Проблемне навчання на уроках креслення.

Проблемне навчання – система методів, засобів, що шляхом розв’язання проблемних завдань у процесі засвоєння нових знань формують в учнів творче мислення та пізнавальні інтереси.

Воно має за мету одержання нових знань, формування теоретичних і практичних умінь учнів через розв’язання завдань, що виникають у проблемних ситуаціях. У ньому долаються недоліки методів, що передбачають стихійне тренування і механічне запам’ятовування навчального матеріалу без його розуміння. Тому проблемне навчання називають сократівським, евристичним методом, дослідницьким навчанням тощо.

Проблемне навчання передбачає імітацію творчого процесу пізнання, моделювання головних його ланок:

- створення проблемної ситуації

- керівництво пошуком шляху у готовому вигляді

- а здобувається розв’ язок внаслідок самостійної пізнавальної діяльності у проблемній ситуації. Вчитель ставить учня у проблемну ситуацію, в якій наявні знання не дають йому змоги розв’ язати завдання, що змушує актуалізувати своє мислення.

Проблемна ситуація – пізнавальна ситуація, за якої учневі недостатньо наявних знань для розв’ язання, виконання теоретичних чи практичних завдань, що породжує суб’єктивну потребу в нових знаннях, стимулює пізнавальну активність школяра.

Для учня проблемна ситуація виникає тоді, коли в нього є пізнавальна потреба та інтелектуальні можливості розв’ язання завдання. Він усвідомлює суперечності між відомим і невідомим, даним і шуканим, умовами і вимогами.

Методика проблемного навчання ґрунтується на стимулюванні роботи мислення (репродуктивного, продуктивного).

Для створення і розв’ язання проблемної ситуації необхідні: проблеми, труднощі, суперечності між старим і новим, відомим і невідомим, недостатність стандартних засобів діяльності; наявність пізнавальної потреби; фізичні, інтелектуальні, операціональні можливості діяльності. Учень опиняється в інтелектуально складній ситуації, з якої повинен знайти вихід. Запитання: «Чому?», «Як?», «У чому причина?» та ін..

Білет 20

Позакласна робота з креслення в школі.

Мета позакласної роботи з креслення – розширити, закріпити і використати знання учнів, яких вони набули на уроках. Вона сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, їх творчості, винахідницт­ва та політехнічного кругозору. Оскільки позакласна робота має не­обов'язковий характер, то зацікавити учнів брати участь у ній мож­на лише такими формами, які відповідали б інтересам учнів.

Тому радимо спочатку скласти план такої роботи з урахуванням вікових особливостей і кругозору учнів, а саму роботу побудувати так, щоб вивчення теоретичного матеріалу чергувалося з набуттям учнями нових практичних навичок.

Рекомендуємо такі форми організації позакласної роботи з крес­лення:

Гурткова робота. Як показує досвід, учнів 8-х і 9-х класів до­цільно об'єднувати в один гурток. Заняття гуртка, як правило, про­водять щотижня протягом двох академічних годин. Час проведення занять гуртка та його тематику погоджують з навчальною частиною школи.

Для гурткової роботи вчитель готує відповідне приладдя і роздатковий матеріал, з якого виготовляють демонстраційні моделі та наочні посібники. Треба прагнути до того, щоб моделювання та кон­струювання в позакласній роботі збагачували практичні навички учнів теоретичними знаннями.

Отже, гурток креслення в школі при відповідній організації мо­же допомогти вчителеві забезпечити кабінет креслення моделями, таблицями, різними пристроями та іншими навчальними посіб­никами.

Олімпіади, конкурси і тематичні вечори з креслення— це масова форма позакласної роботи з креслення, важливим елементом якої є добір тематики, чітко продуманий порядок проведення, визначення учасників та матеріально-технічне обладнання.

На олімпіадах учням дають вправи і завдання підвищеної складності, наприклад на побудову третьої проекції за двома зада­ними і розгорток геометричних тіл, задачі-головоломки тощо.

Екскурсії проводять після вивчення відповідних розділів крес­лення, погоджуючи їх строки з учителями інших предметів, напри­клад з учителем трудового навчання. Об'єктами екскурсій може бу­ти сучасне підприємство, що має механічний або складальний цех, конструкторське бюро, відділ розмножування технічної документа­ції тощо. Після екскурсії учні пишуть короткий звіт про побачене, а вчи­тель підбиваючи підсумки екскурсії, звертає увагу учнів на її роль і значення при вивченні відповідних тем креслення.

Стінна газета—популярна форма пропаганди креслення, її зміст може складатися з статей про історію розвитку креслення, діяльність учених-графіків, про значення креслення в сучасному ви­робництві, використанні його в науці, житті тощо. Газета може пуб­лікувати задачі-головоломки, не передбачені шкільною програмою з креслення, ребуси, пов'язані з кресленням, задачі конструкторсько­го характеру тощо.

Добре організована позакласна робота збагачує графічні знання та вміння учнів, розширює їх кругозір, прищеплює практичні навички, сприяє розвитку новаторської та технічної діяльності учнів. Крім того, позакласна робота має велике виховне значення оскільки вона сприяє розвитку індивідуальних особливостей учнів, виробляє в них самостійність при розв'язуванні багатьох питань.

Білет 21