Переглядачі: more, less, most

more

Програма more(1), це текстовий переглядач (пейджер). Вона вживається часто коли текст файла (або вивід команди) не вміщається на екрані тож ми повинні переглядати його по частинах. more розбиває вивід на окремі частини і очікує притиску важіля пробілу перед тим як відобразити наступну сторінку тексту. Притиск Enter клавіші перемістить вивід на одну лінію. Команда візьме як аргумент назви файлів які ви хочете переглянути:

$ more /etc/X11/xorg.conf

Також more часто вживається у конвеєрі (введення до конвеєрів ви знайдете у Розділі 8.2.3), наприклад:

$ ls /usr/bin | more

Як і в більшості переглядачах, ви можете здійснювати пошук по тексту. Для цього під час роботи програми, введіть слеш за яким слідує текстовий рядок який вас цікавить. more перенесе вас до першого ж місця у тексті де цей рядок присутній.

Як тільки more дійшла до кінця тексту, вона припиняє свою роботу. Прочитайте обов'язково сторінку посібника more(1) для додаткових опцій і ключів навігації. Під час роботи програми h клавіша (help) викличе сторінку допомоги, q клавіша (quit) припинить роботу переглядача.

less

Хоча more є досить зручною програмою, вона має один невеликий недолік - ви не можете прокрутити текст назад. Саме тому, напевне, більше вживають less(1). less дуже подібнa на попередню програму, ви так само викликаєте less і можете вживати її в конвеєрі:

$ less /var/log/messages

$ dmesg | less

Пошук по тексту так само працює з less. Сторінку допомоги ви теж отримаєте з допомогою h клавіші. Ключі навігації описані у lesskey(1) сторінці посібника. q ключ завершує роботу переглядача.

view

На додаток до вищезгаданих програм перегляду тексту варто згадати view(1) переглядач, який є частиною vi(1) редактора. Це фактично vi, запущений у режимі тільки для читання. view зручний тим що надає стандартну для vi підсвітку синтаксису, що допомагає у перегляді різноманітного коду. Також view успадковує розвинутий пошук по тексту, характерний для vi. Для припинення огляду, введіть :q команду.

Простий вивід: cat, echo

cat

cat(1) (скорочення від concatenate) спершу була задумана як програма що поєднує декілька файлів у один, але може використовуватись і для інших цілей.

Для того щоб поєднати декілька файлів у один більший, перечисліть необхідні файли після cat команди, після чого перенаправте вивід у інший файл (перенаправлення описане у Розділі 8.2.3):

$ cat file1 file2 file3 > bigfile

Простіший способів використання cat, це для відображення змісту файла на стандартному виводі. Для цього просто введіть:

$ cat file1

Ви також можете вживати cat у поєднанні з переглядачами, такими як more або less, якщо пропустите вивід cat команди через конвеєр (хоча простіше просто виконати more file1):

$ cat file1 | more

Інший поширений спосіб використання cat - для копіювання файлів (навіть бінарних):

$ cat /bin/bash > ~/mybash

Останнє скопіює bash програму у ваш домашній каталог, назвавши її mybash.

Також типовим використанням є долучення змісту одного файлу до іншого за домомогою подвійного оператора перенаправлення ">>":

$ cat file1 >> file2

В останньому випадку, file2 збереже свій зміст, до нього лише буде додано те що знаходиться у file1.

Універсальність cat робить її однією з найчастіше вживаних команд. Завдяки тому що cat широко використовує стандартний ввід і стандартний вивід, вона ідеальна для оболонкових скриптів і як частина інших, складніших команд.

echo

echo(1) команда виводить наданий їй як аргумент рядок тексту на екран.

$ echo Hello there...

За замовчуванням echo виведе рядок і добавить нову лінію у кінці. Ви можете запобігти цьому якщо добавите -n прапорець до echo. Опція -e заставить echo брати до уваги любі екрановані знаки такі як \t (таб), \a (дзвоник), \e (знак екранації), тощо. Дуже радимо прочитати echo(1) і bash(1) сторінки посібника man для додаткової інформації.