Дати відповіді на запитання

1. Що слід розуміти під колективними трудовими спорами і який порядок їхнього вирішення?

2. Які сторни беруть участь у вирішенні колективного трудового спору?

3. З якого моменту виникає колективний трудовий спір?

4. Що є предметом колективного трудового спору?

5. Який порядок вирішення колективних трудових спорів?

6. Який порядок розгляду спору примирної комісією?

7. Який порядок розгляду колективного трудового спору в трудовому арбітражу?

8. Які передбачаються гарантії працівникам, що беруть участь у примирних процедурах вирішення колективного трудового спору?

9. Які повноваження має Національна служба посередництва й примирення?

10. Як здійснюється реалізація конституційного права на страйк?

11. У яких випадках право на страйк обмежується?

Виконати тестові завдання

1. Що зобов’язаний вирішити суд у разі визнання формулю­вання причини звільнення неправильним (таким, що не відповідає фактичним обставинам) або таким, що не відповідає чинномузаконодавству (у випадках, коли це не тягне за собою поновленняпрацівника на роботі):

а) змінити формулювання причин звільнення і вказати у рі­шенні причину звільнення у точній відповідності з формулюван­ням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону;

б) якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, водночас приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених законом,

в) рішення про зміну формулювання причини звільнення мо­же бути прийнято і в тому випадку, коли суд, розглядаючи тру­довий спір про поновлення на роботі, прийде до висновку, що роботодавець мав підстави для розірвання трудового договору, але в наказі про звільнення та трудовій книжці вказав не­правильне формулювання причини звільнення або послався на невідповідний закон.

2. Чи може суд на прохання працівника винести рішення про зміну формулювання підстав звільнення на звільнення за власним бажанням:

а) так, відповідно до фактичних обставин та вимог законодавства;

б) ні.

3. Суд, розглядаючи трудовий спір гр-на Меланчука, встано­вив неправильність (неточність) записів до трудової книжки. Яке рішення має прийняти суд:

а) про внесення у ці записи змін згідно з фактичними обста­винами та вимогами працівника;

б) змінити неправильні чи неточні записи у трудовій книжці працівника за погодженням з роботодавцем.

4. Як виконуються рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника:

а) підлягає негайному виконанню;

б) підлягає виконанню протягом місяця.

5. Яку ухвалу має винести орган по вирішенню трудового спору у разі затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника:

а) має виносити ухвалу про виплату працівнику середнього заробітку, або різниці в заробітку, за час затримки поновлення на роботі;

б) ухвалу про виплату працівнику середнього заробітку.

6. Чи виплачується працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця:

а) так;

б) ні, виплачується тільки при поновленні працівника на роботі.

7. Чи може суд, у справах про поновлення на роботі праців­ників, що незаконно звільнені або переведені, з власної ініціативи притягти до участі в справі, як третю особу на стороні відпові­дача, службову особу, за розпорядженням якої було проведено звільнення або переведення:

а) так, у цьому випадку службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе ма­теріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини;

б) так, встановивши, що звільнення або переведення праців­ника були проведені з очевидним порушенням законодавства, суд в тому самому процесі повинен покласти на винну службову особу обов'язок відшкодувати державному підприємству, устано­ві, організації заподіяну шкоду у зв'язку з оплатою за час виму­шеного прогулу або за час виконання нижче оплачуваної роботи, у розмірі, передбаченому законодавством про працю;

в) так, такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи пере­ведення здійснено з порушенням закону, або, якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

8. Чи має право орган, який розглядає трудовий спір, винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком:

а) так, у питаннях про грошові вимоги;

б) ні.

9. Що прийнято розуміти під грошовими вимогами працівни­ка за трудовим спором:

а) вимоги, що не пов'язані із звільненням чи переведенням працівника;

б) вимоги, що не пов'язані тільки із переведенням працівника.

10. Громадянка Мельник протягом тривалого часу не знала, що роботодавець порушує її права щодо оплати праці. Дізнавшись про це вона зверталася в органи по вирішенню трудового спору щодо грошових вимог. Чи мають бути задоволеними грошові ви­моги гр-ки Мельник за весь час:

а) так, тому що облік виконаного обсягу праці і визначення розміру належної працівникові за це винагороди належить до компетенції роботодавця;

б) так, якщо дізнавшись про це в межах тримісячного строку, гр-ка Мельник звернулась в органи по вирішенню трудового спору;

в) ні, порушені строки звернення захисту трудових прав.

11. Роботодавець надав докази, що працівник знав про пору­шення свого права щодо оплати праці. Чи будуть задоволені гро­шові вимоги працівника:

а) не будуть задоволені, у зв'язку з тим, що працівник пропус­тив тримісячний строк для звернення за захистом;

б) будуть задоволені, якщо працівник доведе наявність поваж­них причин пропуску установленого строку за захистом права;

в) якщо працівник доведе, що він не знав про порушення сво­го права, то орган який розглядатиме цей спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних грошових сум без обмеження будь-яким строком.

12. З яких підстав допускається поворот виконання викона­них судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших ви­плат, що випливають з трудових правовідносин:

а) у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем не­правдивих відомостях або поданих ним підроблених документах;

б) з цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення КТС при повторному розгляді спору.

13. Укажіть, що повинна містити в собі позовна заява:

а) назву суду, до якого подається заява;

б) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позов­на заява подається представником, зміст позовних вимог;

в) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

г) зазначення доказів, що стверджують позов;

д) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

14. Укажіть, які письмові докази додаються до позовної заяви:

а) копії наказів роботодавця, контракт, довідка про середню заробітну плату, довідки, розрахунки, договір про повну матері­альну відповідальність;

б) інші докази, залежно від виду індивідуального трудового спору;

в) якщо позовна заява подається представником позивача — також довіреність чи інший документ, що стверджує повнова­ження представника.

15. Які процесуальні особливості розгляду трудових справ у суді:

а) розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності;

б) суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'ясняти особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'яз­ки та сприяти у здійсненні їх прав. Кожна сторона повинна до­вести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

в) докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі;

г) у випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх кло­потанням сприяє у витребуванні таких доказів.

16. Чи може позивач у процесі розгляду трудового спору у суді змінити свої позовні вимоги чи відмовитись від позову:

а) так;

б) ні.

17. Укажіть вірні відповіді:

а) заява позивача про відмову від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін заносяться до прото­колу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами;

б) якщо відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирова угода сторін викладені в адресованих суду письмових заявах, ці заяви додаються до справи, про що зазначається в протоколі судового засідання;

в) до прийняття відмови позивача від позову або до за­твердження мирової угоди сторін, суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки відповідних процесуальних дій;

г) про прийняття відмови позивача від позову або про за­твердження мирової угоди сторін, суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження в справі; в ухвалі повинні бути зазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін;

д) у разі неприйняття судом відмови позивача від позову, ви­знання позову відповідачем або не затвердження мирової угоди сторін суд постановляє про це мотивовану ухвалу.

18. У справі про визнання незаконним переведення на іншу роботу, укладена мирова угода на тих умовах, що позивач звіль­няється за власним бажанням. Чи може бути укладена мирова угода за таких умов:

а) так;

б) ні, оскільки спірні правовідносини не стосувалися припи­нення трудового договору.

19. Чи може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань:

а) ні;

б) так.

20. Укажіть вірні твердження

а) за кожним рішенням, яке набрало законної сили або допу­щено до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої постановлено рішення, видається виконавчий лист;

б) виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

в) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення вико­навчого документа до виконання з причин, визнаних судом по­важними, пропущений строк може бути поновлено;

г) заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем вико­нання, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сто­рін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк;

д) на ухвалу суду з питання поновлення строку може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

21. Що розуміють під колективним трудовим спором (конф­ліктом):

а) це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-тру­дових відносин;

б) це конфлікт інтересів соціальних партнерів у сфері праці.

22. Укажіть сторони колективного трудового спору (конф­лікту):

а) на виробничому рівні — наймані працівники (окремі кате­горії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша, упов­новажена найманими працівниками, організація та власник під­приємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

б) на галузевому, територіальному рівнях — наймані праців­ники підприємств, установ, організацій однієї або декількох га­лузей, (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими най­маними працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

в) на національному рівні — наймані працівники однієї або декількох галузей (професій);

г) профспілки або їх об'єднання, чи інші уповноважені найма­ними працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території біль­шості адміністративно-територіальних одиниць України.

23. Від чого залежать особливості вирішення колективного трудового спору;

а) від рівня колективного трудового спору;

б) предмета колективного трудового спору.

24. Як здійснюють свої повноваження сторони у колективному трудовому спорі:

а) через представників;

б) самостійно.

25. Що є предметом колективного трудового спору:

а) розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудо­вих відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих со­ціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) розбіжності щодо укладення чи зміни колективного дого­вору, угоди;

в) розбіжності щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

26. Колективу організації не виплачують заробітну плату (роботодавець не виконує своїх зобов’язань щодо оплати праці працівника). Які норми застосовуються для вирішення численних однорідних по змісту вимог працівників:

а) про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів;

б) про порядок вирішення колективних трудових спорів.

27. Які спори належать до процедурних спорів, а які до спорів матеріального характеру:

а) процедурні спори виникають щодо розбіжності між строками спору з приводу участі профспілок у встановленні колек­тивних умов праці;

б) колективні спори матеріального характеру виникають у зв'язку з встановленням трудових або інших соціальних прав працівників або визначенням їхнього обсягу.

28. Як формуються, затверджуються і оформлюються вимо­ги найманих працівників на галузевому, територіальному чи на­ціональному рівнях:

а) у випадках, коли інтереси працівників представляє проф­спілка, об'єднання профспілок — рішенням виборного органу від­повідної профспілки, об'єднання профспілок;

б) у випадках, коли інтереси працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) — конференцією пред­ставників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

в) вимоги працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформлюються відповідним протоколом і надсилаються робото­давцю (представнику).

29. У який строк роботодавець (представник) зобов'язаний розглянути вимоги працівників, категорій працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення:

а) у триденний строк з дня одержання вимог;

б) у місячний строк з дня одержання вимог;

в) якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції ро­ботодавця (представника), він зобов'язаний надіслати їх у три­денний строк, з дня одержання вимог, власнику або до відповід­ного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення;

г) загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення не повинен перевищувати 40 днів.

30. З якого моменту виникає колективний трудовий спір (конфлікт):

а) з моменту, коли уповноважений представницький орган працівників, категорії найманих працівників, колективу праців­ників або профспілки одержав від роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця (пред­ставника);

б) коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, за­кінчилися, а відповіді від власника не надійшл1. Який порядок формування примирної комісії, органу, при­значеного для вироблення рішення, що може задовольнити сторо­ни колективного трудового спору (конфлікту), та який склада­ється із представників сторін:

а) примирна комісія утворюється за ініціативою однієї із сто­рін на виробничому рівні — у триденний, на галузевому чи те­риторіальному рівні — у п'ятиденний, на національному рівні — у десятиденний строк, з моменту виникнення колективного тру­дового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін;

б) порядок визначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору (конфлікту) самостійно;

в) якщо сторони не знайшли компромісного рішення, за спіль­ним вибором сторін визначається незалежний посередник — осо­ба, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведен­ню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення;

г) якщо ж з допомогою незалежного посередника не вдалося ліквідувати розбіжність, тобто домогтися результату, сторони ко­лективного трудового спору звертаються до господарського суду.

31.Який порядок формування трудового арбітражу, органу, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб, і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту):

а) кількісний і персональний склад трудового арбітражу ви­значається за згодою сторін, а голова трудового арбітражу оби­рається з числа його членів;

б) до складу трудового арбітражу також можуть входити на­родні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інші особи.

32.Який порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем:

а) колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається тру­довим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби — представників інших заінтересованих органів та організацій;

б) трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у 10-денний строк з дня його створення, за рішенням більшості членів трудо­вого арбітражу цей строк може бути продовжено до 30 днів;

в) рішення трудового арбітражу приймається більшістю голо­сів його членів, оформлюється протоколом і підписується усіма його членами;

г) члени трудового арбітражу не мають права розголошувати відомості, що є державною таємницею або іншою захищеною за­коном таємницею.

33. Чи є рішення трудового арбітражу про вирішення колек­тивного трудового спору (конфлікту) обов'язковим для виконання:

а) так, якщо сторони про це попередньо домовилися;

б) ні.

34. Який характер мають рішення Національної служби посе­редництва і примирення:

а) рекомендаційний характер. Аргументуйте відповідь.

б) обов’язковий характер.

35. Як реалізується конституційне право на страйк:

а) ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;

б) порядок здійснення цього права встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей;

в) ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку;

г) страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не призвели до вирішення колективного трудового спору (конфлік­ту) або роботодавець (представник) ухиляється від примирних процедур, чи не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення ко­лективного трудового спору (конфлікту).

36. Коли застосовується страйк:

а) страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші мож­ливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою роботодавця (представника) за­довольнити вимоги працівників або уповноваженого ними орга­ну, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу;

б) у зв'язку з відмовою роботодавця (представника) задоволь­нити вимоги працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ни­ми) органу.

37. Що прийнято розуміти під страйком:

а) тимчасове колективне добровільне припинення роботи пра­цівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

б) добровільний невихід на роботу та невиконання своїх тру­дових обов'язків працівниками.

38. Хто ухвалює рішення про визнання страйку незаконним і у яких випадках страйк визнається незаконним:

а) рішення ухвалюється судом на підставі Конституції Украї­ни та чинного законодавства;

б) страйк має визнаватися незаконним, наприклад, коли пра­цюючі домагаються в такий спосіб політичних цілей, або коли ним створюється загроза життю і здоров'ю, правам і свободам інших людей, або коли він організовується чи здійснюється у державних органах, на підприємствах та в організаціях, на які покладено забезпечення обороноздатності, правопорядку і безпе­ки країни, на безперервно діючих виробництвах, зупинення яких пов'язане з тяжкими або небезпечними наслідками, тощо.

39. Які установлені гарантії для працівників під час страйку:

а) за примушування до участі або до неучасті у страйку винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку;

б) участь у страйку працівників, за винятком страйків, визна­них судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дис­циплінарної відповідальності;

в) за працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'яз­ку з його проведенням не мали можливості виконувати свої-тру­дові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника.

40. Які наслідки участі працівників у страйку:

а) організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни;

б) час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується;

в) час участі працівника у страйку, що визнаний судом неза­конним, не зараховується до загального і безперервного трудово­го стажу.

41. Яка встановлена відповідальність за порушення законодав­ства про колективні трудові спори (конфлікти):

а) відповідальність за порушення законодавства про колектив­ні трудові спори (конфлікти);

б) відповідальність працівників за участь у страйку, визнано­му судом незаконним;

в) відповідальність за порушення законодавства про працю, умов колективних трудових договорів (угод), що призвели до виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

г) відповідальність за організацію страйку, визнаного судом незаконним, невиконання рішення про визнання страйку неза­конним;

д) відповідальність за примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку та порядок відшкодування збитків, заподіяних страйком.