Дати відпові на запитання

1. Що слід розуміти під трудовими спорами?

2. Які бувають види трудових спорів?

3. Які органи розглядають індивідуальні трудові спори?

4. Як організовуються комісії по трудових спорах?

5. Який порядок і строки звернення до комісії по трудових спорах?

6. Який порядок і строки розгляду спору в комісії по трудових спорах?

7. Який порядок прийняття рішень комісією по трудових спорах?

8. У яких випадках трудові спори розглядаються в суді?

9. Які існують строки звернення до суду?

Виконати тестові завдання

1. Що розуміють під захистом трудових прав працівників:

а) сукупність матеріально-правових заходів, організаційних та процесуальних способів припинення та попередження порушен­ня трудового законодавства, поновлення порушених трудових прав громадян та відшкодування наслідку таких порушень, шкоди;

б) поняття захисту трудових прав працівників чинним зако­нодавством не визначено.

2. Укажіть способи захисту трудових прав і законних інтересів працівників:

а) державний нагляд та контроль за додержанням трудового законодавства;

б) захист трудових прав працівників професійними спілками;

в) самозахист працівниками своїх трудових прав;

г) вирішення трудових спорів;

д) оскарження до суду дій та рішень органів державної влади та органів місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, що порушують трудові права громадян.

3. Що прийнято розуміти під трудовими спорами:

а) розбіжності щодо встановлення чи зміни умов праці, засто­сування законів про працю, колективних і індивідуальних трудо­вих договорів, що вирішуються в процесуальних і процедурних формах;

б) конфлікти права та інтересів у сфері соціально-трудових відносин не врегульовані шляхом безпосередніх переговорів.

4. Які причини трудових спорів:

а) об'єктивною причиною є наявність протилежних інтересів учасників суспільного процесу праці, що створює об'єктивну ос­нову для виникнення трудових спорів;

б) об'єктивною причиною є недосконалість трудового законо­давства України;

в) суб'єктивною причиною є ігнорування більшістю робото­давців законодавства, що регламентує застосування праці.

5. У чому полягає недосконалість трудового законодавства: а) не вирішені всі питання регулювання трудових відносин;

б)наявність відсилочних норм породжує прийняття чисель­них підзаконних нормативно-правових актів, що ускладнює за­стосування законодавства про працю;

в)норми Кодексу у певних випадках суперечливі і спонука­ють до різного їх тлумачення;

г)складне для застосування в силу складності формулювання окремих норм, а також чисельності підзаконних актів.

6.Які види трудових спорів розрізняють за предметом трудо­вого спору:

а)трудові спори про право, що виникають із застосування законодавчих чи інших нормативних актів про працю, угод, ко­лективного договору та трудового договору;

б)трудові спори про інтереси, що виникають із розбіжностей щодо встановлення нових чи зміні існуючих умов праці, які ви­никають при укладенні, зміні чи виконанні колективного догово­ру, угод (в таких спорах учасники трудових правовідносин нама­гаються забезпечити свої законні інтереси);

в)трудові спори про право виникають з метою домогтися реа­лізації суб'єктивних трудових прав, що належать працівникам;

г)трудові спори про інтереси виникають з метою набуття но­вих прав чи досягнення балансу інтересів учасників трудового спору.

7.Які види трудових спорів розрізняють за суб'єктами спору:

а)індивідуальні трудові спори — неврегульовані розбіжності між роботодавцем і працівником з питань застосування законів та інших нормативно-правових актів про працю, угоди, колектив­ного договору, трудового договору (у тому числі про встановлен­ня або зміну індивідуальних умов праці), про які заявлено в орган з розгляду індивідуальних трудових спорів; також спори між роботодавцем і особою, що раніше перебувала у трудових відносинах з цим роботодавцем, а також роботодавцем і особами, що виявили бажання укласти трудовий договір, з питань відмови укладення такого договору;

б) колективні трудові спори (конфлікти) — неврегульовані розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових від­носин. Для них характерно, що працівники об'єднані спільним інтересом і організаційно представлені певним органом.

8.Група працівників організації звернулася до директора під­приємства щодо роз'яснення причин затримки виплати заробіт­ної плати. Чи може ця ситуація розглядатися як колективний трудовий спір:

а)так, тому що виникли протиріччя між законними інтереса­ми працівників та роботодавця;

б) ні, тому що кожен з цих працівників має індивідуальні вимоги до роботодавця, які ґрунтуються на порушенні робото­давцем трудового законодавства.

9. Що прийнято відносити до матеріально-правових заходів за­хисту трудових прав працівників при вирішенні трудових спорів:

а) поновлення працівника на попередній роботі, а також по­кладення на роботодавця обов'язку укласти трудовий договір з особою, якій незаконно в цьому відмовлено;

б) грошові виплати для відшкодування завданої шкоди, що понесені працівником, та відшкодування моральної шкоди у гро­шовій формі;

в) зміна дати та формулювання причини звільнення, зміна невірних чи неточних записів у трудовій книжці;

г) відміна дисциплінарного стягнення, накладеного з пору­шенням закону.

10. Що прийнято розуміти під самозахистом трудових прав і які можуть бути форми самозахисту:

а) дії громадян по захисту своїх прав без звернення в органи, що уповноважені забезпечити захист їх прав та розгляд трудових спорів, що пов'язані з їх порушенням;

б) працівник може відмовитися від виконання роботи, не пе­редбаченої трудовим договором;

в) працівник може відмовитися від виконання роботи, що без­посередньо загрожує його життю і здоров'ю, за винятком випад­ків, передбачених законами;

г) працівник може відмовитися достроково вийти з щорічної відпустки.

11.Що прийнято розуміти під індивідуальним трудовим спором:

а) неврегульовані розбіжності між роботодавцем і працівни­ком з питань застосування законів та інших нормативно-право­вих актів про працю, угоди, колективного договору, трудового договору (у тому числі про встановлення або зміну індивідуаль­них умов праці), про які заявлено в орган з розгляду індивіду­альних трудових спорів;

б) розбіжності між роботодавцем і працівником з питань засто­сування законів та інших нормативно-правових актів про працю.

12. Хто може звернутися безпосередньо до суду за розглядом індивідуального трудового спору:

а) громадяни, працівники, які вважають, що їхні трудові права було порушено, незалежно від того, чи розглядається їхній спір КТС;

б) працівники, які вважають, що їхні трудові права було по­рушено, якщо трудовий спір розглядався в КТС.

13. Чи визнаються індивідуальними трудовими спорами, спори між роботодавцем і особою, що раніше перебувала у трудових відносинах з цим роботодавцем, а також роботодавцем і особами, що виявили бажання укласти трудовий договір, з питань укла­дення такого договору:

а) так;

б) ні.

14. Що є моментом виникнення індивідуального трудового спору:

а) звернення працівника із заявою до органу з вирішення тру­дового спору;

б) момент порушення прав працівника.

15. Чи звільняються від сплати мита і судових витрат пра­цівники при зверненні до суду з позовом за вимогами, що виплива­ють з трудових відносин:

а) так;

б) ні.

16. Хто є суб'єктами індивідуального трудового спору:

а) працівник і роботодавець;

б) працівник, виборний профспілковий орган та роботодавець.

17. Що є предметом індивідуального трудового спору:

а) вимога працівника щодо визнання права чи поновлення тих чи інших трудових прав, які на думку працівника, повинні йому належати на підставі чинного законодавства чи умов трудового договору;

б) вимоги працівника щодо дискримінації у сфері соціально-трудових прав.

18. Як називаються індивідуальні трудові спори, що виникають у зв'язку з застосуванням та тлумаченням чинних правових норм:

а) конфлікти права;

б) конфлікти інтересів.

19. Що розуміють під колективним трудовим спором (кон­фліктом):

а) розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудо­вих відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) розбіжності щодо укладення чи зміни колективного дого­вору, угоди;

в) розбіжності щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

20. Хто є суб'єктами колективного трудового спору:

а) працівники та роботодавець;

б) виборний профспілковий орган та роботодавець.

21. З приводу чого можуть виникнути колективні трудові спори:

а) встановлення, зміни умов праці;

б) укладення, виконання колективного договору чи угоди;

в) з інших причин.

22. Що може бути предметом колективного трудового спору:

а) вимоги працівників, що стосуються режиму робочого часу і часу відпочинку; оплати праці, охорони праці, тощо;

б) колективні трудові спори стосуються колективних інтересів працівників, окремих їх категорій, професійних груп;

в) в основі предмету колективного трудового спору лежить конфлікт інтересів;

г) колективні трудові спори виникають з похідних від трудо­вих правовідносин: правовідносин між працівниками та робото­давцем з ведення колективних переговорів та укладенню колек­тивного договору; правовідносин профспілкового органу з робо­тодавцем, і, як правило, за участі органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

23. Як прийнято класифікувати трудові спори за характером:

а) поділяються на позовні та непозовні трудові спори;

б) індивідуальні трудові спори позовного характеру виника­ють у зв'язку з поданням позову в юрисдикційний орган з при­воду застосування нормативних актів, договорів, угод. Наприк­лад, спори про поновлення на роботі, щодо права на щорічну відпустку;

в) спори непозовного характеру виникають з питань встанов­лення та зміни умов трудового договору і є колективними тру­довими спорами.

24. Від чого залежить порядок вирішення трудового спору:

а) залежить від його виду та характеру;

б) індивідуальні трудові спори позовного характеру (конфлік­ти права) вирішуються в порядку, встановленому КЗпП, якщо працівник не врегулював протиріччя (конфлікт) шляхом безпо­середніх переговорів з роботодавцем. КТС чи відповідний суд, вирішуючи індивідуальний трудовий спір, виносять рішення що­до поновлення чи визнання права або відмовляють у задоволенні вимог працівника;

в) інший порядок встановлений для вирішення спору непо­зовного характеру — колективного трудового спору (конфлікту інтересів), але тільки угода, досягнута сторонами у процесі вирі­шення колективного трудового спору, має для сторін обов'язкову силу;

г) недосягнення сторонами колективного трудового спору уго­ди шляхом примирних процедур може призвести до страйку пра­цівників, але під час страйку сторони зобов'язані проводити при­мирні процедури.

25. На що спрямований чинний порядок вирішення колективних трудових спорів:

а) на сприяння досягненню угоди між сторонами шляхом можливого компромісу, взаємних уступок;

б) на виконання взятих зобов'язань, врахування взаємних інтересів.

26. Як поділяються трудові спори щодо змісту:

а) спори про встановлення умов праці;

б) спори про застосування встановлених умов праці.

27. Що може бути причиною трудових спорів:

а) зневажливе ставлення роботодавця до виконання закону, умов колективного договору та угод, трудового договору з пра­цівником та інші причини;

б) об'єктивні фактори та обставини, що породжують трудові спори: недоліки в організації виробництва і праці, а також окремі неточності та прогалини в чинному законодавстві про працю;

в) недостатня обізнаність працівника щодо чинного законо­давства про працю.

28. Що є доказами в цивільній справі та як вони подаються:

а) фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом по­рядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що об­ґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

б) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень;

в) докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

г) у випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх кло­потанням сприяє витребуванню таких доказів.

29. Протягом якого строку можуть бути пред'явлені до вико­нання посвідчення комісій по трудових спорах:

а) протягом трьох місяців з дня видачі посвідчення на приму­сове виконання рішення КТС;

б) у разі невиконання їх у добровільному порядку, протягом двох місяців з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення КТС.

30. Які причини пропуску установленого строку для звернення в КТС по індивідуальному трудовому строку визнаються поважними:

а) хвороба працівника;

б) відрядження та відпустка працівника;

в) визнання роботодавцем боргу та обіцянка роботодавця усу­нути порушення суб'єктивного права працівника;

г) інші причини, що заслуговують на увагу.

31. До Вас, як адвоката звернувся гр-н Малай і пояснив, що він не знав про порушення свого права. Чи розпочинається, у такому разі, перебіг строку для звернення до КТС щодо вирішення індиві­дуального трудового спору:

а) не розпочинається;

б) розпочинається тільки з дня, з якого порушені права пра­цівника;

в) ні, тільки з дня у котрий працівник із відповідних докумен­тів дізнався про порушення свого права, розпочинається відра­хування строку для звернення в КТС.

32. До Вас, як юрисконсульта організації, звернувся голова КТС і пояснив, що КТС дійшла висновку, що гр-ном Панько був пропу­щений строк звернення в КТС без поважної причини. Яке рішення має прийняти КТС по трудовому спору гр-на Панько:

а) КТС відмовляє працівникові у вирішенні цього трудового спору;

б) поновлює строк звернення в КТС, якщо були порушені права працівника.

33. Чи підлягає обов'язковій реєстрації заява працівника по ін­дивідуальному трудовому спору, що надійшла до КТС:

а) так, працівник може вимагати видати йому документ, що засвідчує прийняття його заяви по трудовому спору;

б) ні, заяву реєструє роботодавець;

в) ні, заяву реєструє виборний профспілковий орган;

г) так, заяви в комісію по трудових спорах приймає спеціаль­но уповноважена особа.

34. У якій формі працівника та роботодавця необхідно повідо­мити про дату та час розгляду трудового спору:

а) завчасно, у письмовій формі;

б) в усній формі.

35. Коли проводиться засідання КТС:

а) проводяться у неробочий час, якщо колективним договором не передбачено інше;

б) проводяться у неробочий час.

36. Як визначається правомочність засідання КТС:

а) у протоколі засідання фіксується кількість обраних в КТС працівників, кількість присутніх членів комісії, та кількість чле­нів комісії, що проголосували за прийняте рішення;

б) визначається за угодою між сторонами трудового спору.

8. Чи мають право працівник і роботодавець заявити моти­вований відвід будь-якому члену комісії:

а) так, має право тільки працівник, а заява про відвід члена КТС повинна бути мотивована;

б) питання про відвід вирішується більшістю голосів членів КТС, присутніх на засіданні;

в) ні, якщо заява про відвід члена КТС не мотивована;

г) так, наприклад, зацікавленість у вирішенні справи, непри­язні стосунки з заявником та ін.

37. У який строк КТС зобов'язана розглянути індивідуальний трудовий спір:

а) у десятиденний строк з дня подання заяви;

б) у місячний строк з дня порушення права працівника;

в) у п’ятиденний строк з дня подання заяви.

10. Хто може бути присутнім і приймати участь при розгляді індивідуального трудового спору працівника в КТС:

а) трудовий спір розглядається в присутності працівника, який подав заяву та представника роботодавця;

б) розгляд трудового спору за відсутності працівника допус­кається лише за його письмовою заявою;

в) за бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або, за ви­бором працівника, інша особа;

г) за бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати адвокат.

38. Як оформлюються повноваження адвоката та іншої особи, що може виступати від імені працівника на засіданні КТС:

а) можуть бути оформлені дорученням;

б) можуть бути оформлені заявою працівника у засіданні КТС;

в) можуть бути оформлені іншим письмовим документом, який дозволяє визначити факт надання такого повноваження.

39. Що слід вчинити у разі нез'явлення працівника або його представника на засідання КТС:

а) розгляд заяви працівника відкладається до наступного за­сідання;

б) при повторному нез'явленні працівника без поважних при­чин КТС може винести рішення про зняття заяви працівникащодо трудового спору з розгляду, що не позбавляє працівника права знову подати заяву в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про пору­шення свого права.

40. Чи має право КТС викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших пе­ревірок, вимагати від роботодавця необхідні розрахунки та доку­менти:

а) так;

б) так, але не має права доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок.

41. Чи передбачені заходи примусу до свідків, спеціалістів, пра­цівників, обраних до складу профспілкових органів, які не з'явились на засідаєш КТС:

а) ні, участь у засіданні КТС справа добровільна;

б) так, можуть бути позбавлені премії.

42. Як проводяться засідання КТС:

а) відкрито, на них можуть бути присутні всі бажаючі;

б) склад присутніх визначається безпосередньо КТС та пра­цівником;

в) склад присутніх визначається безпосередньо роботодавцем та працівником.

43. Як проводиться та оформлюється засідання КТС:

а) засідання КТС веде голова або його заступник;

б) секретар КТС веде протокол засідання комісії;

в) протокол засідання підписується головою КТС або його заступником і секретарем.

44. Що фіксується у протоколі засідання КТС:

а) хід розгляду трудового спору, всі запитання, прохання сторін;

б) аргументи сторін, виступи свідків, експертів, оцінка пись­мових доказів;

в) мотивований відвід та інші відомості по справі;

г) пропозиції членів КТС.

45. Який порядок проведення засідання КТС:

а) засідання починається з перевірки присутніх та повноважень представників сторін спору;

б) для викладу суті спору слово надається працівнику чи його представнику;

в) далі слово надається представнику роботодавця, а потім свідкам, спеціалістам, іншим особам, що запрошені для участі у справі.

46. Який порядок прийняття рішення КТС та які вимоги щодо його змісту:

а) приймає рішення більшістю голосів членів комісії по тру­дових спорах, присутніх на її засіданні;

б) член КТС, що не Згоден з рішенням більшості членів комі­сії, теж підписує протокол засідання КТС;

в) рішення комісії повинно бути зрозумілим, мотивованим, заснованим на матеріалах справи і прийнятим відповідно до чин­ного законодавства України про працю;

г) по справах щодо грошових вимог вказується точна сума, що підлягає виплаті працівникові.

47. У який строк копії рішення КТС вручаються працівнику та роботодавцю і як це оформлюється:

а) у триденний строк, що оформлюється підписами сторін тру­дового договору;

б) у триденний строк, що оформлюється підписами сторін трудового договору та фіксацією дати вручення;

в) у п'ятиденний строк, що оформлюється розпорядженням роботодавця і повідомляється працівнику під розписку.

48. Чи переглядається рішення, прийняте КТС:

а) ні, але КТС може винести додаткове рішення для роз'яс­нення вже прийнятого рішення;

б) так, якщо установлені нові обставини по трудовій справі.

49. Чи має суд наглядові чи контролюючі повноваження щодо рішення по трудовому спору, прийнятого КТС, і чи вправі пере­глядати, змінювати чи відміняти рішення КТС:

а) не має права;

б) має право змінювати та відміняти рішення КТС.

50. Чи може працівник, у разі незгоди з рішенням КТС, його оскаржити:

а) так, в десятиденний строк з дня вручення йому виписки з протоколу засідання КТС чи його копії;

б) так, формою оскарження рішення КТС є позовна заява пра­цівника до суду.