2.2. Краєзнавча бібліографічна діяльність бібліотек

У кінці XIX - на початку XX ст. до створення краєзнавчих бібліографічних ресурсів долучаються бібліотеки. У них органі­зовуються «місцеві відділи», в яких збирається вся краєзнавча література та місцеві видання, створюються перші краєзнавчі каталоги, видаються краєзнавчі бібліографічні покажчики.

Один з найбільших «місцевих відділів» був створений у Харківській громадській бібліотеці (тепер ХДНБ ім. В. Коро-ленка). З 1898 р. у друкованих «Каталогах Харківської громад­ської бібліотеки» був виділений окремий підрозділ, в якому подавалась інформація про документи, присвячені Харківській губернії. Чотири томи друкованих каталогів цієї бібліотеки міс­тили відомості про понад 3000 назв краєзнавчих книг⁴.

У 1906 р. у цій бібліотеці вперше в Україні був створений український відділ. Його основні завдання - збирати і система­тизувати всю літературу про Україну, зокрема Слобідську. Ке­рувала роботою відділу українська комісія, до складу якої уві­йшли такі відомі вчені та громадські діячі, як М. І. Міхновський, X. Д. Алчевська, Д. І. Багалій, М. Ф. Сумцов та ін. Незаперечною заслугою цього відділу було формування фонду краєзнавчих ви­дань про Слобідську Україну, як вітчизняних, так і зарубіжних, та створення на його основі унікального краєзнавчого каталогу.

У1911 р. на І Всеросійському з'їзді з бібліотечної справи по­рушувалося питання про створення «місцевих відділів» при всіх громадських бібліотеках. Згідно з рішеннями з'їзду на початку

XX ст. ці відділи почали створюватись у всіх великих публічних бібліотеках. Вони відіграли визначну роль у створенні краєзнав­чих бібліографічних ресурсів, бо створювали ґрунтовні картко­ві та друковані каталоги краєзнавчої літератури та місцевих ви­дань. У краєзнавчих каталогах реєструвалися не тільки окремі видання, але й статті з журналів і збірників. Таким чином, була започаткована бібліотечна краєзнавча бібліографія.

У кінці XIX - на початку XX ст. були видані друковані ка­талоги Київської, Житомирської, Катеринославської, Полтав­ської, Харківської, Херсонської, Таврійської, Чернігівської пуб­лічних бібліотек. Частина з них була звичайними друкованими бібліотечними каталогами, в яких виділявся окремий краєзнав­чий підрозділ, наприклад «Каталог Одесской городской пуб­личной библиотеки» (Одеса, 1883), «Каталог книг и статей пе­риодических изданий в Миргородской публичной библиотеке» (Полтава, 1883), «Каталог Киевской публичной библиотеки» (Київ, 1888). Але створювались і окремі краєзнавчі друковані каталоги, наприклад «Каталог библиотеки губернського зем­ства «TÁURICA» (1903), який вміщував літературу про Крим.

Деякі бібліотеки на основі цих каталогів видавали бібліо­графічні покажчики. Найбільший інтерес серед них становить «Указатель книг и статей отдела имени Кн. Г. А. Потёмкина по истории и современному состоянию Новороссийского края», створений у 1913 р. бібліотекарем цієї бібліотеки В. К. Шенфінкель.

Віра Костянтинівна Шенфін­кель (1867-1928) в історію бібліотечної справи увійшла як бібліограф, складач та упорядник друкованих каталогів та бі­бліографічних покажчиків високоїякос-ті. Понад 40 років свого життя присвя­тила роботі у Херсонській громадській бібліотеці. Здійснювала керівництво, редагування та брала безпосередню участь у скла­данні «Систематического каталога Херсонской общественной библиотеки (1872-1896)», який доповнювався і перевидавався у 1901, 1905, 1911 рр. Відомий історик російської бібліографії М. В. Здобнов відніс його до чотирьох найбільш визначних ка­талогів кінця XIX - початку XX ст.⁵ В. К. Шенфінкель - автор «Краткого исторического обзора 25-летней деятельности Хер­сонской общественной библиотеки (1872-1897)», упорядник 18 друкованих звітів цієї бібліотеки, які є, фактично, літописом її життя і безцінним джерелом дослідження історії бібліотечної справи Новоросійського краю. Крім того, В. К. Шенфінкель була талановитим організатором бібліотечної справи, сприяла розвитку мережі бібліотек у провінції, вона є автором 20 статей з різних питань теорії і практики та посібника «Азбука библио­течного дела» для повітових та сільських бібліотек.⁶

Однією з найвизначніших праць В. К. Шенфінкель був «Указатель книг и статей отдела имени Кн. Г. А. Потёмкина по истории и современному состоянию Новороссийского края». Відділ ім. Потьомкіна був утворений у Херсонській громадській бібліотеці в 1891 р. до 100-річчя цього державного діяча. У його фонді переважали видання історико-краєзнавчої тематики, зо­крема праці відомих істориків Д. Багалія, Д. Яворницького, М. Мурзакевича; мапи, плани; рукописні матеріали; колекції старожитностей, предмети місцевої старовини - монети, медалі тощо. Організації цього відділу значною мірою сприяв заклик Одеського бібліографічного товариства, створеного при Ново­російському університеті у 1891 р., до всіх бібліотек регіону про створення фундаментальної бібліографічної бази для дослі­дження історії Новоросійського краю і міста Одеси. Цю ініціа­тиву підтримала частина провінційних бібліотек, створюючи «місцеві відділи», краєзнавчі бібліографічні покажчики, друко­вані каталоги. Цінність створених ними бібліографічних дже­рел полягає у тому, що вони складалися на основі безпосеред­нього перегляду наявних фондів бібліотек. Бібліографічний покажчик, підготовлений В. К. Шенфінкель, включав понад 1500 назв опублікованих і рукописних джерел з усіх аспектів життя цього регіону. Найбільший відсоток становлять худож­ні твори та література з історії. Систематизувався матеріал за аспектами життя регіону, частина матеріалу була анотована. За відгуками сучасників у цьому виданні література про Новоро­сійський край представлена повно, ретельно систематизована, з користю буде використана дослідниками⁷. Цей покажчик і за­раз за повнотою відбору літератури та точністю бібліографічно­го опису є унікальним краєзнавчим джерелом.