
8.4.7 Заповнення кисневих склянок
За допомогою сифону заповнюють підготовленою за 8.4.6 пробою 7 кисневих склянок, злегка переповняючи їх. Добиваються зникнення всіх пухирців повітря, адсорбованих на стінках кисневих склянок. Заповнені кисневі склянки закривають пробками так, щоб усередині не залишились пухирці повітря. Потім заповнюють підготовленою за 8.4.6 пробою ковпачки від склянок. Склянки перевертають дном догори і ставлять їх у ковпачки, витісняючи з ковпачків воду так, щоб туди не потрапило повітря. Після цього склянки перевертають у нормальне положення.
Паралельно з визначенням необхідно провести холостий дослід з використанням води для розбавлення. Одночасно заповнюють таким же способом 7 кисневих склянок водою для розбавлення.
Розділяють склянки на 2 серії, кожна з яких складається із однієї склянки даного розведення і однієї склянки холостого досліду.
8.4.8 Проведення інкубації
6 склянок з розведеною пробою та 6 склянок холостого досліду вміщують у термостат при температурі (20 1) оС, закриваючи від світла.
Примітка. Якщо нема впевненості, що ступінь розведення був вибраний правильно, можна поставити додаткову серію із 7 склянок з пробою іншого ступеню розведення.
9 ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
9.1 В одній склянці з пробою і в одній склянці з водою для розбавлення визначення кисню проводять відразу після підготовки проби. Масову концентрацію розчиненого кисню вимірюють за допомогою оксиметра. Виконуючи визначення, насамперед треба керуватися інструкцією з експлуатації. Визначення проводять у ємності, заповненій пробою через край, з вміщеною мішалкою, герметично закритій. Швидкість перемішування доводять до такого ступеню, щоб показання прилада залишалися стабільними після встановлення рівноваги. Датчик витримують у ємності не менше ніж 10 хв для досягнення температури води. Якщо необхідно, у залежності від виду оксиметра, перевіряють температуру води та/або атмосферний тиск.
9.2 Через 5, 10, 15, 20, 25, n діб від початку інкубації (або в інші строки, у залежності від поставленої мети) виймають з термостата по одній склянці з досліджуваною водою і по одній з водою для розбавлення за 8.4.8. Кожного разу визначають нітрити у воді, налитій у ковпачок склянки. Ковпачок знімають таким же способом, як його надягали – перевертаючи склянки догори дном. Якщо у пробі почався процес нітрифікації (що виявляється появою нітритів у концентрації більшій ніж 0,1 мг/дм3), інкубацію припиняють. Вимірюють розчинений кисень в одній склянці з пробою і в одній склянці з водою для розбавлення за допомогою оксиметра.
9.3 Результати вимірювань записують до другої значущої цифри.
10 ОБРОБКА ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
10.1 Обробку результатів вимірювань виконують наступним способом.
10.1.1 Якщо результат вимірювання концентрації розчиненого кисню був одержаний при температурі, яка відрізнялася від тої, при якій був калібрований оксиметр, необхідно скоректувати його показання. Деякі прилади коректуються автоматично. Обчислення точного результата ρi, мг/дм3проводять за формулою
|
|
(1) |
де ρm – концентрація розчиненого кисню, одержана при температурі вимірювання, мг/дм3;
Сm – розчинність кисню при температурі вимірювання, мг/дм3;
Сс – розчинність кисню при температурі калібрування оксиметра, мг/дм3.
Розчинність кісню у залежності від температури наведена у таблиці 1 додатку В.
10.1.2 Концентрація розчиненого кисню з поправкою на солоність проби
Розчинність
кисню у воді зменшується із збільшенням
солоності. Залежність досить лінійна
для практичних цілей до концентрації
солоності
35 г/дм3,
вираженій загальним вмістом солей у
г/дм3.
У таблиці 1 Додатку В наведені поправки,
,
які необхідно віднімати для кожного 1
г/дм3.
Розчинність кисню у воді, яка має солоність n г/дм3, одержують шляхом віднімання n · із відповідної розчинності у чистій воді.
10.2 Величину біохімічного споживання розбавляючої води обчислюють за формулою:
|
|
(2) |
де БСКрозб - біохімічне споживання у розбавляючій воді, мгО2/дм3;
-
вміст
розчиненого кисню у склянці з розбавляючою
водою до інкубації, мгО2/дм3;
-
вміст розчиненого кисню у склянці з
розбавляючою водою після n
днів інкубаціі, мгО2/дм3;
10.3 За результат вимірювання БСКn у поверхневих, підземних та зворотних водах приймають результат одиничного вимірювання БСКn.
Величину БСКn обчислюють за формулою:
|
|
(3) |
де БСКрозб - біохімічне споживання у розбавляючій воді, мгО2/дм3;
-
вміст розчиненого кисню у склянці з
аналізуємою водою до інкубації, мгО2/дм3;
-
вміст розчиненого кисню у склянці з
аналізуємою водою після інкубаціі n
діб, мгО2/дм3;
V – об’єм проби води, взятої для розведення і подальшого визначення БСКn, см3;
1000 - об’єм мірної колби, взятої для розведення, см3;
Результати обчислень за формулою (3) заокруглюють у відповідності з таблицею 1 додатку Б.
11 КОНТРОЛЬ ПОХИБКИ
11.1 Контроль відтворюваності вимірювань проводять за розходженням результатів двох повторних одиничних вимірювань у зразку контролю, ρ1 і ρ2, виконаних різними виконавцями.
Рішення
про задовільність відтворюваності
приймають, якщо виконується вимога:
|
|
(4) |
де dв - норматив оперативного контролю відтворюваності, %.
Норматив оперативного контролю відтворюваності вимірювань складає:
для діапазону вимірювань БСКn від 0,5 мг О2/дм3 до 6,0 мгО2/дм3 включно – 70 %;
для діапазону вимірювань БСКn понад 6 мг О2/дм3 до 30 мгО2/дм3 включно – 55 %;
для діапазону вимірювань БСКn понад 30 мг О2/дм3 до 120 мгО2/дм3 включно – 40 %;
для діапазону вимірювань БСКn понад 120 мг О2/дм3 до 1200 мгО2/дм3 включно – 30 %;
для діапазону вимірювань БСКn понад 1200 мг О2/дм3 до 10000 мгО2/дм3 включно – 15 %.
11.2 Контроль похибки здійснюють за результатами відхилення виміряного значення БСК у контрольному зразку від його атестованого значення.
Рішення про задовільну похибку приймають за умови:
,
(5)
де ρ – експериментально встановлене значення БСК у контрольному зразку;
ρст - атестоване значення БСК у контрольному зразку;
К – норматив оперативного контролю похибки вимірювань, який дорівнює атестованому значенню похибки МВВ у відповідному концентраційному діапазоні.
11.3 Контрольними зразками служать розчини ГСО 8048-94 у воді для розбавлення за п. 8.2.3.1 або за 8.2.3.2.
11.4 При незадовільних результатах контролю відтворюваності або похибки вимірювань вимірювання припинити, з’ясувати та усунути причини, що призвели до цього.
12 ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
12.1 Результат вимірювання представляють у вигляді 12.1.1 або 12.1.2 з додатковими відомостями про спосіб підготовки проб за 8.4.1
12.1.1
,
мгО2/дм3;
Р =
0,95; n
=
1
де – границі абсолютної похибки результату вимірювання масової концентрації БСКn для довірчої ймовірності Р = 0,95, мг/дм3;
n – кількість паралельних вимірювань, за якими було отримано результат.
12.1.2 Результат вимірювання масової концентрації БСКn у поверхневих, підземних та зворотних водах ρ, мг О2/дм3, границі сумарної відносної похибки , %; Р = 0,95; n = 1.
12.2 Границі абсолютної похибки результату вимірювання масової концентрації БСКn у поверхневих, підземних та зворотних водах обчислюють за формулою:
|
|
(10) |
Результат обчислень заокруглюють і записують до першої значущої цифри.
Результат вимірювання повинен закінчуватись тим же десятковим розрядом, що і абсолютна похибка вимірювання.
12.3 Результати вимірювань заносять у робочий журнал та/чи до протоколу вимірювань.
ДОДАТОК А
(довідковий)
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
В даному документі використані посилання на такі стандарти та нормативні документи (далі - НД):
Позначення НД |
Найменування НД |
Пункт МВВ |
ДСТУ ISO 5667-3–2001 |
Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами |
8.3 |
ДСТУ ISO 5667-6–2001 |
Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків |
8.3 |
ГОСТ 12.1.005-88 |
ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования |
5.2 |
ГОСТ 17.1.5.05-85 |
Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков |
8.3 |
ГОСТ 195 – 77 |
Натрий сернистокислый. Технические условия |
3.2.13 |
ГОСТ 1770-74 |
Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия |
3.1.3, 3.1.6 |
ГОСТ 2493-75 |
Калий фосфорнокислый, двузамещенный. Технические условия |
3.2.7 |
ГОСТ 3773-72 |
Аммоний хлористій. Технические условия |
3.2.4 |
ГОСТ 4147-74 |
Железо треххлористое, 6-водное. Технические условия |
3.2.5 |
ГОСТ 4198-75 |
Калий фосфорнокислый (орто), однозамещенный. Технические условия |
3.2.6 |
ГОСТ 4204-77 |
Кислота серная. Технические условия |
3.2.2 |
ГОСТ 4232-74 |
Калий йодистый. Технические условия |
3.2.11 |
ГОСТ 4328-77 |
Натрия гидроокись. Технические условия |
3.2.3 |
ГОСТ 4460-60 |
Хлорид кальция безводный. Технические условия |
3.2.10 |
ГОСТ 4523-77 |
Магний сернокислый 7 - водный. Технические условия |
3.2.9 |
ГОСТ 6709-72 |
Вода дистиллированная. Технические условия |
3.2.1 |
ГОСТ 10163-76 |
Крахмал растворимый для иодометрии. Технические условия |
3.2.12 |
ГОСТ 11773-76 |
Натрий фосфорнокислый (орто), двузамещенный 7-водный. Технические условия |
3.2.8 |
ГОСТ 24104-88 |
Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия |
3.1.1 |
ГОСТ 25336-82 |
Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры |
3.3.2, 3.3.3, 3.3.4 |
ГОСТ 25794.2-83 |
Реактивы. Методы приготовления титрованных растворов для окислительно-восстановительного титрования |
|
ГОСТ 29169-91 |
Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки с одной меткой |
3.1.5 |
ГОСТ 29227-91 |
Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуирован-ные. Часть 1. Общие требования |
3.1.4 |
КНД 211.1.0.009-94 |
Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей зворотних та технологічних вод. Основні положення |
8.3 |
РД 52.24.66–86 МУ |
Система контроля точности результатов измерений показателей загрязненности контролируемой среды. |
|
ТУ 6-09-13-840-82 |
Аллилмочевина. Технические условия |
3.2.14 |
ТУ 6-09-1678-86 |
Фильтры обеззоленные. Технические условия |
3.3.1 |
ДОДАТОК Б
(довідковий)
МЕТОДИКА РОЗБАВЛЕННЯ ПРОБ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ БСКn
Таблиця 1 - Рекомендовані розбавлення вихідної проби води
Діапазон вимірювань БСКn, мг О2/дм3 |
Ступінь розбавлення, n |
Об’єм аліквоти проби, см3 у 1 дм3 розбавленої води |
Тип води* |
понад 0,5 до 6 включно |
1 |
1000 |
Р |
понад 4 до 12 включно |
2 |
500 |
БО, Р |
понад 10 до 30 включно |
5 |
200 |
Р, БО |
понад 20 до 60 включно |
10 |
100 |
БО |
понад 40 до 120 включно |
20 |
50 |
ОС |
понад 100 до 300 включно |
50 |
20 |
ОС, С |
понад 400 до 1200 включно |
200 |
5 |
ЗС, С |
понад 1000 до 3000 включно |
500 |
2 |
ЗС, С |
понад 2000 до 8000 включно |
1000 |
1 |
ЗС, С |
* Р – річкові води, БО – біологічно очищені стічні води, ОС – освітлені стічні води, частково очищені стічні води, С – стічні води, ЗС – сильно забруднені промислові стічні води
ДОДАТОК В
(довідковий)
РОЗЧИННІСТЬ КИСНЮ У ВОДІ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ І СОЛОНОСТІ
Таблиця 1 Розчинність кисню у воді в залежності від температури і солоності
Температура, º С |
С, мг/дм3
|
|
Температура, º С |
С, мг/дм3
|
мг/дм3 |
|||||
0 |
14,64 |
0,0925 |
20 |
9,08 |
0,0481 |
|||||
1 |
14,22 |
0,0890 |
21 |
8,90 |
0,0467 |
|||||
2 |
13,82 |
0,0857 |
22 |
8,73 |
0,0453 |
|||||
3 |
13,44 |
0,0827 |
23 |
8,57 |
0,0440 |
|||||
4 |
13,09 |
0,0798 |
24 |
8,41 |
0,0427 |
|||||
5 |
12,74 |
0,0771 |
25 |
8,25 |
0,0415 |
|||||
6 |
12,42 |
0,0745 |
26 |
8,11 |
0,0404 |
|||||
7 |
12,11 |
0,0720 |
27 |
7,96 |
0,0393 |
|||||
8 |
11,81 |
0,0697 |
28 |
7,82 |
0,0382 |
|||||
9 |
11,53 |
0,0675 |
29 |
7,69 |
0,0372 |
|||||
10 |
11,26 |
0,0653 |
30 |
7,56 |
0,0362 |
|||||
11 |
11,01 |
0,0633 |
31 |
7,43 |
|
|||||
12 |
10,77 |
0,0614 |
32 |
7,30 |
|
|||||
13 |
10,53 |
0,0595 |
33 |
7,18 |
|
|||||
14 |
10,30 |
0,0577 |
34 |
7,07 |
|
|||||
15 |
10,08 |
0,0559 |
35 |
6,95 |
|
|||||
16 |
9,86 |
0,0543 |
36 |
6,84 |
|
|||||
17 |
9,66 |
0,0527 |
37 |
6,73 |
|
|||||
18 |
9,46 |
0,0511 |
38 |
6,63 |
|
|||||
19 |
9,27 |
0,0496 |
39 |
6,53 |
|
Примітки:
1.У другій колонці таблиці вказана розчинність (С) кисню, виражена у мг/дм3 кисню у чистій воді при наявності повітря, насиченого водяним паром, який містить 20,94 % (V/V) кисню при тиску 101,3 кПа.
2. У третій колонці таблиці вказана зміна розчинності ( ) для абсолютної солоності 1 г/дм3.
Розчинність кисню у воді знижується зі збільшенням солоності. Відношення досить лінійне для практичного використання до концентрації солоності, яка дорівнює 35 г/дм3. Розчинність кисню у воді з солоністю n г/дм3 визначають шляхом віднімання числа n від відповідної величини розчинності у чистій воді.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ (Укрметртестстандарт)
Науково-виробничий інститут метрологічного забезпечення вимірювань складу, властивостей і кількості речовини та матеріалів