Гормони мелатонін і серотонін

Hormones melatonin and serotonin

Д.В. Сєдукін , студент 2 курсу факультету «Здоров’я людини, фізичного виховання, туризму»

Національний Університет Фізичного вихованя та Спорту України, м. Київ

Кафедра анатомії та фізіології, зав.каф. проф. Шевченко О.О.

Науковий керівник доцент кандидат медичних наук Бєлікова М.В.

Актуальність: гормони мелатонін та серотонін різноманітно впливають на організм людини. Вивчення функцій цих гормонів є одним з ведучих напрямків сучасної фізіології.

Так для мелатоніна встановлено, що він синтизуєтся з триптофану, який також є субстратом для синтезу серотоніна. Серотонін в свою чергу також перетворюється у мелатонін під дією фермента N-ацетилтрансферази. Мелатонін є індольним похідним серотоніну.

Секреція мелатоніна підпорядкована добовим ритмам та у свою чергу визначає добові ритми синтезу та вивільнення тропних гормонів. Надлишок свіла пригнічує синтез мелатоніна, а зменшення освілення підвищує його вироблення. На ніч припадає 70 % добової кількості мелатоніна.

Основний ефект мелатоніна на ендокринну систему полягає у гальмуванні секреції гонадотропінів. Таким чином, мелатонін бере участь у регуляції репродуктивної функції людини. Мелатонін пригнічує чутливість клітин передньої долі гіппофіза до гонадо-ліберину та може гальмувати його секрецію.

Серотонін навпаки синтезуєтся у підвищеній кількості при дії денного світла та пригнічується затемненням. При зменшенні секреції серотоніна зростає чутливість до больових відчуттів та найменші за силою подразники спроможні викликати сильний біль.

Знайдено, що синтез, накопичення та вивільнення мелатоніна і серотоніна відбуваються в тих самих клітинах

Виявлено, что синтез, накопичення і вивільнення гормонів мелатоніна і серотоніна відбувається одними і тими ж органами, метаболізм мелатоніна прямо пов'язаний з попереднім синтезом серотоніна і регульовані ними функції найчастіше залежать від рівноваги змісту цих гормонів в організмі.

Висновки: Подальше вивчення функцій і механізмів регуляції цих гормонів може дозволити направлено впливати на різні фізіологічні функції і патологічні процеси, а також поліпшити прогнози перебігу захворювань, пов'язаних з порушенням синтезу і вивільнення гормонів серотоніну і мелатоніну.

Морфофункціональні показники матки і ендометрію у хворих із поліпозом ендометрію.

MORPHOFUNCTIONAL INDEX UTERUS AND ENDOMETRIUM IN SICK FROM POLYPOSIS ENDOMETRIUM.

Церковна А.І. студентка 6 курсу медичного факультету КМУ УАНМ

Кафедра акушерства та гінекології

Зав.кафедри - д.м.н. проф.Сенчук А.Я.

Науковий керівник-Сенчук А.Я.

У структурі гінекологічної захворюваності поліпоз ендометрію(ПЕ)посідає провідне місце і має стійку тенденцію до зростання.Дана патологія є прерогативою жінок у віці після 35 років і є фактором ризику розвитку раку ендометрію.

Мета роботи.Вивчення морфофункціональних змін ендометрію у хворих пре- і постменопаузального віку,які страждають на поліпоз ендометрію.

Проаналізовано 100 випадків ПЕ у жінок різних вікових груп,які були обстежені в обсязі вивчення особливостей субендометріального кровотоку,кровоток в маткових та внутрішніх клубових артеріях з наступним морфологічним дослідженням ендометрію.

Нами була виявлена пряма залежність гістологічної структури ПЕ від віку хворих.Так,активні форми поліпів(залозистий,залозисто-фіброзний) найчастіше (72,0%) виявляють у жінок у віці пре менопаузи.Фіброзні поліпи переважно діагностують у хворих у віці постменопаузи(58,0%).

Висновки.

1.Доплерометричні показники кровотоку в субендометріальних,маткових та внутрішніх клубових артеріях у пацієнток з поліпозом відрізняються від показників у здорових пацієнток.Оцінка кривих швидкостей кровообігу в маткових та внутрішніх клубових артеріях показує зменшення в них як систолічної так і діастолічної швидкостей кровотоку та збільшення показників периферичного опору.В субендометріальних артеріях картина прямо протилежна:зменшення показників периферичного опору та збільшення систолічної та діастолічної швидкості кровотоку.

2.Пацієнткам,які страждають ПЕ притаманні патологічні захворювання тіла матки,ендометрію і шийки матки,тому в разі діагностики пе необхідно провести додаткові дослідження для зясування стану міометрія і шийки матки у даної категорії.

3.Гістологічна структура ПЕ залежить від віку хворих,так,у пацієнток,молодших за 50 років,переважають активні форми(залозисті і залозисто-фіброзні поліпи),в жінок в період пост менопаузи фіброзні ПЕ.

4.У жінок у пост менопаузі достовірно частіше трапляється ураження міометрію-лейоміомою,а сумісне ураження міометрія лейоміомою і аденоміозом частіше діагностується у пацієнток віком до 56 років.

5.Під час аналізу попередніх результатів обстеження необхідно враховувати,що особливо несприятливим станом є сполучене ураження міометрія лейоміомою і аденоміозом,оскільки у данних пацієнток гістологічні висновки значно частіше містять передпухлинні та передракові ураження ендометрія та шийки матки.