
- •1. Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунок
- •3. Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •4.Показники продукту та доходу в снр. Чисті показники
- •5.Інфляція. Механізм антиінфляційної політики
- •6. Побудова кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції. Їх чинники.
- •7. Рівновага на ринку заощаджень-інвестицій.
- •8. Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •9. Неокласична модель рівноваги грошового ринку
- •10. Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •11. Кейнсіанська модель сукупних видатків
- •12. Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку
- •13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку
- •14. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація.
- •15. Графічна та математична інтерпретація рецесійного та інфляційного розривів.
- •16. Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку
- •21.Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •22. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •23.Автоматична фіскальна політика
- •24.Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •25. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •26.Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •27.Банківська система та грошова пропозиція.
- •28. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція
- •29. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •30. Модель is – lm як імітація одночасної рівноваги на тов. Та грош. Ринках.
- •31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції
- •32. Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •33. Ліквідна та інвестиційна пастки у моделі is-lm.
- •34 Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці
- •35. Платіжний баланс та його складові.
- •36. Валютний курс, валютний ринок. Валютні системи в розвитку
- •37. Регулювання валютних курсів.
- •38. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •39. Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
- •5 0. Модель економічного зростання р.Солоу.
1. Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
в економіці відбувається постійний кругообіг товарів і грошей, унаслідок реалізації товарів видатки перетворюються на доходи, а доходи - на видатки;
продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить доход;
видатки на виробництво внутрішнього продукту дорівнюють доходу, отриманому від його реалізації.
СНР як інституціональна одиниця – будь – який економічний суб’єкт(фізичні або юридичні особи).
Всі інституціональні одиниці відповідно до функціональних ознак (сектори): 1. нефінансові корпорації 2. фінансові корпорації 3. домогосподарства 4. сектор некомерційних організацій(послуги для домо-ва для забезпечення релігійних, політичних та культурних поглядів) 5. сектор загального державного управління.
Усі економічні операції: 1. операції з товарами та послугами (їх вир-тво) 2. розподільчі – утворення, розподіл, перерозподіл доходу, його поділ на споживання і заощадження 3. нагромаджувальні – активи і пасиви.
Всі операції СНР відображають на окремих рахунках: 1 група – поточні рахунки, 2 група – розподільчі рахунки, 3 група – нагромаджувальні рахунки.
2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунок
1 рахунок в СНР – рахунок товарів і послуг(поточні рахунки)
2 рахунок вир-тва – ВВП (GDP)
Валовий Випуск (ВВ) – Проміжне Споживання (ПС) =ВДВ
ВДВ – містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками вир-тва та розподіляються між ними. ВВП = ВДВ – Т прод – Субсидії
3 рахунок розподілу та використання доходів:
Первинний розподіл– рахунок утворення доходу. Розраховують ВНД (валовий національний дохід (GNI)) – сума всіх доходів (З/П працівників, валовий прибуток, змішаний доход, інші факторні доходи).
ВВП = Споживання + І приватного сектора + G + Xn
ВНД = С + І + G + Xn + Уn
Рахунок первинного розподілу доходу, отримується ЧНД(NNI) – чистий нац.дохід. Валові І =Ід= Амортизаційні відрахування + In – чисті.
ЧВП = С + G + Xn + Іn ЧНД = С + Іn + G + Xn + Уn
(ВНДн = GNDI) = С + Іn + G + Xn + Уn + TRn
ЧНД – Т непр -+ субсидії = НД (NI)
НД = V + m (показує доходи домо-рств) ЧНД–Тн(непрямі податки)= НД
PI персональний доход = NI – T прямі подоходні податки
DI наявний доход домогосподарств= C + S
DI = PI + TR ВВП = А-ЧВП ВНД = А – ЧНД
3. Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
Індекс цін – співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг для даного періоду часу і сукупною ціною того самого набору товарів і послуг у базовому періоді.
І цін у дан.році = Р баз / Р ан * 100%
Використання індексів цін не дає можливості аналізувати динаміку розвитку національної економіки в цілому, однак дозволяє досліджувати динаміку розвитку економіки в розрізі окремих галузей і сфер, що є дуже важливим при формуванні і проведенні структурної політики.
Дефлятор(інфлятор) = ВВП у цінах 2005 / ВВП у цінах 2004 * 100%.
Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок валового внутрішнього продукту, оскільки ВВП є грошовим комплексним показником.
Номінальний ВВП / Індекс цін ВВП = Реальний ВВП
За допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість обсягу виробництва у різні роки за умови незмінних цін. Реальний ВВП є більш точною характеристикою функціонування економіки у порівнянні з номінальним ВВП, оскільки включає зміни цін інфляційного характеру.
Для того, щоб отримати реальний ВВП, необхідно використати фактичні дані про рівень номінального ВВП для окремих років і скоригувати їх на базі індексу загального рівня цін для цих років. Якщо показники номінального ВВП відображають як зміни обсягу виробництва, так і цін, то показники реального ВВП відображають лише реальний обсяг виробництва.
Отже, СНР являє собою ефективний інструмент макроекономічного регулювання, який дозволяє вирішувати складні економічні завдання.