
- •Актуалізація опорних знань
- •Тематичний план навчальної практики з дисципліни “Трудове право”
- •Формування практичних навиків студентів
- •Самостійна робота студентів
- •Література
- •Методичні матеріали щодо проведення навчальної практики з дисципліни «Трудове право» на тему : «Трудовий договір» Порядок прийому на роботу і особливості деяких видів договорів
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Література до теми :
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Література до теми :
- •Методичні матеріали
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Література до теми:
- •Методичні матеріали
- •Поняття та види часу відпочинку
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Література до теми:
- •Методичні матеріали
- •Порядок надання та оплата відпусток
- •Практичні завдання
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Література до теми:
- •Методичні матеріали
- •Види та порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності
- •Практичне завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Література до теми :
- •Методичні матеріали
- •Практичні завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Методичні матеріали щодо проведення навчальної практики з дисципліни «Трудове право» на тему : «Порядок вирішення трудових спорів»
- •Практичне завдання
- •Методичні вказівки
- •Дати відпові на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Література до теми:
- •Методичні матеріали
- •Порядок вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів
- •Практичне завдання
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до теми: «Колективні трудові спори»
- •Дати відповіді на запитання
- •Виконати тестові завдання
- •Вирішити ситуаційні вправи
- •Література до теми:
Дати відповіді на запитання
У яких випадках настає обмежина матеріальна відповідальність?
У яких випадках настає можлива колективна (бригадна) матеріальна відповідальність?
Як визначається розмір значшкоди і який порядок її покриття?
Дайте визначення поняття таких темінів:
матеріальна відповідальність за трудовим правом
підстава матеріальної відповідальності
умови матеріальної відповідальності
пряма дійсна шкода
господарський ризик
крайня необхідність
обмежена матеріальна відповідальність
повна матеріальна відповідальність.
Виконати тестові завдання
1. Як називається особливий вид юридичної майнової відповідальності, що характерний для трудового права:
а) матеріальна відповідальність працівників;
б) майнова відповідальність працівників;
в) майнова відповідальність роботодавця та інших суб'єктів у сфері праці.
2. Яке призначення матеріальної відповідальності у трудовому праві:
а) захист майнових прав та інтересів сторін трудового договору;
б) реалізація охоронної функції трудового права;
в) з одного боку, стимулювати бережливе ставлення працівників до майна роботодавця, а з іншої — захищати працівників від необґрунтованої прискіпливості з боку роботодавця;
г) визначення підстав майнової відповідальності, її меж та процедури реалізації.
3. Що розуміють під матеріальною відповідальністю
а) інститут трудового права;
б) один із видів майнової відповідальності за трудовим правом;
в) вид юридичної відповідальності сторін трудового договору;
г) особливий вид юридичної відповідальності, що характерний для трудового права.
4. Чи зобов'язані сторони трудового договору відшкодувати заподіяну нею іншій стороні трудового договору шкоду відповідно до законодавства:
а) так;
б) ні.
5. Які істотні відмінності матеріальної відповідальності за трудовим правом від майнової:
а) відшкодуванню підлягає лише пряма дійсна шкода (неотримані доходи або упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають);
б) утримання здійснюється з заробітної плати працівника (не береться до уваги майно) і обмежується сумами, відповідними розміру заробітної плати;
в) як правило, рішення щодо притягнення до відповідальності приймає роботодавець;
г) роботодавець реалізовує своє рішення, звертаючи стягнення на заробітну плату працівника.
6. Що розуміють під матеріальною відповідальністю працівника:
а) обов'язок працівника відшкодувати повністю або частково шкоду, заподіяну його протиправними винними діями майну роботодавця в порядку і межах, установлених законодавством;
б) це обов'язок сторони трудового договору відшкодувати другій стороні заподіяну шкоду у встановленому законом порядку та розмірі;
7. Які ознаки має матеріальна відповідальність:
а) властиві всім видам юридичної відповідальності;
б) властиві тільки видам відповідальності, що мають характер відшкодування заподіяної шкоди;
в) властиві тільки виду юридичної відповідальності по трудовому законодавству.
8. Чим матеріальна відповідальність сторін трудового договору відрізняється від майнової відповідальності, передбаченої нормами цивільного права:
а) матеріальна відповідальність покладається за шкоду, заподіяну внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов'язків;
б) встановлена відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду (не отримані доходи або упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають);
в) межа матеріальної відповідальності та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, встановлений законодавством;
г) допускається добровільне покриття шкоди повністю або частково;
д) роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна;
є) суб'єктом матеріальної відповідальності є працівник і роботодавець;
є) матеріальна відповідальність працівника може застосовуватися разом з іншими видами юридичної відповідальності чи самостійно.
9. У чому різниця між матеріальною та дисциплінарною відповідальністю працівника:
а) матеріальна відповідальність (на відміну від дисциплінарної) має двосторонній, взаємний характер, оскільки відповідальність несе не тільки працівник перед роботодавцем, а й роботодавець перед працівником за заподіяння йому шкоди;
б) матеріальна відповідальність є самостійним інститутом трудового права.
10. Які обов'язки працівника та роботодавця у сфері правового регулювання матеріальної відповідальності:
а) працівники зобов'язані дбайливо, бережливо ставитися до майна роботодавця і вживати заходів до запобігання шкоди;
б) понесуть матеріальну відповідальність, якщо внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків заподіяли шкоду роботодавцю;
в) роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці;
г) понести відповідальність перед працівниками за їм заподіяну шкоду — зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків.
11. Що утворює трудове майнове правопорушення:
а) порушення покладених на сторони трудового договору обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяна шкода,;
б) порушення покладених на сторони трудового договору обов'язків.
12. Чи можуть конкретизувати матеріальну відповідальність працівника і роботодавця колективний договір та трудовий договір (контракт):
а) так, але слід врахувати, що договірна відповідальність роботодавця не повинна бути нижчою, а працівника — вищою, ніж це передбачено чинним трудовим законодавством України;
б) ні.
13. Які види матеріальної відповідальності розрізняють і чим вони відрізняються:
а) залежно від того, хто заподіяв шкоду, розрізняють два види матеріальної відповідальності працівників: індивідуальну та колективну (бригадну) матеріальну відповідальність;
б) залежно від того, хто заподіяв шкоду, розрізняють два види матеріальної відповідальності сторін трудового договору: відповідальність працівника та відповідальність роботодавця;
в) кожний з видів матеріальної відповідальності відрізняється один від одного нормативними актами, що їх регулюють, межею матеріальної відповідальності та порядком покриття шкоди;
г) розрізняють матеріальну відповідальність працівників за заподіяну шкоду роботодавцю та моральну (немайнову) відповідальність роботодавця перед працівником.
14.У чому сутність матеріальної відповідальності сторін трудового договору:
а) матеріальна відповідальність полягає у встановленому законом обов'язку однієї із сторін трудового договору (працівника або роботодавця) покрити (відшкодувати) у встановлених законом межах й порядку шкоду, заподіяну другій стороні в результаті винного, протиправного порушення покладених на них обов'язків;
б) матеріальна відповідальність працівників є, самостійним видом юридичної відповідальності, яка може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності;
в) важливе значення для практики застосування чинного трудового законодавства про матеріальну відповідальність працівників мають постанови Пленуму Верховного Суду України.
15. Що має на меті чинне трудове законодавство при покладанні матеріальної відповідальності на працівників:
а) забезпечити права і законні інтереси працівників, встановивши гарантії при покладанні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну організації;
б) відшкодувати повністю чи частково шкоду, заподіяну майну роботодавця;
в) виховати у працівника бережливе, дбайливе ставлення до майна роботодавця;
г) поєднання інтересу щодо охорони майна роботодавця з охороною прав і законних інтересів працівника;
д) матеріальна відповідальність працівників має відшкодовуючи, гарантійну та превентивну мету.
16. Хто може бути суб'єктом відповідальності за трудовим правом та суб'єктом майнової відповідальності за цивільним правом:
а) працівники, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем і заподіяли його майну шкоду внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків;
б) роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, майну якого
заподіяна шкода працівником, чи з вини якого заподіяна шкода працівнику;
в) суб'єктом майнової відповідальності за цивільним правом є громадянин чи юридична особа, що заподіяла шкоду.
17. Чи несуть матеріальну відповідальність за нормами трудового права неповнолітні, що уклали трудовий договір:
а) так, несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини майну роботодавця;
б) так, як правило, несуть обмежену відповідальність;
в) ні.
18. Що є підставами матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну майну роботодавцю:
а) проступки працівників — порушення покладених на них трудових обов'язків (дисциплінарне правопорушення) наслідком яких є пряма дійсна шкода (трудове майнове правопорушення);
б) порушення покладених на працівників обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяно шкоду майну, і утворює трудове майнове правопорушення, що є підставою для матеріальної відповідальності працівників.
19. Що прийнято розуміти під матеріальною відповідальністю працівників:
а) відповідальність за трудове майнове правопорушення — заподіяння прямої дійсної шкоди майну роботодавця внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків;
б) не притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не свідчить про відсутність порушення покладених на працівника трудових обов'язків і підстав для матеріальної відповідальності.
20. Назвіть елемент, який характеризує об'єктивну сторону складу правопорушення, вчиненого працівником:
а) матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності прямої дійсної шкоди;
б) вина працівника.
21. Що звільняє працівників від обов'язку покрити заподіяну шкоду:
а) за наявності прямої дійсної шкоди для настання матеріальної відповідальності працівників має бути ще три умови матеріальної відповідальності працівників;
б) відсутність підстав, чи однієї з умов матеріальної відповідальності, звільняє працівників від обов'язку покрити заподіяну шкоду;
в) відсутність вини працівника звільняє його від обов'язку покрити заподіяну шкоду.
22. На кого покладається обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника:
а) на роботодавця;
б) на працівника;
в) на суд.
23. У чому проявляється протиправна дія (бездіяльність) працівника:
а) у поведінці працівника, який не виконує трудових обов'язків, встановлених законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором, посадовими інструкціями, наказами (розпорядженнями) роботодавця;
б) у поведінці працівника, який неналежно виконує трудові обов'язки, встановлені законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором, посадовими інструкціями, наказами (розпорядженнями) роботодавця;
24. Що слід з'ясовувати при вирішенні питання щодо покладення на працівника матеріальної відповідальності:
а) якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди;
б) чи були створені умови, які забезпечували б збереження матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними;
в) за яких обставин заподіяно шкоду.
25. Що має бути визначено, якщо шкоду роботодавцю заподіяно кількома працівниками:
а) які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник;
б) ступінь вини працівника та її пропорційна частка від загальної шкоди, за яку може бути застосовано відповідний вид і межа матеріальної відповідальності.
26. У чому полягає сутність причинного зв'язку між протиправним порушенням покладених на працівника трудових обов'язків і шкодою, що настала за умови матеріальної відповідальності працівника:
а) враховується лише такий зв'язок, за якого заподіяна шкода є наслідком невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків;
б) дії (бездіяльність) посадових осіб є лише умовою в розвитку причинно-наслідкового зв'язку, і покласти на вказаних працівників матеріальну відповідальність можливо лише тоді, коли шкода не була відшкодована у повному розмірі працівниками, що безпосередньо її заподіяли. Якщо шкода була відшкодована повністю, до вказаних посадових осіб можна застосувати дисциплінарну відповідальність.
27. Що виражає психологічне ставлення працівника до вчиненого протиправного діяння (бездіяльності) та його наслідку — заподіяння шкоди:
а) вина працівника, а винним визнається протиправне діяння, вчинене працівником умисно чи з необережності;
б) умисел може бути прямим і побічним, необережність виявляється у недбалості і самовпевненості;
в) залежно від форми вини встановлені два основні види матеріальної відповідальності: обмежена та повна;
г) суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує ступінь вини працівника;
д) при умисній формі вини працівника настає відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної працівником чи відповідно до ст. 135 КЗпП підвищена матеріальна відповідальність.
28. У чому різниця між цивільно-правовою відповідальністю та матеріальною відповідальністю на працівників:
а) на відміну від цивільно-правової відповідальності, яка встановлює випадки майнової відповідальності без вини, матеріальна відповідальність на працівників не може бути покладена без їх вини;
б) працівники, за заподіяну з їх вини шкоду, при виконанні трудових обов'язків, як правило, несуть обмежену матеріальну відповідальність — у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;
в) відповідно до трудового законодавства працівники несуть і матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини роботодавцю;
г) межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, сподіяну роботодавцю розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.
29. Від чого залежить розмір шкоди, що підлягає покриттю:
а) виду матеріальної відповідальності працівників (обмежена, повна, підвищена);
б) характеру правопорушення, яким заподіяно шкоду (зайві грошові виплати, неправильна постановка обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей та ін.);
в) форми вини працівника (умисел чи необережність);
г) способу заподіяння шкоди (зіпсуття, знищення, розкрадання);
д) виду майна, якому завдано шкоди (матеріали, вироби, інструменти, спеціальний одяг, дорогоцінні метали тощо).
30. Які види матеріальної відповідальності розрізняють залежно від форми вини:
а) обмежену і повну;
б) підвищену.
31. Назвіть основний вид матеріальної відповідальності працівників:
а) обмежена матеріальну відповідальність, яка застосовується, якщо інше не передбачено законодавством;
б) обмежена матеріальна відповідальність, у зв'язку з тим, що в процесі виконання трудових обов'язків працівник, використовуючи засоби і предмети праці, підданий ризику заподіяти майну роботодавця шкоду з необережності;
в) повна матеріальна відповідальність.
32. Які види повної матеріальної відповідальність розрізняють залежно від характеру трудової функції, видів робіт, що виконуються працівниками:
а) індивідуальна та колективна (бригадна) матеріальна відповідальність;
б) підвищена матеріальна відповідальність працівників;
в) кратна матеріальна відповідальність працівників.
33. З якою метою установлена підвищена матеріальна відповідальність працівників:
а) з метою охорони окремих видів майна (дорогоцінних металів, алмазів, золота, корунду, платини та інших цінностей);
б) повного відшкодування заподіяної шкоди, якщо фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.
34. Що розуміють під підвищеною матеріальною відповідальністю працівників:
а) обов'язок працівників покрити заподіяну шкоду майну роботодавця, у встановленому законом розмірі і у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір;
б) суб'єкти підвищеної матеріальної відповідальності; перелік окремих видів майна та інших цінностей; умови, за яких настає підвищена матеріальна відповідальність; порядок визначення розміру заподіяної шкоди, визначений Законом України від 6 червня 1995 р.
35. Які працівники належать до суб'єктів підвищеної матеріальної відповідальності:
а) працівники, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу);-
б) особи, які безпосередньо не пов'язані з виконанням операцій, зазначених у Законі, але визнані винними в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей.
36. До цінностей належать:
а) дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ювелірні, побутові і промислові вироби та матеріали, виготовлені з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння;
б) валютні цінності.
37. У яких випадках застосовується кратний розмір обчислення при спричиненні шкоди:
а) при роботах з дорогоцінними металами, іноземною валютою;
б) крадіжкою і недостачею м'яса та м'ясопродуктів;
в) втратою бібліотечних книг, музейних експонатів, інших цінностей.
38. Чи вірне твердження, що обмежена матеріальна відповідальність у трудових відносинах, застосовується як загальне правило:
а) так, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, визначених у законодавстві;
б) так, даний вид матеріальної відповідальності полягає в обов'язку працівника, з вини, якого при виконанні трудових обов'язків було заподіяно шкоду, покрити (відшкодувати) її роботодавцю, у встановлених законом межах — у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;
в) так, при обмеженій матеріальній відповідальності заподіяна шкода, що перевищує встановлену законом межу, не може бути покладена на працівника;
г) так, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток працівника допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
39. Укажіть випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників:
а) за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні;
б) за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
40. У яких випадках обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники:
а) якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами;
б) якщо шкоду заподіяно неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей;
в) якщо шкоду заподіяно невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.
41. Як обчислюється середня заробітна плата працівника при відшкодуванні шкоди:
а) обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню справи про відшкодування шкоди;
б) за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців;
в) у разі, коли працівник останні два місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві.
42. У чому сутність повної матеріальної відповідальності працівників:
а) цей вид матеріальної відповідальності полягає в обов'язку працівника покрити заподіяну з його вини роботодавцю пряму дійсну шкоду у повному розмірі, без будь-яких обмежень;
б) випадки повної матеріальної відповідальності працівників установлені законом.
43. За яких умов настає повна матеріальна відповідальність працівників:
а) досягнення працівником 18-річного віку;
б) зайняття посади або виконання роботи, безпосередньо пов'язаної із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва, що вказані у Переліку таких посад і робіт;
в) передавання працівнику для зберігання або для інших цілей майна та цінностей;
г) за наявності письмового договору між працівником і роботодавцем про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей.
44. Чи мають юридичне значення договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, які не досягли 18-річного віку:
а) не мають юридичного значення;
б) так, мають юридичне значення при укладенні контракту.
45. Чи може працівник бути притягнений до повної матеріальної відповідальності на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, якщо його посада не міститься у Переліку посад і робіт:
а) так;
б) не може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності.
46. Чи мають правове значення договори про повну матеріальну відповідальність з прибиральницями, сторожами, бухгалтерами складів, а також іншими працівниками, яким матеріальні цінності безпосередньо не передаються:
а) правового значення не мають;
б) мають правове значення.
47. Чи настає матеріальна відповідальність, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами:
а) так;
б) ні, слід укласти з працівником договір про повну матеріальну відповідальність.
48. Зазначте правила передачі майна працівнику за разовим документом:
а) майно та інші цінності за разовими документами можуть отримувати працівники тільки за їх згоди і працівники для яких обслуговування матеріальних цінностей не складає основної трудової функції і їх посади не містяться у Переліку;
б) у таких випадках роботодавець повинен ознайомити працівника, якому видане разове доручення, з порядком приймання, транспортування, збереження майна та інших цінностей;
в) разове доручення на отримання майна та інших цінностей не може видаватися головному бухгалтеру організації, особам, яким за вироком суду заборонено займати матеріально-відповідальні посади протягом певного часу, особам, що мають судимість за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена.
49. Що слід розуміти під «іншими разовими» документами:
а) накладні;
б) разове доручення та інші разові документи.
50. Чи виключає застосування до працівника матеріальної відповідальності, якщо працівник звільнений від кримінальної відповідальності:
а) не виключає застосування до працівника матеріальної відповідальності;
б) у випадку оголошення виправдувального вироку, припинення кримінальної справи за відсутністю складу або події вчинення злочину, працівник не притягується до матеріальної відповідальності за п. З ст. 134 КЗпП, але може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за іншими нормами (ст. 134 КЗпП).
51. Чи може настати матеріальна відповідальність, якщо шкоду заподіяно працівником, який був у нетверезому стані:
а) так, і незалежно від того, умисно чи з необережності заподіяна ця шкода;
б) так, доказами нетверезого стану працівника може бути медичний висновок, акти, свідчення свідків, пояснення працівника та третіх осіб тощо;
в) при вирішенні питання про притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності ці докази оцінюються судом;
г) зменшення розміру відшкодування за шкоду, заподіяну в нетверезому стані, як правило, не допускається.
52. Який встановлюється строк для звернення до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю:
а) в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди;
б) три роки з дня заподіяння шкоди.
32. Чи може суд поновити строки звернення до суду у питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю, у разі пропуску їх з поважних причин:
а) так;
б) ні.
53. Який день слід вважати днем виявлення шкоди:
а) коли роботодавцю стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником;
б) днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку;
в) день виявлення шкоди — це день виплати на користь третьої особи, а день видання розпорядження — це день його підписання керівником організації.
54. У яких випадках суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником:
а) коли заподіяна шкода стала наслідком не лише поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей;
б) залежно від майнового стану працівника, за винятком випадків, коли шкода, заподіяна злочинними діями працівника, вчинена з корисливою метою;
в) зменшення розміру шкоди допустиме лише у виняткових випадках, коли підтверджено наявність конкретних обставин, які перешкоджали працівникові належним чином виконувати покладені на нього обов'язки (наприклад, відсутність умов зберігання матеріальних цінностей, неналежна організація праці).
55. Чи допустиме зменшення розміру шкоди, заподіяної працівником у нетверезому стані:
а) судова практика вважає допустимим;
б) судова практика вважає недопустимим.
56. Що може бути доказами майнового стану працівника:
а) розмір заробітної плати працівника;
б) склад сім'ї, наявність утриманців;
в) наявність майна, на яке може бути звернено стягнення та інші відомості.
57. Що має вчинити суд, якщо встановить, що шкоду заподіяно з вини не лише працівника, до якого подано позов, а й посадових осіб організації:
а) суд притягає цих осіб до участі у справі як співвідповідачів;
б) суд притягає цих осіб до участі у трудовій справі;
в) суд притягає цих осіб до участі у справі як співвідповідачів, а розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
58. Чи звільняє працівника від матеріальної відповідальності припинення трудових відносин після заподіяння шкоди:
а) не звільняє;
б) звільняє.
60. Зазначте вірні відповіді:
а) за вимогами осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, відповідно до ЦК України, відповідає роботодавець, перед яким відповідає працівник — несе відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства;
б) право регресу до працівника виникає з часу виплати сум третій особі, і з цього часу обчислюється строк на подання позову;
в) при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові;
г) при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами, за працівником будь-що має бути збережено 50% заробітку.