Ландшафтна екологія

1. Автор терміна "ландшафтна екологія" – це:

1. Троль К.;

2. "Ландшафтна екологія" – це наука, яка:

1. вивчає природний баланс, що дає змогу пізнати функціональні взаємозв’язки в середині ландшафту, зрозуміти їх фізико-хімічну і біотичну зумовленість.

3. Хорологічна ландшафтна екологія вивчає:

1. особливості територіальної розмірності геосистем;

4. Природно-територіальний комплекс – це:

1. закономірне поєднання природних компонентів, які перебувають у складній взаємодії та взаємозумовленості, утворюючи єдину нерозривну систему.

5. Виберіть морфологічні одиниці ландшафту:

1. місцевість, урочище, фація;

6. У геосистемах розрізняють такі типи структур:

1. топічну і горизонтальну;

7. Здатність геосистеми виявляти свої основні властивості за певний інтервал часу свідчить про її:

1. динамічність;

8. Просторовий масштаб 10²-10⁴ м² притаманний геосистемам:

1. топічного рівня;

9. Рівні просторової розмірності геосистем, які досліджує ландшафтна екологія – це:

1. субтопічний, топічний, хоричний, регіональний.

10. Якісно своєрідне тіло геосистеми, однорідне за фазовим станом і фізико-хімічними властивостями, має певну масу, специфічне призначення, швидкість змін у часі – це:

1. геомаса;

11. Об’єм атмосфери, що входить до складу геосистеми, і в якому відбуваються процеси вологообігу, енергообміну, називають:

1. діяльний шар;

12. Сума процесів переутворення твердої речовини земної кори на поверхні суші і перерозподілу елементів під впливом ландшафтно-геохімічних умов називається:

1. гіпергенез;

13. Радіаційним балансом геосистеми називають:

1. частину сумарної радіації, що безпосередньо йде на різні процеси в геосистемі;

14. Геосистеми арктичної зони за кількістю енергії, яку отримують, належать до:

1. нанотермних.

15. Геосистеми лише з трав’яним покривом або позбавлені його за ступенем поглинання сонячної радіації належать до:

1. геліоморфних;

16. Кругообіг води в геосистемі, коли маса води на вході в геосистему дорівнює її масі на виході, є:

1. збалансованим.

17. Рослини геосистеми витрачають воду:

1. на фотосинтез, транспірацію.

18. Геосистеми за типом водного режиму поділяють:

1. на промивного, періодично промивного, непромивного, аридного, випітного, водозастійного, паводкового режимів;

19. У геосистемах із непромивним водним режимом:

1. ґрунтові геогоризонти промочуються, але вода не досягає рівня ґрунтових вод;

20. У геосистемах з додатньо-декомпенсованим водним балансом:

1. прихідні статті водного балансу переважають над витратними, рівень ґрунтових вод піднімається;

21. Резервний фонд геосистеми – це:

1. нерозчинні речовини, а також легкодоступні речовини, які через надмірну кількість неохоплені кругообігом;

22. Міграція мінеральних речовин у геосистемі зумовлена:

1. гідрогенезом і біогенезом;

23. За ступенем засоленості ґрунтів виділяють геосистеми:

1. глікофітні, семігалофітні, галофітні, супергалофітні;

24. В основі продукційного процесу геосистеми лежить:

1. фотосинтез.

25. За величиною продуктивності піщані пляжі належать до геосистем:

1. непродуктивних;

26. З ландшафтно-екологічної точки зору підвищити продуктивність агроценозів можна шляхом:

1. заміни одновидових посівів на дво- і багатовидові з диференційованими екологічними нішами;

27. Вказати геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

1. фізико-географічна зона, фізико-географічна провінція;

28. Геотоп – це:

1. об'єктивний природно однорідний підрозділ ландшафту, який сама природа наділила територіальною неподільністю;

29. Рівні внутрішньотопічної диференціації:

1. екоїд, клонова ділянка, поліекоїд, мікроценоз;

30. Ландшафтна територіальна структура – це:

1. сукупність ландшафтних територіальних одиниць, конфігураційно та ієрархічно впорядкованих просторовими відношеннями певного типу;

31. Біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура – це:

1. зв’язок між геотопами через біотичні міграції організмів та окремих популяцій.

32. За функцією у ландшафтній територіальній структурі межі між геосистемами бувають:

1. контактні, бар’єрні, мембранні;

33. Регіональна ландшафтно-екологічна амплітуда геосистеми – це:

1. діапазон чинника, до якого пристосовані геосистеми в межах певного регіону;

34. Геосистеми, що мають великі ландшафтно-екологічні ніші:

1. можуть існувати в широкому діапазоні дії зовнішніх чинників;

35. Об’єм ландшафтно-екологічних ніш необхідно враховувати:

1. у разі визначення природоохоронних пріоритетів;

36. Зміну в часі значень окремих характеристик геосистеми, станів, набору та інтенсивності процесів, територіальних структур, яка не призводить до формування принципово нової геосистеми, називають:

1. динаміка геосистем;

37. Процес у геосистемі, що полягає в повторенні геосистемою станів близьких, але не ідентичних початковому, через деякі, не обов’язково близькі, проміжки часу, називають:

1. ритмічним;

38. Сезонна динаміка геосистем пов’язана:

1. з нахилом земної осі й положенням Землі відносно Сонця;

39. Правильне формулювання концепції ландшафтної сукцесії:

1. для певних умов зовнішнього середовища існує такий варіант структури геосистеми, за якого вона максимально позбавлена впливу лімітуючих чинників;

40. Неіснуючий вид динаміки природних ландшафтів – це:

1. змінна;

41. Те, що формування нових геосистем під час еволюції займає значний проміжок часу, говорить:

1. про довготривалість еволюції геосистем.

42. Добова, місячно-добова і сезонна динаміка є різновидом такої динаміки ландшафтів:

1. циклічна;

43. Бальне оцінювання природного потенціалу геосистем зводять:

1. до оцінювання характеристик геосистеми за шкалами, що переводять їх у числові значення сприятливості для виконання певної функції;

44. Стійкість геосистеми – це:

1. здатність геосистеми активно зберігати свою структуру і характер функціонування у просторі та часі за дії змінних умов зовнішнього середовища;

45. За генетичною класифікацією всі ландшафтно-геохімічні бар’єри поділяють:

1. на природні, техногенні, техногенно-природні.

46. На кисневому ландшафтно-геохімічному бар’єрі:

1. відбувається осадження хімічних елементів в умовах наявності вільного кисню з вод різного складу, що надходять до бар’єра;

47. Буферна місткість геосистеми – це:

1. її здатність протистояти забрудненню, що вимірюється за кількістю забруднювальних речовин, яку геосистема може поглинути без суттєвих негативних наслідків для себе;

48. Самоочищення атмосфери відбувається:

1. за законами механічної повітряної міграції через перенесення на інші території та осідання на поверхні;

49. Фізичні механізми самоочищення природних вод – це:

1. сорбція, газообмін, осадження;

50. За просторовим масштабом ландшафтно-екологічні прогнози поділяють:

1. на субконтинентальні, регіональні, субрегіональні, локальні;

51. Ландшафтно-екологічні прогнози розрізняють:

1. за просторовим і часовим масштабом прогнозування;

52. Ділянку з природною рослинністю, яка виконує функцію збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого впливу на прилеглі геотопи з культурною рослинністю або без неї, естетичної привабливості, називають:

1. біоцентр;

53. Антропогенний ландшафт – це ландшафт, в якому:

1. під впливом людини докорінній зміні піддався хоча б один із компонентів, у т.ч. і рослинність;

54. Підходи, що використовують для оцінювання природного потенціалу геосистеми – це:

1. оцінювання в натуральних одиницях;

2. оцінювання потенціалу в балах;

3. оцінювання у грошових показниках.

55. До головних проблем ландшафтної екології належить:

1. ландшафтно-екологічне районування;

2. ландшафтно-екологічне прогнозування;

3. визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

4. класифікація природних і техногенних чинників формування ландшафтів;

56. До головних проблем ландшафтної екології належить:

1. оцінювання стійкості геосистем до антропогенних навантажень;

2. дослідження процесів міграції та обміну речовин у різних типах ландшафтів;

3. визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

4. ландшафтно-екологічне районування.

57. До методів дослідження ландшафтів належать:

1. дистанційні методи;

2. комбіновані методи;

3. наземні методи.

58. Метою ландшафтно-екологічних досліджень є:

1. екологічний аудит ландшафтів;

2. комплексне оцінювання обсягів і типів антропогенних перетворень ландшафтів;

3. прогнозне оцінювання динаміки техногенних процесів та антропогенних змін ландшафтів;

4. екологічне картування ландшафтів;

59. Морфологічні одиниці ландшафту – це:

1. фація;

2. місцевість;

3. урочище.

60. Індивідуальні (регіональні) класифікаційні одиниці ландшафту – це:

1. ландшафтний район;

2. ландшафтна область;

3. ландшафтна провінція;

4. ландшафтна зона;

5. ландшафтна країна.

61. Типологічними класифікаційними одиницями ландшафту є:

1. вид ландшафту;

2. клас ландшафту;

3. рід ландшафту;

4. тип ландшафту.

62. Україна розташована у межах фізико-географічних країн – це:

1. Кримські гори;

2. Українські Карпати;

3. Східноєвропейська рівнина.

63. Рівні просторової розмірності геосистем, які досліджує ландшафтна екологія – це:

1. топічний;

2. хоричний;

3. субтропічний;

4. регіональний.

64. Способи декомпозиції геосистем – це:

1. просторово-об’ємний;

2. геокомпонентний;

3. геомасовий.

65. Джерела енергії в геосистемі – це:

1. енергія Сонця;

2. енергія тектонічних рухів;

3. теплова енергія з надр Землі;

66. Волога до геосистеми надходить:

1. за рахунок конденсації водяної пари;

2. із підземними водами;

3. із поверхневим стоком.

67. Речовини до геосистеми надходять:

1. із пилом;

2. за рахунок вивітрювання мінералів гірських порід;

3. за рахунок розчинення солей осадових порід;

4. із дощем.

68. До чинників міграції та обміну мінеральних речовин у геосистемі належать:

1. потоки води;

2. життєдіяльність рослин;

3. життєдіяльність консументів;

69. До чинників міграції та обміну мінеральних речовин у геосистемі не належать:

1. життєдіяльність фітофагів;

2. життєдіяльність редуцентів;

3. життєдіяльність продуцентів;

4. водні потоки;

70. Геосистеми виділяють за елементами, які мають високий вміст у геосистемі та енергійно мігрують і накопичуються в ній, – це:

1. кислі;

2. кислі глейові;

3. кальцієві.

71. За багатством ґрунту елементами живлення виділяють геосистеми:

1. пертрофні;

2. евтрофні;

3. мезотрофні;

4. оліготрофні;

72. За ступенем засоленості ґрунтів виділяють геосистеми:

1. глікофітні;

2. семігалофітні;

3. галофітні;

4. супергалофітні;

73. Типологія геосистем за речовинними потоками передбачає класифікацію геосистем:

1. за типоморфними елементами;

2. за ступенем засоленості ґрунтів;

3. за багатством ґрунту елементами живлення.

74. До продукційного процесу геосистеми належить:

1. утворення гумусу;

2. наростання рослинної маси;

3. утворення вторинної продукції.

76. До продукційного процесу геосистеми належить:

1. продукування мікробної маси;

2. ріст рослин;

3. фотосинтез;

77. Геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

1. фізико-географічна зона;

2. фізико-географічна провінція;

78. Типи ландшафтно-територіальних структур – це:

1. позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура;

2. біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура;

3. генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура;

4. басейнова ландшафтна територіальна структура;

79. Рівні внутрішньотопічної диференціації – це:

1. поліекоїд,

2. екоїд,

3. клонова ділянка,

4. мікроценоз.

80. Генезисні види динаміки ландшафту – це:

1. спонтанна,

2. кліматогенна,

3. тектогенна,

4. геоморфологічна,

5. біогенна.

81. Оцінювання екологічного ризику включає складові:

1. антропоцентричні;

2. природно-ландшафтні;

3. соціоекономічні;

4. естетичні.

82. Типи міграції хімічних елементів у геосистемі – це:

1. переміщення елементів зі зміною форм їх існування;

2. зміна форми елементів без їх суттєвого переміщення;

3. переміщення елементів без зміни форм їх існування;

83. Залежно від орієнтації в просторі міграційних потоків розрізняють ландшафтно-геохімічні бар’єри:

1. латеральні;

2. радіальні;

84. Залежно від способу надходження хімічних елементів на ландшафтно-геохімічний бар’єр розрізняють види:

1. інфільтраційні;

2. дифузійні.

85. Класи природних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. фізико-хімічні,

2. механічні,

3. біогеохімічні,

4. комплексні;

86. Класи техногенних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. фізико-хімічні;

2. соціальні;

3. комплексні;

4. механічні;

5. біогеохімічні.

87. Підкласи соціальних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. побутові;

2. промислові;

3. будівельні;

4. змішані.

88. Хімічні механізми самоочищення природних вод – це:

1. фотоліз;

2. гідроліз.

89. Оптимальна організація ландшафту включає завдання:

1. спланувати оптимальну біоцентрично-сітьову ландшафтно-територіальну структуру;

2. виявити оптимальне відсоткове співвідношення природних та господарських угідь;

3. визначити мінімально необхідну площу окремого біоцентру;

90. Антропогенні ландшафти класифікують:

1. за ступенем господарської цінності;

2. за цілеспрямованістю виникнення;

3. за глибиною дії;

4. за тривалістю існування;

91. До типів агроландшафтів належать:

1. польовий;

2. садовий;

3. лучно-пасовищний.

92. Агроландшафти, що відповідають польовому типу – це:

1. картопляне поле;

2. посіви жита;

3. посів соняшника.

93. Сільськогосподарські неоландшафти – це:

1. оазиси;

2. польдери;

94. Типи міського ландшафту – це:

1. заводський;

2. малоповерховий;

3. багатоповерховий;

4. садово-парковий.

95. Типи, що належать до промислових ландшафтів:

1. териконовий;

2. кар’єрно-відвальний;

3. звалища;

4. промисловий карст.

96. До типів місцевості кар’єрно-відвальних комплексів належать:

1. промисловий карст;

2. каменоломний бедленд;

3. оголений тип місцевості;

4. кар’єрно-відвальні пустища.

97. Типи водосховищ – це:

1. з обслуговування водопостачання;

2. створювані для захисту від повені;

3. створювані для рибного господарства.

98. Типологічні ландшафтні одиниці на водосховищах – це:

1. мілководний тип ландшафту;

2. глибоководний тип ландшафту;

99. Водні антропогенні ландшафти – це:

1. водосховища;

2. ставки;

3. супутні водні комплекси;

100. Підкласи лісових антропогенних ландшафтів:

1. лісокультурні;

2. лісові первинно-похідні натуралізовані;

101. Коли низхідні потоки вологи в геосистемі переважають над висхідними, і вода, що просочується крізь ґрунт, сягає рівня ґрунтових вод, то така геосистема має ………. тип водного режиму.

1. промивний;

102. Для геосистеми боліт характерний ………. тип водного режиму.

1. водозастійний;

103. Речовини, що знаходяться у нерухомих формах, а також легкодоступні речовини, накопичені в геосистемі в надмірних кількостях, через що вся їх маса не може бути охоплена кругообігом, становлять ……. фонд геосистеми.

1. резервний;

104 Процес у геосистемі, що полягає у зміні характеристики у бік зростання або зменшення її значень із часом, називають ………. .

1. тренд.

105. Довготривалу послідовність змін станів геосистеми, орієнтовану на досягнення деякого оптимального для даних умов стану, називають …….. .

1. сукцесія

106. …….. геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам.

1. клімаксова

107. Здатність геосистеми протистояти зовнішнім діям, зберігаючи структуру і характерні риси функціонування, називають …….. .

1. пружність;

108. Здатність геосистеми повертатися до первинного стану після виходу з нього під впливом зовнішнього чинника називають …….. .

1. відновлюваність;

109. На ………. ландшафтно-геохімічному бар’єрі відбувається осадження хімічних елементів за підвищення значення рН.

1. лужному;

110. У зонах відпочинку або в зонах активного туризму утворюється антропогенний ландшафт, що називають ……….. .

1. рекреаційним.

111. ………… тип агроландшафту має багато спільних ознак із лісокультурними комплексами.

1. садовий;

112. Антропогенні ландшафти населених місць з їх будівлями, вулицями, дорогами, садами і парками називають …………. .

1. селітебні.

113. За нижню межу …………. типу ландшафту на водосховищах приймають глибину 5 м за нормального підпірного рівня.

1. мілководного;

114. ………….. тип ландшафту охоплює акваторії водосховищ із глибинами більш як 5 м за нормального підпірного рівня.

1. глибоководний;

115. Тип ландшафту «низинне болото» може бути утворений внаслідок ………. і заростання ставків.

1. замулювання.

116. Водоймища, які не створюються спеціально, а виникають попутно, інколи несподівано для самої людини, у зв’язку з різними видами господарської діяльності, називаються антропогенними … .

1. озерами;

117. Штучні лісові насадження належать до ………. підкласу лісових антропогенних ландшафтів.

1. лісокультурного.

118. …………. і азональність є найбільш загальними закономірностями територіальної диференціації епігеосфери.

1. зональність;

119. Фація, урочище, місцевість – це …………… одиниці ландшафту.

1. морфологічні.

120. Часткове перехоплення дощових вод фітогеогоризонтами називають:

1. інтерцепція;

42