90. Політична влада: її сутність, структура, функції.
Влада – здатність одних людей проводити свою волю щодо інших людей.
Загалом проблема теоретичного аналізу політичної влади полягає у з'ясуванні трьох питань:
сутність влади (кому вона служить?);
зміст влади (у чиїх руках перебуває?);
форма влади (як вона організована, якими є апарат і методи її здійснення).
У структурі влади завжди виділяють суб'єкт і об'єкт, джерела влади, підстави влади і ресурси влади.
В якості суб'єктів влади можуть виступати держава та її окремі інститути, політичні еліти і лідери. Об'єктами влади стають як індивіди, так і соціальні групи, а також великі маси людей - населення тій чи іншій території або цілої держави.
Джерелами влади можуть бути закон, сила, авторитет, престиж, багатство, інтерес, таємниця, харизма, знання, ідеї і т.д.
Підстави влади і ресурси влади поняття близькі, але не співпадаючі повністю. Під підставами влади розуміють той фундамент, на якому базуються джерела влади. Ресурси влади - це конкретні засоби, за допомогою яких суб'єкт влади впливає на об'єкт для досягнення своїх цілей. Відомі кілька типологій ресурсів влади. Широко поширена типологія ресурсів, заснована на сферними принципі. Окремі види ресурсів класифікують за сферами їх застосування: економічні, соціальні, культурно-інформаційні, правові, силові та ін Отже, політична влада в державі тримається не тільки примусом, але і тим, що має в своєму розпорядженні ці ресурси.
Розглянемо по порядку утримання цих ресурсів:
а) економічні - здатність державної влади розпоряджатися певним обсягом матеріальних благ, здійснюючи регулювання економіки та перерозподіляючи національний продукт. Економічні ресурси, перш за все власність і гроші, завжди були найважливішими ресурсами будь-якої влади;
б) соціальні ресурси влади - це її здатність міняти за допомогою різних важелів, включаючи і економічні, соціальний статус індивідів і суспільних груп, забезпечуючи їх підтримку і досягаючи цим певних цілей.
в) інформаційні - контроль державної влади за інформацією і засобами її поширення (безпосередньо - через цензуру, побічно - через фінансування та надання пільг лояльним виданням):
г) примусові (силові) - спеціальні інститути примусу (поліція, армія, держбезпека, суди, прокуратура, в'язниця і т.д), а також спеціально підготовлені для цього люди і засоби (зброя, в'язниці, електричний стілець, гільйотина і т.д.);
д) демографічні ресурси - це самі люди, без яких ні одна влада не може обійтися. Прикладом використання демографічних ресурсів є підбір і розстановка кадрів в різних сферах суспільного життя, в тому числі в структурах влади і управління;
ж) Правові ресурси - це закони та інші нормативні акти (укази президента, розпорядження уряду т.д.), визнані більшістю суспільства, які використовуються владою в процесі свого функціонування.
У типології відомого політолога А. Етціоні правові норми разом з ціннісними орієнтаціями, що визначають поведінку людей, включені в склад нормативних ресурсів. Поряд з цими ресурсами він виділяє також утилітарні і примусові ресурси влади. До утилітарним Етціоні відносить різні економічні і соціальні блага, а до примусових - штрафні санкції, використовувані владою для досягнення своїх цілей.
В Залежно від того, який з ресурсів суб'єкт використовує для впливу на об'єкт, виділяють різні види влади:
1) економічна влада;
2) соціальна влада;
3) інформаційна влада;
4) примусова (силова) влада;
5) правова влада.
Крім цього, в якості форм здійснення влади, які вона приймає в процесі її реалізації, виділяються керівництво, управління, координація, організація і контроль.
Розглянемо докладніше конкретний зміст цих форм:
1) Керівництво - діяльність, що складається у визначенні загальних напрямків діяльності підпорядкованих певній особі (президенту, прем'єр-міністру), інститутів та їх структурних підрозділів, і в спонуканні їх до цієї діяльності з допомогою різних засобів (примус, стимулювання і т.д.).
2) Управління передбачає діяльність, спрямовану на вирішення поточних проблем, відносяться до конкретних сфер суспільного життя (економіка, соціальне забезпечення, культура та ін) зі збереженням контролю за загальним станом справ в цих сферах.
3) Координація - діяльність спеціальних установ і осіб по забезпеченню узгодженої роботи різних інститутів і структурних підрозділів, що входять в систему влади (найчастіше займаються вирішенням якоїсь однієї певної чи близьких за змістом проблем).
4) Організація припускає підтримку ієрархічного порядку і примус владних установ слідувати певним формальним (або формально-бюрократичним) правилами поведінки.
5) Контроль - здійснюване або самої керівною інстанцією (президент, уряд), або спеціальними координуючими або контрольними органами (Адміністрація, особисті представники, інспектора, експерти) спостереження за виконанням підлеглими їм інститутами та особами їхніх наказів і розпоряджень.
Разом з тим слід пам'ятати, що виокремлення перелічених вище форм влади є штучним, і всі вони поєднуються і накладаються один на одного в процесі управління.
1. Політологія як наука, її генеза та предмет.
2. Політика як соціальне явище.
3. Закони і категорії політології.
4. Основні методи та функції політології.
5. Зародж. та розв. думок про політику в країнах Стародав. світу.
6. Міфологічні уявлення про політику, владу і державу в країнах
Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Персія, Вавілон).
7. Вчення про політику, державу і право в Стародавній Греції.
8. Політичні погляди Платона і Арістотеля.
9. Основні політичні погляди та ідеї вчених Стародавнього Риму.
10.Релігій.та світськ.напрям.в розв. політ.думки пер.Середньовіччя.
11. Гуманізм епохи Відродження.
12.Вч.Н.Макіавеллі про політику.Макіавеллізм як явище у політиці.
13. Політичні ідеї періоду Реформації.
14. Осн. досяг. політ.думки періоду європейського просвітництва.
15.Теорії “нар.сувер.”,“прав.держави”та“розп.влад”в творч.євр.пр.
16. Соц.-політ. вч. пер. ранніх бурж. революцій в Європі та США.
17. Осн. досягн. західноєвроп. політ. думки першої пол.. ХІХ ст.
18. Соціально-політична думка народів Росії ХІХ ст.
(декабристи, народники, революційні демократи, марксисти та ін.)
19. Основні політичні концепції та доктрини Новітнього часу.
20. Соціалізм і сучасна соціал-демократія.
21. Сутність консерватизму та його різновиди.
22. Лібералізм: його сутність та різновиди.
23. Марксистське вчення про політику та сучасність.
24. Політичні ідеї мислителів Київської Русі.
25. Проблеми відродження української держави та їх відображення в
соціально-політичній думці козацько-гетьманської доби.
26. Політ.погляди вчених Києво-Могилянської акад... Роль академії в
розвитку політичного і духовного життя в Україні в ХVII – XVIII ст.
27. Ідеї просвітництва в Україні. (Г. Сковорода).
28. Політико-правові ідеї Кирило-Мефодієвського товариства.
29. Визвольні ідеї українських демократів другої половини ХІХ ст.
30. Проблеми національного та державного відродження України в
політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.
31. Проблеми форм. новіт.укр.політ.думки (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.)
32. Політична сфера життєдіяльності суспільства: сутність, структура.
33. Політичний процес, зміст, структура та види.
34. Політична діяльність, її мотивація та форми.
35. Політика як соціальне явище. Основні суб’єкти та об’єкти політики.
36. Соціально-політична структура суспільства.
37. Політична система сучасного суспільства: сутність, структура, функції.
38. Типологія сучасних політичних систем.
39. Основні напрямки становлення і розвитку політичної системи України.
40. Держава як основний політичний інститут політичної системи.
41. Генеза, сутність і функції держави.
42. Основні теорії походження держави, їх зміст.
43. Форми державного устрою.
44. Форми державного правління.
45. Президентська республіка, її основні риси та особливості.
46. Парламентська республіка: види, основні риси та особливості.
47. Політичні режими: сутність, типологія, загальна характеристика.
48. Сутність та основні риси тоталітарного режиму.
49. Сутність та основні риси авторитарного режиму.
50. Демокр. як форма політ. режиму. Пряма та представ. демократія.
51. Правова держава: сутність, основні принципи побудови та ознаки.
52. Політична опозиція, її види та роль в політичному житті суспільства.
53. Вибори та їх функції в демократичному суспільстві.
54. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.
55. Принцип розпод. влади в державі, повноваж. та функції гілок влади.
56. Громадянське суспільство, шляхи його становлення та розвитку.
57. Політичні партії: сутність типологія, функції в політичній системі.
58. Типологія сучасних партійних систем.
59. Місце, роль і ф-ї гром. організ.та сусп..-політ. рухів в політ.й с-мі.
60. Політ., гром.організації та рухи в Україні, їх роль в політ. житті.
61. Зміст і сутність політ. плюрал. та його роль в демокр. суспільства.
62. Політична культура: сутність, зміст, функції, типологія.
63.Політ.свідомість як форма сусп. свідомості,її структура і соц. ф-ї.
64. Політична ідеологія: структура і функції.
65. Сутність політичного лідерства та типи політичних лідерів.
66. Етносоціальні спільноти як об’єкти та суб’єкти політики.
67. Етносоціальна структ. сучас. сусп-ва та осн. тенденції її розвитку.
68. Цілі та завдання етнополітики, основні принципи її здійснення.
69. Нація як вища форма етносоціальної спільноти. Основні теорії нації.
70.Міжетнічні віднос.в Укр,їх х-ка та особл.,пробл.та шляхи їх виріш.
71. Міжнародна політика і міжнародні відносини.
72. Міжнар. право та міжнар. інститути(орг.-ї)як регулят.міжнар.віднос.
73. Глобал.пробл.людства,їх зміст,класиф. та політ. шляхи їх вирішення.
74. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
75. Основні тенденції розвитку сучасної світової політики.
76. Політичні еліти та їх типологія.
77. Політичні конфлікти і шляхи їх врегулювання.
78. Сутність бюрократії й бюрократизм, типологія бюрократії.
79. Політична соціалізація особи: сутність, чинники.
80. Основні риси політичного режиму в Україні.
81. Взаємозв’язок політики і права в суспільстві.
82. Шляхи та проблеми побудови правової держави в Україні.
83. Релігійно-клерикальні доктрини сучасності.
84. Основні моделі сучасних виборчих систем.
85. Демократичні принципи виборчого права.
86. Переваги та недоліки пропорційної та мажоритарної виборчих с-м.
87. Роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
88. Роль і місце України в сучасних процесах європейської інтеграції.
89. Влада як соціальне явище. Основні концепції влади.
90. Політична влада: її сутність, структура, функції.