Львівський ордена леніна державний університет їм. Івана франка наукова бібліотека

ДРУКОВАНІ ПРАЦІ

Професорів, викладачів і співробітників львівського університету за 1944—1960 роки б ібліографічний покажчик

установ та організацій, які функціонують при Львівському універси­теті (астрономічної об­серваторії, Львівського геологічного товари­ства, студентського на­укового товариства та ін.). Весь інший матері­ал у покажчику систе­матизовано за факуль­тетами і кафедрами. У межах кафедри він групується за алфаві­том прізвищ авторів. Розділ, присвячений одній особі, почина­ється короткими відо­мостями про рік наро­дження, освіту, наукову кваліфікацію й посаду працівника, тему його дисертації, рік і місце захисту. Далі подаєть­ся перелік праць у хро-— нологічному порядку,

суцільної нумерації бібліографічних записів. Загалом же обрана укладачами методика може бути зразком для підготовки анало­гічних покажчиків іншими навчальними закладами.

4.3. Кооперація роботи бібліотек по створенню краєзнавчих бібліографічних ресурсів у період підготовки багатотомних праць «Історія міст і сіл Української PCP» та «Звід пам'яток історії та культури Української PCP»

Значно сприяла збагаченню краєзнавчих бібліографічних ресурсів спільна робота бібліотек України зі створення інфор­маційної бази для написання багатотомної «Історії міст і сіл Української PCP», яка тривала понад 10 років (у 1962 р. була прийнята Постанова ЦК Компартії України про підготовку цьо­го видання, а у 1974 р. був надрукований останній том). Цін­ність цієї праці полягає у тому, що вона написана на широкій документальній та літературній базі. Для її підготовки викорис­тано понад 1,6 млн. архівних справ і близько 39 тис. назв різних наукових праць і статей³⁴.

Розгортання роботи з написання «Історії міст і сіл Україн­ської PCP» висувало на перший план невідкладне завдання - за­безпечити авторські колективи кожної області ґрунтовною на­уковою джерельною базою і краєзнавчим ДВА. Цю роботу мали виконати Державна історична бібліотека УРСР, регіональні на­укові бібліотеки та обласні наукові бібліотеки. Участь у спільній справі взяли також Державна республіканська бібліотека УРСР ім. КПРС, Державна республіканська наукова медична бібліо­тека, Книжкова палата УРСР, наукові бібліотеки окремих ВНЗ, міські та районні бібліотеки. На той час фонди бібліотек були

погано укомплектовані краєзнавчою літературою, переваж­но це були радянські видання. А найбільш цінна інформація з історії міст і сіл містилась у старих дореволюційних виданнях, які частково були вилучені із фондів бібліотек у період сталін­ських репресій, частково знищені в період Великої Вітчизняної війни. Не був сформований у бібліотеках і краєзнавчий ДВА.

Учасникам проекту потрібно було за короткий час вияви­ти, описати, анотувати та систематизувати величезну кількість літератури; виявити твори, не тільки повністю присвячені міс­там і селам області, але й розшукати матеріал про ці населені пункти в загальних історичних дослідженнях, монографіях, до­відкових виданнях з метою виявлення творів, частково присвя­чених краю.

Широко практикувався обмін документами та інформацією між обласними бібліотеками, таким чином краєзнавчі каталоги поповнилися цінною інформацією про краєзнавчі документи, що зберігались у наукових бібліотеках України.

На ДІБ УРСР покладалось організаційне та науково-ме­тодичне керівництво роботою бібліотек. На початковому ета­пі (перша половина 60-х pp.) під її керівництвом проводилися різноманітні семінари та наради директорів і завідувачів бібліо­графічними відділами обласних бібліотек з метою обговорення завдань та координації бібліографічної роботи бібліотек, спря­мованої на виконання цієї грандіозної праці. ДІБУ підготувала та надіслала бібліотекам низку інструктивно-методичних мате­ріалів³⁵ щодо вивчення джерел, їх відбору, опису, анотування, розробила примірну схему систематизації матеріалу. Проду­мала конкретний план координації роботи бібліотек України з виявлення та бібліографічного опису джерел. Щоб уникнути паралелізму та дублювання, визначені для перегляду періодич­ні та інші видання були розподілені між бібліотеками. Дублетні картки на описані матеріали надсилалися до ДІБУ. На основі цих карток бібліотека створювала зведену картотеку «Історія міст і сіл Української PCP», в якій на початок 1966 р. нарахову­валося близько 160 тис. бібліографічних записів, а в аналогіч­них картотеках обласних бібліотек було відображено 690 тис. назв краєзнавчих публікацій³⁶.

Тут була представлена широка видова і жанрова палітра краєзнавчих видань: монографії, словники, путівники, енцикло­педії, статистичні видання, офіційно-документальні збірники, статті з журналів, газет, продовжуваних видань, картографічні матеріали та ін. У картотеці наявна величезна кількість аналі­тичних описів, у т. ч. описів глав, розділів, параграфів, навіть згадок у тексті про населені пункти, які знаходяться на теренах України в її сучасних адміністративно-територіальних межах.

Картотека «Історія міст і сіл України» була сформована за спеціально розробленою схемою, в якій було враховане як її ці­льове призначення (допомогти авторам нарисів з історії міст і сіл України швидко розшукати необхідний матеріал), так і ха­рактер відображеної в картотеці літератури (загальні матеріали з історії України, що вміщували відомості про окремі населені пункти; описи історичних, природно-географічних та етно­графічних регіонів; публікації, присвячені адміністративним одиницям старого адміністративно-територіального поділу: губерніям, повітам, воєводствам, полкам, гминам тощо³⁷. Тому з моменту її створення ця картотека складалася з чотирьох осно­вних частин:

^te Макаренко Л. Л. Бібліотеки республіки на допомогу написанню 26-томної «Історії міст і сіл Української PCP» / Л. Л. Макаренко, Д. С. Альохін // Бібліотекознавство і бібліогр -X 1982.-Вип. 22.-С.15.

"" Макаренко Л. Л. Сводная библиографическая картотека по истории городов и сел Украйни / Л. Л. Макаренко, Ф. И. Жевахов // Сов. библиогр. - 1965. - № 4. - С. 48..

• ⁰⁷ Методичні поради для складання ретроспективних бібліографічних покажчиків «Історія міст і сіл Української PCP» / Держ. іст. б-ка УРСР ; склад. Д. С. Альохін. - K., 1977.-28 с.

  У першій частині розміщувалася література про Україну загалом: загальні довідкові видання (енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні покажчики, календарі, путівники), іс­торичні джерела (літописи, акти, збірники документів), моно­графії та тематичні збірники. У межах розділів бібліографічні описи розташовувалися в систематичному порядку;

• У другій частині література групується за історични­ми (Волинь, Галичина, Поділля, Слобожанщина і т. п.), етно­графічними (Гуцульщина, Бойківщина і т. п.), економічними (Донбас) регіонами та територіальними комплексами (Західна України, Лівобережна Україна, Південно-Західний край тощо). У межах основних розділів матеріал поділявся на два головних підрозділи: дорадянський та радянський період, а у їх межах - у систематичному порядку (за аспектами життя краю);

• У третій частині матеріал розміщувався за адміністратив­но-територіальним поділом України дорадянського періоду (до 1917 р., не враховуючи специфіку західних областей України, де Радянська влада була встановлена у 1939 р.). Він також по­ділявся на два підрозділи: у першому матеріал розміщувався за територіальними одиницями, які існували в Україні до повної втрати нею автономії та входження у Російську імперію (кня­зівства, полки, намісництва), у другому - за адміністративно-територіальним поділом Російської імперії (губернії, повіти, волості);

• У четвертій частині матеріал згрупований за алфавітом областей сучасного адміністративно-територіального поділу України. У межах кожної області спочатку подається матеріал про область загалом, обласний центр та міста обласного підпо­рядкування, потім - література про райони області за алфаві­том їх назв, а в межах району - за алфавітом сіл, які у ньому розташовані. В усіх розділах, крім останнього, матеріал розмі­щується в систематичному порядку (за аспектами життя краю).