1.Предмет і завдання історії педагогіки, її зв’язок з історією матеріальної і духовної культури.

Історія педагогіки є порівняно молодою наукою. Започатковані ці дослідження у XIX столітті. Історія педагогіки - це наука, яка вивчає ретроспективне становлення та розвиток освіти і виховних систем від иайдревніших часів і до сьогодення. Предметом історії педагогіки є процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій: "навчання”, "освіта", "виховання", педагогічних систем та концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики. Вивчення історії педагогіки дає змогу усвідомити, що на всіх етапах історичного розвитку школа і педагогічна думка відображали потреби суспільного прогресу. У вивчення історії педагогіки покладено культурологічний підхід, за яким ретроспектива освітніх і виховних систем розглядається як пласт педагогічної культури, який, в свою чергу, є складовою загальнолюдської культури. Історико-педагогічні знання та їх розуміння базуються на принципах історизму, логічного взаємозв'язку та об'єктивності (науковості). Принцип історизму ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого педагогічного явища, концепції чи системи. Значення принципу логічного взаємозв'язку полягає насамперед у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільшго розвитку. Принцип об'єктивності передбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об'єктивне одінювання, виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Як соціальна наука, історія педагогіки передусім має зв'язок з історією культури. Певний зв'язок історії педагогіки відчутний із такими науками, як історія літератури, історія науки, історія мистецтва та інші. Функції історії педагогіки як навчального предмету полягають у формуванні в майбутніх вчителів здатності до аналізу, співставлення, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній ретроспективі. 

2. Навчальні заклади в системі освіти країн Західної Європи і дореволюційної Росії: Коледжи, гімназії, ліцеї, колегіуми, колегії /історія і сучасність/

3. Джерела і методи історії педагогіки як науки

Джерелами історії педагогіки є: -    пам’ятки стародавньої писемності, (рукописи, берестяні грамоти) з питань виховання, навчання, освіти;-    архівні матеріали з питань виникнення виховання, розвитку писемності, освіти;-    опубліковані офіційні документи і матеріали з питань освіти (закони, Проекти, доповіді, звіти);-    підручниками, навчальні посібники, програми, навчальні плани та інші матеріали, які характеризують роботу школи;-    твори видатних педагогів;-    педагогічна преса.

Методами дослідження історії педагогіки можуть бути:-    вивчення архівних та інших джерел;

-    методи співставлення;

-    вивчення кращого досвіду;

-    педагогічне наукове спостереження це ціле направлене, систематичне сприймання дослідником досвіду навчально-виховної роботи в природних умовах. -    Педагогічний експеримент - це науково поставлений метод в галузі навчальної або виховної роботи, вивчення дослідником.