Формування краєзнавчих бібліографічних ресурсів у другій половині XIX - на початку XX століття

Докорінні зміни у розвитку краєзнавчої бібліографії поча­лися після 60-х рр. XIX ст. У цей період активно розвивався ка­піталізм у Російській імперії, прискорилися темпи економічно­го й культурного розвитку України. Нові соціально-економічні обставини мали вирішальне значення для активізації краєзнав­чої бібліографічної діяльності.

2.1. Діяльність наукових краєзнавчих товариств по створенню кбр

Помітну роль у розвитку краєзнавчої бібліографії почина­ють відігравати наукові краєзнавчі товариства, завдяки яким була створена низка ґрунтовних краєзнавчих покажчиків про окремі місцевості України.

Наукові товариства створювалися на території різних іс­торичних та природно-географічних регіонів України з метою ґрунтовного вивчення цих регіонів. До їх складу входили най­визначніші вчені, які не тільки проводили власні наукові дослі­дження, але й формували документно-інформаційну базу для наступних поколінь дослідників (у складі окремих наукових краєзнавчих товариств навіть створювалися спеціальні біб­ліографічні секції). Найактивніше діяли Київське товариство

природодослідників, Товариство дослідників Волині, Кримське та Подільське товариство природознавців і любителів природи, Харківське історико-філологічне товариство.

Одним з найстаріших було Київське товариство природо­дослідників, засноване ще у 1869 р. при Київському університеті. У 1897 р. воно надрукувало на сторінках своїх «Записок ...» біб­ліографічний покажчик літератури з геології губерній Київ­ського учбового округу (Київської, Чернігівської, Волинської, Подільської, Полтавської). Пізніше при сприянні Товариства побачив світ один з кращих посібників такого роду - «Библио­графический обзор литературы по геологии и физической гео­графии Центрального и Южного Полесья». Праця була підго­товлена видатним українським ученим П. А. Тутковським.

П етро Аполлонович Тут-ковський (1858-1930) - відомий український географ, геолог, мі-неролог, палеонтолог, член То­вариства дослідників Волині та Київського товариства природо­дослідників. У 1910 р. був обраний віце-головою Товариства дослід­ників Волині. Під його керівни­цтвом воно досягло найбільшого свого розвитку. Поряд із наукови­ми дослідженнями Волині і Поліс­ся безпосередньо у польових умо­вах вчений надавав велику увагу документальним джерелам. Кожна з його праць відзначалася наявністю ретельно дібраного списку літератури з предмета до­слідження. Характерною рисою цих бібліографічних додатків до наукових праць є майже вичерпний добір друкованих матеріа­лів за темою дослідження. Під керівництвом П. А. Тутковського члени природничо-історичної секції Товариства дослідників Во­лині розпочали складання та публікацію на сторінках «Трудов Общества исследователей Волыни» покажчиків літератури з бо­таніки, ентомології, мінералогії Волині.

Найголовнішою бібліографічною працею П. А. Тутковсь­кого був «Библиографический обзор литературы по геологии и физической географии Центрального и Южного Полесья», опублікований у 1910 р. в «Записках Киевского общества естествоиспытателей». У передмові до покажчика автор зазна­чає: «Паралельно з дослідженнями в полі я старанно збирав літературу, що відносилася до обширної області, яка досліджу­валася мною. Переконавшись у труднощах збирання цієї дуже розкиданої і часто важко доступної літератури, я вважав ко­рисним для майбутніх дослідників скласти і опублікувати цей огляд літератури»³.

В огляді з вичерпною повнотою підібрана найцінніша лі­тература з цього питання (771 опис творів українською та іно­земними мовами), починаючи від античних часів до 1910 р. Були включені твори, повністю або частково присвячені краю. Переглядаючи de vizu і ґрунтовно вивчаючи зміст літератури, яка згідно з заголовками повинна була відноситися до геології та фізичної географії Полісся, автор виявив, що значна частина цієї літератури нічого корисного не містить в собі з теми покаж­чика. Відсіявши цю літературу, він включив значну кількість джерел з топографії, гідрології, ботаніки, зоології, сільського господарства, історії Полісся, які містили корисні дані про гео­логію та фізичну географію.

На особливу увагу заслуговує бібліографічна характеристи­ка творів друку. Майже кожний бібліографічний опис супрово­джується розгорнутим рефератом, написаним висококваліфі­кованим фахівцем. У ньому не тільки детально розкривається зміст публікації, але й звертається увага читача на основні ха­рактеристики документа, наявність картографічних та ілюстра­тивних матеріалів, цитуються уривки із важкодоступних книг.

В результаті у . читача склада-

А. Прусевичг. лася чітка кар-

тина щодо на­укової вартості тієї чи іншої роботи.

ШШ МАТЕРІАЛУ

ПО БИБЛі0ГРАФіИ П0Д0JlІИ.

Статьи и трудьі по естественньїмь науками.

Выпувнъ 1.

Каменецъ-Подольскъ. Типографіл Свято-Тромцкаго Братства,

ікгроидкап иратства, гг

_тз Титульний

лист бібліографічного покажчика О. Прусевича

Великий бібліографічний список з геології і мінералогії Криму був підготовлений Кримським товариством природо­знавців і любителів природи. З цим Товариством пов'язаний також цікавий досвід ведення поточної бібліографії з кра­єзнавства Криму. Редакція «Записок Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы» організувала у себе спеціальний критико-бібліографічний відділ «Таврика», в якому вміщувалися краєзнавчі бібліографічні списки та рецензії на новинки краєзнавчої літератури.

Помітну роль у створенні краєзнавчих бібліографічних ре­сурсів відіграло Товариство подільських природознавців і лю­бителів природи, зокрема його члени Ю. Сіцінський та О. Пру-севич.

У 1913-1914 рр. був виданий ґрунтовний трьохтомний біб­ліографічний покажчик «Материалы по библиографии Подо-лии: статьи и труды по естественным наукам», підготовлений О. Прусевичем. Перший випуск містив літературу з таких на­укових дисциплін, як геологія, палеонтологія, ботаніка, зо­ологія, другий - з метеорології, кліматології, гідрографії, хімії (аналіз ґрунтів і вод), мінералогії, фізичної географії, а третій -з антропології. Отже, в комплексі була відображена література з усіх аспектів природи і природних ресурсів Поділля.

До покажчика включена основна вітчизняна та зарубіжна література про природу Поділля за великий проміжок часу від XVI ст. до 1910 р. (фактично від перших друкованих краєзнав­чих джерел і до того часу, коли був укладений покажчик). Кра­єзнавець включив до нього і більш ранні (рукописні) джерела, якщо вони були вміщені у друкованих виданнях пізнішого пе­ріоду. Наприклад, розділ «Карти» першого випуску покажчика починається «Картою Руси до 1237 р.», вміщеною у краківсько­му виданні 1880 р.

Особливо цікава у методичному відношенні систематиза­ція матеріалу у покажчику. Всі бібліографічні описи у ньому згруповані за тематичними підрозділами, а в кінці виділяються окремі типологічні розділи «Карти», «Атласи», «Картографія». У межах тематичних розділів література розміщена за періо­дами її видання: середньовічна (переважно XVI ст.), XVII ст., XVIII ст., XIX ст., а в середині цих періодів - за мовою видання. Таким чином, користувач цього покажчика міг швидко підібра­ти потрібну для себе літературу за тематичною, хронологічною та мовною ознакою.

Крім згаданого вище покажчика, О. Прусевич підготував «Библиографический указатель по медицине и гигиене По­дольской губернии с 1714 по 1913 год включительно», виданий у 1914 р. лікарсько-санітарним бюро Подільського земства. Він вміщував літературу з медичних наук, які мали місцеве значен­ня: епідеміології (зокрема, був окремий розділ «Історія епідемій на Поділлі»), санітарії і гігієни (що характеризували сучасний стан цих галузей медицини у губернії), народної медицини, ме­дичної топографії і статистики. Бібліограф планував ще створи­ти покажчики з етнографії, демографії, археології, але реалізу­вати плани не вдалось.

Бібліографія була основою наукових досліджень науко­вих краєзнавчих товариств. Всі вони мали великі плани щодо створення ґрунтовних бібліографічних покажчиків, але не всім вдалось їх реалізувати. Тому частково зібраний матеріал дру­кувався на сторінках офіційних друкованих органів. Напри­клад, Товариство дослідників Волині, створене у Житомирі в 1900 р. (проіснувало до 1920 р.), на сторінках свого щорічника «Труды Общества исследователей Волыни» регулярно вміщу­вало ретроспективні краєзнавчі бібліографічні посібники пе­реважно природничої тематики: Копачевська М. «Список бо­танической литературы по Волыни», Ксенжопольський А. В.

«Список научных работ по энтимологии Юго-Западного края», Іванов Л. Л. «Список литературы по минералогии Волыни» та інші.