань різної фізичної природи. Коливання будуть вільними (або власними), якщо вони відбуваються за рахунок деякої енергії, переданої коливальній системі в початковий момент часу, при відсутності в наступні моменти часу будь-яких зовнішніх впливів на цю систему.