Висновки

Отже, у міжвоєнний період вітчизняна краєзнавча бібліо­графія розвивалася неоднорідно у зв'язку з поділом українських етнічних земель між різними державами.

У Радянській Україні період українізації характеризуєть­ся бурхливим розвитком краєзнавчого руху, для потреб якого створювались КБП як по територіях історико-географічних ре­гіонів, так і окремих областей та населених пунктів. Кількість цих покажчиків була незначною, а система несформованою, проте у цей період виникають цікаві явища у краєзнавчій бібліо­графічній діяльності, яких не було раніше: організація Кабінету виучування Поділля на базі ВБУ, який поєднував у собі функції водночас науково-дослідного закладу, видавничого центру та бібліографічної установи і ставив своїм завданням збір повної інформації про літературу, присвячену Поділлю; видання пер­ших краєзнавчих бібліографічних покажчиків другого ступеня; створення БП з питань історії, методики та організації краєз­навства; видання великої кількості рекомендаційних КБП. 30-і рр. характеризуються занепадом краєзнавчої бібліографії на території підрадянської України, пов'язаним із політичною си­туацією в країні, зокрема сталінськими репресіями.

На західноукраїнських землях найбільший внесок у фор­мування краєзнавчих бібліографічних ресурсів зробили іно­земні бібліографи, вчені і громадські діячі. Влада окупаційних держав була зацікавлена у розвитку анексованих українських

» Іван Калинович // Каролевич Н. Ф. Українські бібліографи XX століття : навч. посіб. -К. : Кн. палата, 1998. - С. 91 - 110.

земель, тому сприяла створенню краєзнавчих товариств та до­слідницьких установ, які переслідували одне головне завдан­ня - довести історичне право цих держав на етнічні українські землі. Це дало поштовх еволюції науково-допоміжної краєз­навчої бібліографії. Значну роль у розвитку рекомендаційної краєзнавчої бібліографії в Галичині відіграли українські гро­мадські організації, які прагнули популяризувати краєзнавчу літературу з метою патріотичного та національного виховання місцевого населення.

Загалом зафіксовані у наукових джерелах факти розвитку краєзнавчої бібліографії та збережені в бібліотеках КБП дають підстави констатувати, що у міжвоєнний період проводилася незначна робота зі створення краєзнавчих бібліографічних ре­сурсів. Проте, на наш погляд, це питання не є достатньо вивче­ним і потребує подальших глибоких досліджень.

Запитання для самоконтролю:

У Які суспільно-політичні події обумовили ак­тивний розвиток краєзнавчої бібліографії у 20-х рр. XX ст.?

У Які функції виконував Кабінет виучування Поділля, створений у Вінницькій філії ВБУ?

У Що характерне для роботи бібліографічної секції Кабінету виучування Поділля?

У У яких напрямах розвивалася краєзнавча бібліографія в 20-х рр. XX ст.?

У Коли і чому в Україні виникла бібліографія краєзнавчої бібліографії?

У Чому, на Вашу думку, бібліографічний покаж­чик Ф. П. Максименка «Матеріали до краєзнавчої бібліографії України» не втратив своєї пошукової цінності до сьогодні? Дайте його характеристику.

У У чому полягали особливості розвитку краєз­навчої бібліографії у 30-х рр. XX ст.?

У Як розвивалася бібліографія місцевих видань у 20-х - 30-х рр. XX ст.?

У Чим відрізнявся розвиток краєзнавчої біблі­ографії у 30-х рр. XX ст. на території Радянської України та західноукраїнських землях?

У Які автори порушували у своїх працях теоре­тичні та методичні проблеми розвитку краєзнав­чої бібліографії у 30-х рр. XX ст.?

У До якого типу КБП, на Вашу думку, можна від­нести працю Я. Гоффмана «Бібліографія Волині»? Чому?

У Які причини активізації розвитку краєзнавчої бібліографії на західноукраїнських землях у 20-х -30-х рр. XX ст.?

У Який внесок зробили Є. - Ю. Пеленський та І. Т. Калинович у розвиток краєзнавчої бібліо­графії?

У Розвиток краєзнавчої бібліографії у 20-х - 30-х рр. XX ст., на Вашу думку, був прогресивнішим, ніж у кінці XIX - на поч. XX ст.? Чому?