
- •1. Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунок
- •3. Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •4.Показники продукту та доходу в снр. Чисті показники
- •5.Інфляція. Механізм антиінфляційної політики
- •6. Побудова кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції. Їх чинники.
- •7. Рівновага на ринку заощаджень-інвестицій.
- •8. Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •9. Неокласична модель рівноваги грошового ринку
- •10. Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •11. Кейнсіанська модель сукупних видатків
- •12. Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку
- •13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку
- •14. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація.
- •15. Графічна та математична інтерпретація рецесійного та інфляційного розривів.
- •16. Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку
- •21.Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •22. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •23.Автоматична фіскальна політика
- •24.Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •25. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •26.Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •27.Банківська система та грошова пропозиція.
- •28. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція
- •29. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •30. Модель is – lm як імітація одночасної рівноваги на тов. Та грош. Ринках.
- •31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції
- •32. Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •33. Ліквідна та інвестиційна пастки у моделі is-lm.
- •34 Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці
- •35. Платіжний баланс та його складові.
- •36. Валютний курс, валютний ринок. Валютні системи в розвитку
- •37. Регулювання валютних курсів.
- •38. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •39. Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
- •5 0. Модель економічного зростання р.Солоу.
49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
Осн. показниками ек. зростання є абсолютні змінні величини продукту У або його зміни на душу населення.Базовою моделлю ек. зростання є неокласична вир.ф-ція Y=f(K, L). В неокласичній теорії трансформація факторів вир-ва пояснюється граничною продуктивністю капіталу ak і праці aL. Вплив обох факторів вир-ва на продукт можна записати так:
∆Y= ak∆K+ aL∆L
Виробнича функція дозволяє враховувати вплив на ек. зростання технічного прогресу, для вимірювання впливу якого застосовують показник сук. про-ті факторів вир-ва
Y=AF(K,L)→Y=AKβL1-β
A-коеф-т, який хар-зує еф-ть факторів вир-ва
β, (1-β)- коеф-ти еласт-ті вир-ва
З урахуванням цих факторів темп зростання продукту такий:
Внесок сук. прод-ті
факторів у зростання продукту
має назву «Залишок Солоу».
5 0. Модель економічного зростання р.Солоу.
Основні ознаки моделі:
Умови рівноваги: к* = S’ * f(k*)
де: s — норма заощаджень; - норма амортизації; k* — стійкий рівень капіталоозброєності; f(k*) — продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.
1 чинник економічного зростання в моделі Солоу – зростання капіталоозброєності праці до його стійкого рівня к*.
К* - визначає стійкий стан, де величина капіталу що вибуває довірнюєкапіталу, що інвестцється
S’’ * f (k*) = ( k**)
Збільшення норм заощадження мона розглядати як фактор економічного зростання. Критерій опимального заощадження визначено золотим правилом: «Золотому правилу відповідає така норма заощадження, за якої досягається максимальне споживання і формується стійкий рівень капіталоозброєності праці».
C = S’ * f(k) - (k)
a =
2 чинник економічного зростання є збільшення населення, вони збільшуються темпом n.
∆ к = S ‘ * f(k) - k – n*k
Збільшенню населення дорівнює однозначному вибуттю капітала.
∆ к = S ‘ * f(k) – ( + n) * к
S ‘ * f ( k ***) = ( + n ) *k***
3 чинник – техологічнй прогрес.
L*E
y= Y / L*E = > K = K / L*E
g – темп технологічного прогресу
∆ к = S ‘ * f(k) - k – n*k – g*k
S’ * f(k****) = ( +n+g)*k****