Висновки

У кінці XIX - на початку XX ст. розпочався якісно новий етап розвитку краєзнавчої бібліографії, який характеризується збільшенням кількості та підвищенням якості КБП, формуван­ням їх системи, розробкою специфічних методичних прийомів бібліографування краєзнавчої літератури, започаткуванням краєзнавчих каталогів в окремих бібліотеках.

Основну роль у створенні краєзнавчих бібліографічних ре­сурсів відігравали наукові краєзнавчі товариства, бібліотеки, історико-статистичні комітети та архівні комісії, окремі бібліо­графи (як вітчизняні, так і зарубіжні). Створені ними ґрунтов­ні краєзнавчі бібліографічні покажчики про окремі місцевості України відзначаються надзвичайно високою бібліографічною культурою і не втратили свого пошукового значення для су­часних дослідників. Окремі покажчики, зокрема, «TÁURICA» А. Маркевича, «Материалы по библиографии Подолии» О. Прусевича, «Литература о Харьковской губернии» І. Устино­ва увійшли до «золотого фонду» світової бібліографії.

Крім того, бібліографи XIX - поч. XX ст. практичним шля­хом розробили основні прийоми підготовки КБП: створили схеми класифікації матеріалу в універсальних краєзнавчих біб­ліографічних покажчиках; сформулювали вимоги до анотуван­ня краєзнавчої літератури; обґрунтували доцільність включен­ня до КБП творів, частково присвячених краю; дійшли висно­вку про важливість оснащення краєзнавчих бібліографічних покажчиків великою кількістю допоміжних «ключів», серед яких обов'язковим є географічний допоміжний покажчик, та розробили методику їх складання; визначили необхідність ши­роких видових, мовних, хронологічних меж відбору літератури до науково-допоміжних КБП та ін.

У цей період у великих бібліотеках формуються перші кра­єзнавчі каталоги, які згодом стануть однією з головних ланок краєзнавчих бібліографічних ресурсів бібліотек України.

Без фундаменту, закладеного у кінці XIX - на початку XX ст., був би неможливий повноцінний розвиток краєзнавчих бібліографічних ресурсів у наступні періоди.

Запитання для самоконтролю:

У Якими були основні причини бурхливого роз­витку краєзнавчої бібліографії у кінці XIX - на поч. XX ст.?

У Яку роль відіграли наукові краєзнавчі товари­ства у створенні КБР?

У Що Вам відомо про краєзнавчу бібліографічну діяльність П. А. Тутковського?

У Які функції виконували «місцеві відділи» біблі­отек у кінці XIX - на поч. XX ст.? Охарактеризуйте їх діяльність.

У Яке відношення до краєзнавчої бібліографії мала В. К. Шенфінкель?

У Як сприяли історико-статистичні комітети та архівні комісії формуванню вітчизняних КБР?

У Що Вам відомо про краєзнавчу бібліографічну діяльність А. І. Маркевича?

У Який вітчизняний бібліографічний посібник був найбільш значним КБП, виданим у дореволю­ційній Росії?

✓ Хто і коли практичним шляхом розробив пер­шу схему класифікації краєзнавчої літератури?

У Що Вам відомо про краєзнавчу бібліографічну діяльність І. А. Установа?

У Проаналізуйте БП І. А. Устинова «Литература о Харьковской губернии».

Які особливості анотування літератури у БП «Ли­тература о Харьковской губернии» ?

У Хто з бібліографів XIX ст., на Вашу думку, зро­бив найбільший внесок у розвиток вітчизняних КБР? Обґрунтуйте своє рішення.

У Дайте порівняльну характеристику методич­них прийомів, застосованих у БП «Литература о Харьковской губернии» та «Опыт указателя книг и статей, относящихся к Херсонской губернии».

У Яку участь у створенні КБР про окремі місце­вості України взяли російські, польські та австрій­ські бібліографи?

У Чим відрізнявся розвиток бібліографії місце­вих видань у першій половині XIX ст. та в кінці XIX-на поч. XX ст.?

У Які різновиди покажчиків місцевих видань сформувались у кінці XIX - на початку XX ст. ?

У Які основні ланки краєзнавчої біобібліографії розвивались у кінці XIX - на початку XX ст.? Дай­те їх характеристику.

У Який краєзнавчий біобібліографіний словник, залишившись незавершеним, увійшов до скарбни­ці світової бібліографії? Чому?

У Які установи та організації зіграли головну роль у створенні КБР у кінці XIX ст.?

У Який вид КБП за суспільним призначенням до­мінував у кінці XIX - на поч. XX ст.?

У Які методичні особливості підготовки КБП, розроблені бібліографами у кінці XIX - на поч. XX ст., лягли в основу сучасних БП?

У У яких КБП вперше були застосовані такі ме­тодичні прийоми бібліографування краєзнавчої

літератури:

• розроблена схема класифікації краєзнав­чої літератури;

• визначені вимоги до анотування краєзнав­чих джерел;

• обґрунтована доцільність включення до покажчиків творів, частково присвячених краю;

• розроблена методика створення допоміж­них «ключів».

РОЗДІЛ з