
- •1.Предмет і завдання історії педагогіки, її зв’язок з історією матеріальної і духовної культури.
- •2. Навчальні заклади в системі освіти країн Західної Європи і дореволюційної Росії: Коледжи, гімназії, ліцеї, колегіуми, колегії /історія і сучасність/
- •3. Джерела і методи історії педагогіки як науки
- •4. Виникнення виховання. Виховання за первіснообщинного ладу.
- •45. Основні типи навчально – освітніх закладів дореволюційної Росії /кінець 19 ст. – 1917 р./
- •46. Розвиток школи у Російській державі в 16-17 ст. Московська слов’яно-греко-латинська академія.
- •63. Запровадження системи платного навчання в Україні /40-50-ті роки/.
- •66. Проблема розвитку школи і педагогіки України у 80-90-х роках 20 ст.
- •72. Загальнопедагогічні ідеї к. Д. Ушинського – російськомовного класика української педагогіки.
- •110. Новаторські підходи в. О. Сухомлинського у вирішенні завдань навчання і виховання учнів. Рецензія книги «Серце віддаю дітям.»
- •113. Основний зміст «Закону України про загальну середню освіту» 23. 06. 1999р.
1.Предмет і завдання історії педагогіки, її зв’язок з історією матеріальної і духовної культури.
Історія педагогіки є порівняно молодою наукою. Започатковані ці дослідження у XIX столітті. Історія педагогіки - це наука, яка вивчає ретроспективне становлення та розвиток освіти і виховних систем від иайдревніших часів і до сьогодення. Предметом історії педагогіки є процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій: "навчання”, "освіта", "виховання", педагогічних систем та концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики. Вивчення історії педагогіки дає змогу усвідомити, що на всіх етапах історичного розвитку школа і педагогічна думка відображали потреби суспільного прогресу. У вивчення історії педагогіки покладено культурологічний підхід, за яким ретроспектива освітніх і виховних систем розглядається як пласт педагогічної культури, який, в свою чергу, є складовою загальнолюдської культури. Історико-педагогічні знання та їх розуміння базуються на принципах історизму, логічного взаємозв'язку та об'єктивності (науковості). Принцип історизму ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого педагогічного явища, концепції чи системи. Значення принципу логічного взаємозв'язку полягає насамперед у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільшго розвитку. Принцип об'єктивності передбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об'єктивне одінювання, виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Як соціальна наука, історія педагогіки передусім має зв'язок з історією культури. Певний зв'язок історії педагогіки відчутний із такими науками, як історія літератури, історія науки, історія мистецтва та інші. Функції історії педагогіки як навчального предмету полягають у формуванні в майбутніх вчителів здатності до аналізу, співставлення, порівняння певних педагогічних явищ в їх історичній ретроспективі.
2. Навчальні заклади в системі освіти країн Західної Європи і дореволюційної Росії: Коледжи, гімназії, ліцеї, колегіуми, колегії /історія і сучасність/
3. Джерела і методи історії педагогіки як науки
Джерелами історії педагогіки є: - пам’ятки стародавньої писемності, (рукописи, берестяні грамоти) з питань виховання, навчання, освіти;- архівні матеріали з питань виникнення виховання, розвитку писемності, освіти;- опубліковані офіційні документи і матеріали з питань освіти (закони, Проекти, доповіді, звіти);- підручниками, навчальні посібники, програми, навчальні плани та інші матеріали, які характеризують роботу школи;- твори видатних педагогів;- педагогічна преса.
Методами дослідження історії педагогіки можуть бути:- вивчення архівних та інших джерел;
- методи співставлення;
- вивчення кращого досвіду;
- педагогічне наукове спостереження це ціле направлене, систематичне сприймання дослідником досвіду навчально-виховної роботи в природних умовах. - Педагогічний експеримент - це науково поставлений метод в галузі навчальної або виховної роботи, вивчення дослідником.