УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ сумського Облвиконкому

Сумська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. H. К. Крупськоі

На завершальному етапі (1965-1970 рр.) створені краєзнав­чі ДВА були доповнені новими матеріалами. Для їх пошуку у ве­ликі бібліотеки Москви, Ленінграда, а також окремих союзних республік були відряджені бібліотечні працівники, які вияви­ли і взяли на облік понад 8 тис. назв невідомих рані­ше краєзнавчих джерел.

історія міст і сіл сумської області

Бібліографічний покажчик

На основі зібраних ма­теріалів всі ОУНБ видали бібліографічні покажчики зі спільною назвою «Іс­торія міст і сіл ...області». Вони були різні за обсягом і поліграфічним оформ­ленням, але всі мали ана­логічне цільове та читаць­ке призначення, структуру та довідково-методичний апарат. Всі покажчики складалися відповідно до чітких методичних ін­струкцій ДІВУ⁶⁷, тому ба­зувалися на однакових ме­тодичних принципах.

Титульний лист бібліографічного покажчика «Історія міст і сіл Сумської області»

Матеріал у всіх по­кажчиках поділявся на дві частини: загальну і топо­графічну. Загальна час­тина складалася з трьох розділів: праці В. І. Ленінапро область; історія області до Жовтневої революції; радянська історія області. У топографічній частині були згруповані публі­кації з історії конкретних міст і сіл області. Спочатку подаються публікації про обласний центр, потім про райони області за їх алфавітом, а в межах району - за алфавітом населених пунк­тів району. В середині топографічних ділень спочатку описані довідкові видання (енциклопедії, словники, довідники), потім - документи і матеріали дорадянського часу («Памятные книж­ки губернии», «Историко-статистические описания губернии», губернські «Ежегодники...», «Календари...», різноманітні ста­тистичні збірники Російської імперії тощо), в кінці розміщені описи книг та статей з журналів, газет і збірників.

У 1963-1968 рр. 20 обласних бібліотек (Волинської, Рів­ненської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської, Луганської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Тер­нопільської, Херсонської, Запорізької, Вінницької, Сумської, Харківської, Хмельницької областей та Криму) видали бібліо­графічні покажчики на допомогу написанню цієї багатотомної праці під загальною назвою «Історія міст і сіл ... області». Деякі з них навіть мали підзаголовки, які вказували, що ці покажчики адресовані авторам статей багатотомної «Історії міст і сіл Укра­їни». Наприклад, «Історія міст і сіл Хмельниччини : покаж. літ. на допомогу складачам історії міст і сіл Хмельницької області» (1965), «Сумська область: покажчик літератури на допомогу авторам-збирачам, обл. редколегії і комісії у написанні історії міст і сіл Сумщини» (1964), «Матеріали до бібліографії Івано-Франківської області : на допомогу авторам нарисів з історії міст і сіл Івано-Франківської області» (1968) тощо.

Частина цих покажчиків доповнювалась і перевидавалась у кінці 70 - середині 80-х рр., наприклад, «Історія міст і сіл Львівської області» (Львів, 1977), «Історія міст і сіл Сумської області» (Суми, 1985) та ін. Вони адресувались історикам, ви­кладачам суспільних наук, науковим працівникам краєзнавчих музеїв, вчителям та студентам. Ці покажчики є цінним джере­лом пошуку краєзнавчої інформації і використовуються дослід­никами до сьогодні.

Значно активізувалась робота бібліотек України зі ство­рення науково-допоміжних краєзнавчих бібліографічних по­кажчиків і в період підготовки у 80-х pp. «Свода памятников истории и культури народов СССР». Ця робота мала стати науково-довідковим виданням енциклопедичного характеру, в якому б подавалася вичерпна інформація про всі нерухомі пам'ятки історії (будинки, пам'ятні місця, захоронення тощо), пам'ятки археології (городища, кургани, укріплення тощо), пам'ятки будівництва та архітектури і пам'ятки монументаль­ного мистецтва. Збором інформації та підготовкою цього ви­дання мали займатися редколегії та авторські колективи, діяль­ністю яких керувала Головна редакційна колегія та Академія наук УРСР. Всього було підготовлено 27 томів (25 томів було присвячено кожній області України, а також по одному тому -містам Києву та Севастополю).

Для того, щоб здійснити такий грандіозний проект, потріб­но було створити потужну джерельну базу, виявити та описати друковані джерела, в яких зафіксована така інформація. Ця мі­сія була покладена на наукові бібліотеки республіки. 23 травня 1983 р. був прийнятий Наказ Міністерства культури УРСР «Про активізацію роботи бібліотек на допомогу складанню «Зводу пам'яток історії та культури Української PCP»³⁸.

Згідно з цим наказом загальне методичне керівництво ро­ботою всіх наукових бібліотек України у цьому напрямі малаздійснювати ДІБ УРСР. У 1983 р. ця бібліотека підготувала і розіслала обласним бібліотекам інструктивно-методичний лист, в якому були викладені основні аспекти організаційної діяльності бібліотек на допомогу авторським колективам і об­ласним редколегіям з підготовки «Зводу пам'яток...», та видала чіткі методичні рекомендації³⁹, в яких була викладена примірна схема бібліографічних покажчиків «Пам'ятки історії і культу­ри .... області», розглянуті питання організації роботи над по­кажчиком, його наповнення, відбір літератури, анотування та інші методичні прийоми. Крім того, щоб практично допомогти бібліотекам у пошуках необхідних матеріалів, бібліотека склала спеціальний бібліографічний покажчик «Библиографический указатель документов, материалов и библиографических по­собий о памятниках истории и культуры Украинской ССР»⁴⁰, в якому подається перелік раритетних джерел XIX - поч. XX ст., а також бібліографічних покажчиків, які можна викорис­тати у пошуку необхідних джерел. Названі вище інструктивні, методичні та бібліографічні матеріали, розроблені ДІБ УРСР, зіграли надзвичайно важливу роль у створенні належної інфор­маційної бази, сприяли забезпеченню високої якості створених обласними бібліотеками бібліографічних покажчиків.

Протягом 80-х рр. (переважно у 1986-1988 рр.) обласни­ми науковими бібліотеками України було підготовлено і вида­но 26 науково-допоміжних покажчиків під загальною назвою «Пам'ятки історії та культури ... області». Активну участь у їх підготовці взяли також місцеві науковці - співробітники кра­єзнавчих музеїв, обласних архівів, викладачі ВНЗ, краєзнавці­аматори, що забезпечило повноту виявленого матеріалу та якість його обробки.

УПРАВЛЕНИЕ КУЛЬТУРЫ ИСПОЛКОМА НИКОЛАЕВСКОГО ОБЛАСТНОГО СОВЕТА НАРОДНЫХ ДЕПУТАТОВ