Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНІ РЕКОМ. ДО ПРАКТИКИ З ТУДОВОГО.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
455.79 Кб
Скачать

Дати відповіді на запитання

  1. У яких випадках настає обмежина матеріальна відповідальність?

  2. У яких випадках настає можлива колективна (бригадна) матеріальна відповідальність?

  3. Як визначається розмір значшкоди і який порядок її покриття?

  4. Дайте визначення поняття таких темінів:

  • матеріальна відповідальність за трудовим правом

  • підстава матеріальної відповідальності

  • умови матеріальної відповідальності

  • пряма дійсна шкода

  • господарський ризик

  • крайня необхідність

  • обмежена матеріальна відповідальність

  • повна матеріальна відповідальність.

Виконати тестові завдання

1. Як називається особливий вид юридичної майнової відпові­дальності, що характерний для трудового права:

а) матеріальна відповідальність працівників;

б) майнова відповідальність працівників;

в) майнова відповідальність роботодавця та інших суб'єктів у сфері праці.

2. Яке призначення матеріальної відповідальності у трудовому праві:

а) захист майнових прав та інтересів сторін трудового договору;

б) реалізація охоронної функції трудового права;

в) з одного боку, стимулювати бережливе ставлення праців­ників до майна роботодавця, а з іншої — захищати працівників від необґрунтованої прискіпливості з боку роботодавця;

г) визначення підстав майнової відповідальності, її меж та процедури реалізації.

3. Що розуміють під матеріальною відповідальністю

а) інститут трудового права;

б) один із видів майнової відповідальності за трудовим правом;

в) вид юридичної відповідальності сторін трудового договору;

г) особливий вид юридичної відповідальності, що характерний для трудового права.

4. Чи зобов'язані сторони трудового договору відшкодувати за­подіяну нею іншій стороні трудового договору шкоду відповідно до законодавства:

а) так;

б) ні.

5. Які істотні відмінності матеріальної відповідальності за трудовим правом від майнової:

а) відшкодуванню підлягає лише пряма дійсна шкода (неот­римані доходи або упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають);

б) утримання здійснюється з заробітної плати працівника (не береться до уваги майно) і обмежується сумами, відповід­ними розміру заробітної плати;

в) як правило, рішення щодо притягнення до відповідальності приймає роботодавець;

г) роботодавець реалізовує своє рішення, звертаючи стягнення на заробітну плату працівника.

6. Що розуміють під матеріальною відповідальністю працівника:

а) обов'язок працівника відшкодувати повністю або частково шкоду, заподіяну його протиправними винними діями майну ро­ботодавця в порядку і межах, установлених законодавством;

б) це обов'язок сторони трудового договору відшкодувати дру­гій стороні заподіяну шкоду у встановленому законом порядку та розмірі;

7. Які ознаки має матеріальна відповідальність:

а) властиві всім видам юридичної відповідальності;

б) властиві тільки видам відповідальності, що мають характер відшкодування заподіяної шкоди;

в) властиві тільки виду юридичної відповідальності по трудо­вому законодавству.

8. Чим матеріальна відповідальність сторін трудового договору відрізняється від майнової відповідальності, передбаченої нормами цивільного права:

а) матеріальна відповідальність покладається за шкоду, запо­діяну внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов'язків;

б) встановлена відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду (не отримані доходи або упущена вигода, на відміну від цивіль­ного права, відшкодуванню не підлягають);

в) межа матеріальної відповідальності та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, встановлений законодавством;

г) допускається добровільне покриття шкоди повністю або частково;

д) роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збере­ження дорученого їм майна;

є) суб'єктом матеріальної відповідальності є працівник і робо­тодавець;

є) матеріальна відповідальність працівника може застосовува­тися разом з іншими видами юридичної відповідальності чи са­мостійно.

9. У чому різниця між матеріальною та дисциплінарною відпо­відальністю працівника:

а) матеріальна відповідальність (на відміну від дисциплінар­ної) має двосторонній, взаємний характер, оскільки відповідаль­ність несе не тільки працівник перед роботодавцем, а й робото­давець перед працівником за заподіяння йому шкоди;

б) матеріальна відповідальність є самостійним інститутом тру­дового права.

10. Які обов'язки працівника та роботодавця у сфері правового регулювання матеріальної відповідальності:

а) працівники зобов'язані дбайливо, бережливо ставитися до майна роботодавця і вживати заходів до запобігання шкоди;

б) понесуть матеріальну відповідальність, якщо внаслідок по­рушення покладених на них трудових обов'язків заподіяли шко­ду роботодавцю;

в) роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збере­ження дорученого їм майна, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці;

г) понести відповідальність перед працівниками за їм заподія­ну шкоду — зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, за­подіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'я­заним із виконанням трудових обов'язків.

11. Що утворює трудове майнове правопорушення:

а) порушення покладених на сторони трудового договору обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяна шкода,;

б) порушення покладених на сторони трудового договору обов'язків.

12. Чи можуть конкретизувати матеріальну відповідальність працівника і роботодавця колективний договір та трудовий дого­вір (контракт):

а) так, але слід врахувати, що договірна відповідальність ро­ботодавця не повинна бути нижчою, а працівника — вищою, ніж це передбачено чинним трудовим законодавством України;

б) ні.

13. Які види матеріальної відповідальності розрізняють і чим вони відрізняються:

а) залежно від того, хто заподіяв шкоду, розрізняють два види матеріальної відповідальності працівників: індивідуальну та ко­лективну (бригадну) матеріальну відповідальність;

б) залежно від того, хто заподіяв шкоду, розрізняють два види матеріальної відповідальності сторін трудового договору: відпо­відальність працівника та відповідальність роботодавця;

в) кожний з видів матеріальної відповідальності відрізняється один від одного нормативними актами, що їх регулюють, межею матеріальної відповідальності та порядком покриття шкоди;

г) розрізняють матеріальну відповідальність працівників за за­подіяну шкоду роботодавцю та моральну (немайнову) відпові­дальність роботодавця перед працівником.

14.У чому сутність матеріальної відповідальності сторін тру­дового договору:

а) матеріальна відповідальність полягає у встановленому за­коном обов'язку однієї із сторін трудового договору (працівника або роботодавця) покрити (відшкодувати) у встановлених зако­ном межах й порядку шкоду, заподіяну другій стороні в резуль­таті винного, протиправного порушення покладених на них обов'язків;

б) матеріальна відповідальність працівників є, самостійним ви­дом юридичної відповідальності, яка може бути покладена неза­лежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адмініст­ративної чи кримінальної відповідальності;

в) важливе значення для практики застосування чинного тру­дового законодавства про матеріальну відповідальність працівни­ків мають постанови Пленуму Верховного Суду України.

15. Що має на меті чинне трудове законодавство при покла­данні матеріальної відповідальності на працівників:

а) забезпечити права і законні інтереси працівників, встано­вивши гарантії при покладанні на працівника матеріальної від­повідальності за шкоду, заподіяну організації;

б) відшкодувати повністю чи частково шкоду, заподіяну май­ну роботодавця;

в) виховати у працівника бережливе, дбайливе ставлення до майна роботодавця;

г) поєднання інтересу щодо охорони майна роботодавця з охо­роною прав і законних інтересів працівника;

д) матеріальна відповідальність працівників має відшкодовуючи, гарантійну та превентивну мету.

16. Хто може бути суб'єктом відповідальності за трудовим правом та суб'єктом майнової відповідальності за цивільним правом:

а) працівники, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем і заподіяли його майну шкоду внаслідок порушен­ня покладених на них трудових обов'язків;

б) роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, майну якого

заподіяна шкода працівником, чи з вини якого заподіяна шкода працівнику;

в) суб'єктом майнової відповідальності за цивільним правом є громадянин чи юридична особа, що заподіяла шкоду.

17. Чи несуть матеріальну відповідальність за нормами тру­дового права неповнолітні, що уклали трудовий договір:

а) так, несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини майну роботодавця;

б) так, як правило, несуть обмежену відповідальність;

в) ні.

18. Що є підставами матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну майну роботодавцю:

а) проступки працівників — порушення покладених на них трудових обов'язків (дисциплінарне правопорушення) наслідком яких є пряма дійсна шкода (трудове майнове правопорушення);

б) порушення покладених на працівників обов'язків, якщо внаслідок цього заподіяно шкоду майну, і утворює трудове май­нове правопорушення, що є підставою для матеріальної відпові­дальності працівників.

19. Що прийнято розуміти під матеріальною відповідальністю працівників:

а) відповідальність за трудове майнове правопорушення — за­подіяння прямої дійсної шкоди майну роботодавця внаслідок по­рушення покладених на них трудових обов'язків;

б) не притягнення працівника до дисциплінарної відповідаль­ності не свідчить про відсутність порушення покладених на пра­цівника трудових обов'язків і підстав для матеріальної відпові­дальності.

20. Назвіть елемент, який характеризує об'єктивну сторону складу правопорушення, вчиненого працівником:

а) матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності прямої дійсної шкоди;

б) вина працівника.

21. Що звільняє працівників від обов'язку покрити заподіяну шкоду:

а) за наявності прямої дійсної шкоди для настання матеріаль­ної відповідальності працівників має бути ще три умови матері­альної відповідальності працівників;

б) відсутність підстав, чи однієї з умов матеріальної відпові­дальності, звільняє працівників від обов'язку покрити заподіяну шкоду;

в) відсутність вини працівника звільняє його від обов'язку покрити заподіяну шкоду.

22. На кого покладається обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника:

а) на роботодавця;

б) на працівника;

в) на суд.

23. У чому проявляється протиправна дія (бездіяльність) пра­цівника:

а) у поведінці працівника, який не виконує трудових обов'яз­ків, встановлених законодавством, правилами внутрішнього тру­дового розпорядку, трудовим договором, посадовими інструкція­ми, наказами (розпорядженнями) роботодавця;

б) у поведінці працівника, який неналежно виконує трудові обов'язки, встановлені законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором, посадовими інструк­ціями, наказами (розпорядженнями) роботодавця;

24. Що слід з'ясовувати при вирішенні питання щодо покладен­ня на працівника матеріальної відповідальності:

а) якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких при­звело до шкоди;

б) чи були створені умови, які забезпечували б збереження матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними;

в) за яких обставин заподіяно шкоду.

25. Що має бути визначено, якщо шкоду роботодавцю заподія­но кількома працівниками:

а) які конкретно порушення трудових обов'язків допустив ко­жен працівник;

б) ступінь вини працівника та її пропорційна частка від за­гальної шкоди, за яку може бути застосовано відповідний вид і межа матеріальної відповідальності.

26. У чому полягає сутність причинного зв'язку між про­типравним порушенням покладених на працівника трудових обов'язків і шкодою, що настала за умови матеріальної відпові­дальності працівника:

а) враховується лише такий зв'язок, за якого заподіяна шкода є наслідком невиконання чи неналежного виконання працівни­ком своїх трудових обов'язків;

б) дії (бездіяльність) посадових осіб є лише умовою в розвит­ку причинно-наслідкового зв'язку, і покласти на вказаних пра­цівників матеріальну відповідальність можливо лише тоді, коли шкода не була відшкодована у повному розмірі працівниками, що безпосередньо її заподіяли. Якщо шкода була відшкодована повністю, до вказаних посадових осіб можна застосувати дисцип­лінарну відповідальність.

27. Що виражає психологічне ставлення працівника до вчине­ного протиправного діяння (бездіяльності) та його наслідку — заподіяння шкоди:

а) вина працівника, а винним визнається протиправне діяння, вчинене працівником умисно чи з необережності;

б) умисел може бути прямим і побічним, необережність ви­являється у недбалості і самовпевненості;

в) залежно від форми вини встановлені два основні види ма­теріальної відповідальності: обмежена та повна;

г) суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує ступінь вини працівника;

д) при умисній формі вини працівника настає відповідаль­ність у повному розмірі шкоди, заподіяної працівником чи від­повідно до ст. 135 КЗпП підвищена матеріальна відповідальність.

28. У чому різниця між цивільно-правовою відповідальністю та матеріальною відповідальністю на працівників:

а) на відміну від цивільно-правової відповідальності, яка вста­новлює випадки майнової відповідальності без вини, матеріальна відповідальність на працівників не може бути покладена без їх вини;

б) працівники, за заподіяну з їх вини шкоду, при виконанні трудових обов'язків, як правило, несуть обмежену матеріальну відповідальність — у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;

в) відповідно до трудового законодавства працівники несуть і матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподія­ної з їх вини роботодавцю;

г) межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, сподіяну роботодавцю розкраданням, умисним зіпсуттям, не­достачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди переви­щує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

29. Від чого залежить розмір шкоди, що підлягає покриттю:

а) виду матеріальної відповідальності працівників (обмежена, повна, підвищена);

б) характеру правопорушення, яким заподіяно шкоду (зайві грошові виплати, неправильна постановка обліку і зберігання ма­теріальних чи грошових цінностей та ін.);

в) форми вини працівника (умисел чи необережність);

г) способу заподіяння шкоди (зіпсуття, знищення, розкрадання);

д) виду майна, якому завдано шкоди (матеріали, вироби, інст­рументи, спеціальний одяг, дорогоцінні метали тощо).

30. Які види матеріальної відповідальності розрізняють залеж­но від форми вини:

а) обмежену і повну;

б) підвищену.

31. Назвіть основний вид матеріальної відповідальності пра­цівників:

а) обмежена матеріальну відповідальність, яка застосовується, якщо інше не передбачено законодавством;

б) обмежена матеріальна відповідальність, у зв'язку з тим, що в процесі виконання трудових обов'язків працівник, використо­вуючи засоби і предмети праці, підданий ризику заподіяти майну роботодавця шкоду з необережності;

в) повна матеріальна відповідальність.

32. Які види повної матеріальної відповідальність розрізняють залежно від характеру трудової функції, видів робіт, що викону­ються працівниками:

а) індивідуальна та колективна (бригадна) матеріальна відпо­відальність;

б) підвищена матеріальна відповідальність працівників;

в) кратна матеріальна відповідальність працівників.

33. З якою метою установлена підвищена матеріальна відпові­дальність працівників:

а) з метою охорони окремих видів майна (дорогоцінних мета­лів, алмазів, золота, корунду, платини та інших цінностей);

б) повного відшкодування заподіяної шкоди, якщо фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

34. Що розуміють під підвищеною матеріальною відповідаль­ністю працівників:

а) обов'язок працівників покрити заподіяну шкоду майну ро­ботодавця, у встановленому законом розмірі і у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір;

б) суб'єкти підвищеної матеріальної відповідальності; перелік окремих видів майна та інших цінностей; умови, за яких настає підвищена матеріальна відповідальність; порядок визначення розміру заподіяної шкоди, визначений Законом України від 6 червня 1995 р.

35. Які працівники належать до суб'єктів підвищеної матері­альної відповідальності:

а) працівники, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, збе­ріганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використан­ням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і до­рогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або над­нормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з не­передбаченими порушеннями технологічного процесу);-

б) особи, які безпосередньо не пов'язані з виконанням опера­цій, зазначених у Законі, але визнані винними в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей.

36. До цінностей належать:

а) дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ювелірні, побу­тові і промислові вироби та матеріали, виготовлені з використан­ням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння;

б) валютні цінності.

37. У яких випадках застосовується кратний розмір обчислен­ня при спричиненні шкоди:

а) при роботах з дорогоцінними металами, іноземною валютою;

б) крадіжкою і недостачею м'яса та м'ясопродуктів;

в) втратою бібліотечних книг, музейних експонатів, інших цін­ностей.

38. Чи вірне твердження, що обмежена матеріальна відпові­дальність у трудових відносинах, застосовується як загальне правило:

а) так, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, визначених у законо­давстві;

б) так, даний вид матеріальної відповідальності полягає в обов'язку працівника, з вини, якого при виконанні трудових обов'язків було заподіяно шкоду, покрити (відшкодувати) її ро­ботодавцю, у встановлених законом межах — у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;

в) так, при обмеженій матеріальній відповідальності заподіяна шкода, що перевищує встановлену законом межу, не може бути покладена на працівника;

г) так, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток працівника допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

39. Укажіть випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників:

а) за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, на­півфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготов­ленні;

б) за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

40. У яких випадках обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступ­ники, а також керівники структурних підрозділів на підприєм­ствах, в установах, організаціях та їх заступники:

а) якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами;

б) якщо шкоду заподіяно неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей;

в) якщо шкоду заподіяно невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, роз­краданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цін­ностей.

41. Як обчислюється середня заробітна плата працівника при відшкодуванні шкоди:

а) обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню справи про відшкоду­вання шкоди;

б) за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропра­цював менше двох місяців;

в) у разі, коли працівник останні два місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнен­ня, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві.

42. У чому сутність повної матеріальної відповідальності пра­цівників:

а) цей вид матеріальної відповідальності полягає в обов'язку працівника покрити заподіяну з його вини роботодавцю пряму дійсну шкоду у повному розмірі, без будь-яких обмежень;

б) випадки повної матеріальної відповідальності працівників установлені законом.

43. За яких умов настає повна матеріальна відповідальність працівників:

а) досягнення працівником 18-річного віку;

б) зайняття посади або виконання роботи, безпосередньо пов'язаної із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), пе­ревезенням або застосуванням у процесі виробництва, що вказані у Переліку таких посад і робіт;

в) передавання працівнику для зберігання або для інших цілей майна та цінностей;

г) за наявності письмового договору між працівником і робото­давцем про взяття на себе працівником повної матеріальної відпо­відальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей.

44. Чи мають юридичне значення договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, які не досягли 18-річного віку:

а) не мають юридичного значення;

б) так, мають юридичне значення при укладенні контракту.

45. Чи може працівник бути притягнений до повної матеріаль­ної відповідальності на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, якщо його посада не міститься у Переліку посад і робіт:

а) так;

б) не може бути притягнений до повної матеріальної відпові­дальності.

46. Чи мають правове значення договори про повну матеріаль­ну відповідальність з прибиральницями, сторожами, бухгалтера­ми складів, а також іншими працівниками, яким матеріальні цін­ності безпосередньо не передаються:

а) правового значення не мають;

б) мають правове значення.

47. Чи настає матеріальна відповідальність, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою до­віреністю або за іншими разовими документами:

а) так;

б) ні, слід укласти з працівником договір про повну матері­альну відповідальність.

48. Зазначте правила передачі майна працівнику за разовим документом:

а) майно та інші цінності за разовими документами можуть отримувати працівники тільки за їх згоди і працівники для яких обслуговування матеріальних цінностей не складає основної тру­дової функції і їх посади не містяться у Переліку;

б) у таких випадках роботодавець повинен ознайомити пра­цівника, якому видане разове доручення, з порядком приймання, транспортування, збереження майна та інших цінностей;

в) разове доручення на отримання майна та інших цінностей не може видаватися головному бухгалтеру організації, особам, яким за вироком суду заборонено займати матеріально-відпові­дальні посади протягом певного часу, особам, що мають суди­мість за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена.

49. Що слід розуміти під «іншими разовими» документами:

а) накладні;

б) разове доручення та інші разові документи.

50. Чи виключає застосування до працівника матеріальної від­повідальності, якщо працівник звільнений від кримінальної відпові­дальності:

а) не виключає застосування до працівника матеріальної від­повідальності;

б) у випадку оголошення виправдувального вироку, припи­нення кримінальної справи за відсутністю складу або події вчинення злочину, працівник не притягується до матеріальної відповідальності за п. З ст. 134 КЗпП, але може бути притягну­тий до матеріальної відповідальності за іншими нормами (ст. 134 КЗпП).

51. Чи може настати матеріальна відповідальність, якщо шкоду заподіяно працівником, який був у нетверезому стані:

а) так, і незалежно від того, умисно чи з необережності запо­діяна ця шкода;

б) так, доказами нетверезого стану працівника може бути ме­дичний висновок, акти, свідчення свідків, пояснення працівника та третіх осіб тощо;

в) при вирішенні питання про притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності ці докази оцінюються судом;

г) зменшення розміру відшкодування за шкоду, заподіяну в нетверезому стані, як правило, не допускається.

52. Який встановлюється строк для звернення до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної робото­давцю:

а) в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди;

б) три роки з дня заподіяння шкоди.

32. Чи може суд поновити строки звернення до суду у питан­нях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної робо­тодавцю, у разі пропуску їх з поважних причин:

а) так;

б) ні.

53. Який день слід вважати днем виявлення шкоди:

а) коли роботодавцю стало відомо про наявність шкоди, запо­діяної працівником;

б) днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвента­ризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінан­сово-господарської діяльності підприємства, установи, організа­ції, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку;

в) день виявлення шкоди — це день виплати на користь тре­тьої особи, а день видання розпорядження — це день його під­писання керівником організації.

54. У яких випадках суд може зменшити розмір покриття шко­ди, заподіяної працівником:

а) коли заподіяна шкода стала наслідком не лише поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей;

б) залежно від майнового стану працівника, за винятком ви­падків, коли шкода, заподіяна злочинними діями працівника, вчинена з корисливою метою;

в) зменшення розміру шкоди допустиме лише у виняткових випадках, коли підтверджено наявність конкретних обставин, які перешкоджали працівникові належним чином виконувати покла­дені на нього обов'язки (наприклад, відсутність умов зберігання матеріальних цінностей, неналежна організація праці).

55. Чи допустиме зменшення розміру шкоди, заподіяної праців­ником у нетверезому стані:

а) судова практика вважає допустимим;

б) судова практика вважає недопустимим.

56. Що може бути доказами майнового стану працівника:

а) розмір заробітної плати працівника;

б) склад сім'ї, наявність утриманців;

в) наявність майна, на яке може бути звернено стягнення та інші відомості.

57. Що має вчинити суд, якщо встановить, що шкоду заподіяно з вини не лише працівника, до якого подано позов, а й посадових осіб організації:

а) суд притягає цих осіб до участі у справі як співвідповідачів;

б) суд притягає цих осіб до участі у трудовій справі;

в) суд притягає цих осіб до участі у справі як співвідповідачів, а розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визна­чається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

58. Чи звільняє працівника від матеріальної відповідальності припинення трудових відносин після заподіяння шкоди:

а) не звільняє;

б) звільняє.

60. Зазначте вірні відповіді:

а) за вимогами осіб, що ґрунтуються на неналежному вико­нанні працівником своїх трудових обов'язків, відповідно до ЦК України, відповідає роботодавець, перед яким відповідає праців­ник — несе відповідальність у порядку регресу за нормами тру­дового законодавства;

б) право регресу до працівника виникає з часу виплати сум тре­тій особі, і з цього часу обчислюється строк на подання позову;

в) при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові;

г) при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчи­ми документами, за працівником будь-що має бути збережено 50% заробітку.