Тепер розглянемо, як це стосується фольклору.

Від особливостей та поєднання вище згаданих факторів на окремій території залежать, по-перше, домінанти у системі жанрів фольклору того чи іншого народу (у північних народів переважають героїчні сказання, військові танці, мисливські ритуали; у слов´ян — пісні, пов´язані з землеробством, обряди річного календарного циклу).

По-друге, — характер (особливості та відмінності) жанрів, які існують у всіх народів (наприклад, у тематиці колискових пісень у войовничих народів частий мотив побажання вирости дитині сильним і відважним воїном, безстрашним героєм; у той час, коли в землеробських народів у колискових бажають для дитини спокійної, щасливої долі, рости добрим і веселим. Також героїчний епос племен-завойовників та оборонців відрізняється за своєю суттю).

По-третє, — особливості ритуалів та обрядів (проводи на війну, полювання, чи обряди, пов´язані з сільськогосподарським циклом; відмінності у весільних, похоронних обрядах і т. п.).

По-четверте, — національна символіка (у фольклорних текстах є образи світу природи, елементи одягу, зброї).

3. Українознавчий клуб, гурток, студія як одна з форм виховної роботи в школі

Українознавчий клуб – це добровільне самодіяльне об’єднання школярів. Свою діяльність, засновану на принципах демократії, гласності, співтворчості, співробітництва та співдіяльності з учителями, клуб спрямовує на розв’язання таких завдань: задоволення запитів та інтересів учнів, розвиток їхніх творчих здібностей; виховання соціальної активності, гуманізму, милосердя та людяності; виховання патріотизму, національної свідомості та самосвідомості; вивчення, усвідомлення та пропаганда законів суверенної України; вивчення, усвідомлення та пропаганда законів суверенної України; вивчення та розробка проблем національно-культурного відродження України; висвітлення динаміки життя і діяльності клубу у періодиці.(Дискусійний суспільно-гуманістичний клуб).

У структуру клубу можуть входити секції, товариства, гуртки, лекторії, які формуються за інтересами учнів на основі організаційної самостійності, рівноправності, співробітництва й ініціативи учнів та вчителів.

Вищім органом управління клубу є його загальні збори, які проводять двічі на рік. У період між зборами діяльністю клубу керує рада, яка розробляє пріоритетні напрями діяльності; встановлює та налагоджує творчі зв’язки з іншими клубами, об’єднаннями, товариствами; розробляє організаційно-функціональну структуру; планує всю діяльність членів об’єднання та визначає клубні дні.

З педагогічного погляду доцільно, щоб кожен учень у клубі займався не одним і тим самим видом діяльності. Він повинен бути і організатором певної справи, і виступати з повідомленнями, і брати участь у плануванні та проведенні різних видів діяльності. Адже функціонування клубу не самоціль, а засіб формування активної громадянської позиції кожного його члена.

Українознавчі клуби потребують функціонування різних секцій для задоволення різноманітних інтересів їхніх членів: краєзнавства, інтелекту, художників, організаторів українознавчої роботи, прес-центру та ін.

Аналіз роботи клубів свідчить, що найбільш вдало тут поєднуються принципи створення секцій за інтересами і функціональних. Внаслідок чого кожен член клубу входить у різноманітні секції, що забезпечує його участь у різних видах діяльності.

У клубах пов’язані масові, групові та індивідуальні форми українознавчої роботи.

Розглянемо план роботи клубу “Кругозір”.

Девіз клубу: “І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь”(Т.Г.Шевченко).

Завдання: Розширення знань з історії і культури рідного краю розвиток культури ведення дискусії, культури міжнаціонального спілкування, формування національного спілкування, формування національного характеру.

Роботою клубу керує рада, яка проводить засідання раз на місяць, де розглядає всі питання стосовно діяльності об’єднання, здійснює прямий зв’язок з радою учнівського колективу школи. Планування роботи клубу ґрунтується на глибокому аналізі анкет, бажань і пропозицій.

Зразок плану:

Вересень. Банк ідей, думок і пропозицій.

Жовтень. КВК (на фольклорно-етнографічній основі).

Листопад. Диспут “Краса людської праці”.

Грудень. Новорічне засідання “Щедрий вечір, добрий вечір”.

Січень. Конференція “Україна: шлях до незалежності”.

Лютий. Українські вечорниці.

Березень. Вечір “Т.Г.Шевченко – поет, революціонер”.

Квітень. Вечір гумору “Планета сміється”.

Травень. Дискусія “Що означає бути патріотом?”; зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Участь у клубних засіданнях, диспутах, дискусіях, конференціях, КВК, зустрічах, вечорницях, вечорах, етнографічних четвергах, конкурсах колядок, щедрівок поглиблює знання учнів з народознавства, народної етики, моралі. Тут враховуються і місцева специфіка, й індивідуальне сприйняття матеріалу, беруть до уваги національний склад учнів, характер їхніх взаємин, конкретні регіональні умови.

Оскільки клуби об’єднують і учнів-підлітків, і старшокласників, їхня робота потребує диференційованого підходу. Так, для більш успішного виховання підлітків слід зважати на їхнє прагнення не тільки до самостійності та активності, а й до романтики і героїзму. Робота з підлітками характеризується поглибленням знань з українознавства, розвитком уміння логічно мислити та робити висновки, розумінням міри яскравості, емоційності заходів.

Якщо для старших класів пропонуються клубні форми роботи, то в молодших найбільшою популярністю користуються гуртки (української народної іграшки, народної гри, вишивки, витинання, писанкарства тощо). Гурток відрізняє конкретна направленість, організація занять за інтересами та розвиток творчих здібностей дитини.