ПРИВАТНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ
МАТЕРІАЛИ
ХХІ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ТА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ
КИЇВ
2014
Клінічна медицина
ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТ У ПОРОДІЛЬ ІЗ ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ.
PATHOMORPHOLOGICAL FEATURES OF THE PLACENTA IN WOMEN WITH HIGH RISK OF PLACENTAL DYSFUNCTION.
Антонюк О.Р.,студентка VI курсу медичного факультету КМУ УАНМ
Кафедра акушерства та гінекології
Зав.кафедри – д.м.н.,проф., Сенчук А.Я.
Науковий керівник – к.м.н., доц., Калюжна В.М
Актуальність теми. 20-60% перинатальної смертності пов’язана з плацентарною дисфункцією.
Мета роботи. Вивчення морфологічних особливостей плацент у породіль з групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні брали участь 150 плацент породіль з групи високого ризику з матерілу яких проводилось гістологічне дослідження для оцінки їх стану: 50 плацент жінок з ускладненням залізодефіцитною анемією, 50 плацент жінок з хронічним сальпінгоофоритом, 50 плацент жінок вагітність яких мала перебіг на тлі пізнього гестозу та 50 плацент вагітність яких мала перебіг без ускладнень (контрольна група).
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлені морфологічні зміни плацент у вагітних із групи ризику розвитку плацентарної недостатності відображають тенденцію до розвитку компенсаторно-пристосовних реакцій з наступним їх напруженням та виснаженням, що є ознакою плацентарної дисфункції.
Висновок. Отримані дані дають змогу констатувати розвиток плацентарної недостатності у вагітних із такими факторами ризику як хронічний сальпінгоофорит, анемія та пізній гестоз.
Коморбідні захворювання при обструктивному бронхіті у дітей
CONCOMITANT DISEASES IN CHILDREN WITH OBSTRUCTIVE BRONCHITIS
Вдовіна Н. М., лікар-інтерн, магістрант І року навчання КМУ УАНМ
Кафедра внутрішніх хвороб з курсом дитячих хвороб
Зав. курсом дитячих хвороб в.о. професора Самарін Д.В.
Науковий керівник – д. м. н., в.о. професора Самарін Д.В.
Актуальність теми. Хвороби органів дихання складають 50-73% в структурі дитячої захворюваності. У 25-31% дітей респіраторні інфекції перебігають з клінікою обструктивного бронхіту, при чому в 30-50% випадків він приймає затяжний, хвилеподібний чи рецидивуючий перебіг. При лікуванні дітей з обструктивними бронхітами необхідно враховувати супутні захворювання, що підвищують ризик розвитку ускладнень та строки госпіталізації.
Мета роботи. Провести оцінку частоти поєднаної ЛОР-патології та обструктивного бронхіту у дітей на базі ДКЛ №5 м. Києва.
На виникнення обструктивних бронхітів впливають різні чинники і, перш за все, респіраторна вірусна інфекція.
За період з грудня 2013 по лютий 2014 нами було обстежено 20 дітей з діагнозом обструктивний бронхіт, що знаходились на стаціонарному лікуванні (30% дівчат і 70% хлопчиків). З них тільки у 20% обструктивний бронхіт реєструвався як самостійне захворювання. У інших 80% супроводжувався такими захворюваннями, як: 40% - фарингіт, 20% - аденоїдіт, 20% - синусіт, в 20% обструктивний синдром був ускладненням негоспітальної пневмонії.
Висновок. За даними нашого дослідження в 80% випадків обструктивний бронхіт поєднується з різноманітною ЛОР-патологією, що має велике значення для прогнозування тяжкості та тривалості захворювання, також проведення раціональної терапії та попередження рецидивів.
Відношення до здорового способу життя студентів вузів
ATTITUDE TOWARDS A HEALTHY LIFESTYLE EDUCATION STUDENTS
В.В.Гринчук - Клименкова, студентка 3 курсу факультету здоров'я, фізичного виховання та туризму
Національний університет фізичного виховання та спорту України, Київ.
Науковий керівник – д.м.н. Котко Д.М.
Мета досліджень:визначити ставлення до факторів здорового способу життя студентів ВНЗ.
Методи досліджень: • Аналіз науково-методичної літератури
• Педагогічне спостереження
• Анкетування
Аналіз здоров'я, зокрема студентів, переконує, що існуюча система його формування неспроможна. Сучасне суспільство характеризується докорінною зміною умов життя, праці та побуту населення.
За даними епідеміологічного дослідження, що проводиться в рамках програми «Здоров'я студентів» було виявлено, що низька фізична активність є одним з основних факторів ризику хвороби серця серед студентів у різних регіонах країни. Для заповнення «м'язового голоду» є величезний арсенал засобів фізичної культури: фізичні вправи, різні види спорту, оздоровчі заняття.
Отже, головні секрети здоров'я і довголіття сучасників - це правильний або, як прийнято говорити, ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ (ЗСЖ).
Раціональне харчування - один з істотних способів підвищення працездатності і боротьби з втомою. Порушення в характері та режимі харчування можуть служити причиною погіршення здоров'я і викликати зниження спортивних результатів.
Відпочинок. Відпочинок може бути активним і пасивним. Підраховано: майже 90 % студентів використовують свій відпочинок в рекреаційних цілях. Влітку - це велосипед, ролики, плавання, біг. У зимовий період - це ковзани, лижі, сноуборд та ін.
Фізичне виховання у вищих навчальних закладах є основною ланкою організації фізкультурно-оздоровчого процесу, високопродуктивної праці, оздоровчої та спортивно -масової роботи серед студентів. А отже, неоціненним є правильно організовані заняття зі студентами на кафедрах фізичного виховання ВНЗ, які повинні випускати кваліфікованих фахівців.
78 % студентів впевнені в тому, що ЗСЖ сприяє успіху в інших сферах людської діяльності та допомагає досягати найвищих результів, як у спорті, так і в будь-якій професійній сфері. За даними досліджень 63 % студентів проводять періодично самоконтроль своїх антропометричних даних (зріст, маса тіла, окружність грудей і т.д.), також 91 % опитаних студентів вважають, що для підняття життєвого тонусу необхідно дотримуватися режиму дня.
Висновок: Необхідно ввести систему заходів оздоровлення студентів з урахуванням всіх факторів, які формують здоровий спосіб життя.
Передовий всесвітній досвід і відповідні результати наукових досліджень доводять, що системоутворюючим фактором здорового способу життя є рухова активність оздоровчого спрямування. А отже, потрібно шукати нові форми і види кількісних і якісних характеристик рухової активності, що дозволить збільшити мотивацію зростаючого покоління до занять фізичною культурою і сформує у них потребу в здоровому способі життя.