
- •Від організації
- •Тема № 3 Облік необоротних активів
- •Класифікація зобов’язань
- •Тема № 7 « Облік в бюджетній огранізації»
- •Тема № 8 « Облік доходів і витрат діяльності підприємства»
- •Тема № 9 « Облік фінансових результатів діяльності підприємства»
- •Тема № 10 « Облік розрахунків з бюджетом»
- •Тема № 11 « Фінансова звітність підприємства»
- •Тема № 12: «Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства»
Класифікація зобов’язань
Порядок класифікації зобов’язань визначено ПБО 2 “Баланс” та ПБО 11 “Зобов’язання”. Залежно від критеріїв класифікації можуть бути виділені різні види зобов’язань:
за тривалістю терміну погашення заборгованості виділяють поточні та довгострокові зобов’язання;
залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань:
зобов’язання з повністю визначеними умовами,
забезпечення,
непередбачені зобов’язання;
за видами кредиторів:
зовнішні та внутрішні зобов’язання,
заборгованість перед банками та інша (небанківська),
заборгованість перед пов’язаними та непов’язаними сторонами;
за умовами виникнення:
у зв’язку з одержанням робіт та послуг (аванси отримані),
у зв’язку з нарахуванням витрат,
у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);
за виконанням умов погашення:
прострочені зобов’язання,
непрострочені зобов’язання,
відстрочені зобов’язання.
Основою класифікації зобов’язань є їх розподіл залежно від строку, що визначається від дати балансу до дати погашення, яка визначена умовами виникнення зобов’язання (контрактом, умовами постачання, законодавством тощо).
За таким часовим критерієм виділяється головна група зобов’язань – довгострокова.
Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.
Тобто для визнання зобов’язання довгостроковим достатньо виконання однієї з двох зазначених умов. Тому зобов’язання підприємства, яке виконує складні замовлення із звичайним циклом завершення більше як 12 місяців, можуть бути класифіковані у вимірі операційного циклу. Так, якщо таке підприємство має зобов’язання з погашення кредиту через 14 місяців, воно може не відносити цю заборгованість до довгострокових, якщо його звичайний операційний цикл становить 15 місяців.
До довгострокових зобов’язань належать:
довгострокові кредити банків;
інші довгострокові фінансові зобов’язання;
відстрочені податкові зобов’язання;
інші довгострокові зобов’язання.
ПБО 11 передбачені певні особливі випадки віднесення зобов’язань до категорії довгострокових. Так, зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове (ПБО 11, п. 8).
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Окремі позиції у обліку і фінансовій звітності визначені ПБО також для тих фінансових зобов’язань, які виникають внаслідок випуску самим підприємством векселів та облігацій.
Вексель – це безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.
Облік ведеться у УДКСУ, в Дергачівському районі. Розрізняють 2 види зобов’язань:
Юридичне зобов’язання – на момент укладання договору з постачальниками (послуг та продуктів)
Фінансове зобов’язання – складається в органах ДКУ по факту визначення послуг і товарів.
Після цього оформлюється платіжне доручення на оплату.
Під час проходження практики був зроблений акт звірки.
ДОДАТКИ до теми №5 :
ДОДАТОК 5 «ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ»
ДОДАТОК 6 «ЮРИДИЧНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»
ДОДАТОК 7 «ФІНАНСОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»
ДОДАТОК 8 «АКТ ЗВІРКИ»
Висновок:
У селищній раді систематизується проведення актів звірок організаціями на кінець звітного періоду. Позапланові звірки проводяться під час ревізій.
Тема № 6 « Облік праці та її оплати »
Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах і складають основну суму загальних видатків, а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку.
Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяльність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самоврядування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нематеріальних послуг в соціальній сфері для задоволення потреб членів суспільства.
Селищна рада, як і на всі юридичні особи, поширюється дія законів України "Про оплату праці", "Про відпустки", Кодекс законів про працю, інструкції Держкомстату (Міністерства статистики), накази та інструкції інших державних органів щодо праці, її оплати, нарахування внесків на соціальне страхування та до Пенсійного фонду.
Згідно з законом України від 24 березня 1995 р. № 108/95 - ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Облік робочого часу ведеться на підставі табеля, який затвердив селищний голова. Заробітна плата нараховується відповідно відповідно штатного розпису з урахуванням надбавок за вислугу років, доплат за ранг державних служб. А також індексація заробітної плати.
Селищна рада проводить розрахунки у випадку тимчасової непрацездатності до фонду соціального страхування. Надається заява-розрахунок про суму нарахованих лікарняних. Після оримання коштів від фонду, проводиться виплата заробітної плати працівникам. На нарахуванні заробітної плати – нараховується ЄСВ (36,3%), а також проводиться утримання з нарахування заробітної плати.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності і господарювання шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності та видів діяльності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Заробітна плата працівників бюджетних установ здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Постановами КМУ затверджуються Умови оплати праці, Тарифні сітки та схеми посадових окладів тощо.
Фонд оплати праці бюджетних установ згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати № 5 в селищній раді має таку структуру:
1 - основна заробітна плата, що включає нарахування винагороди за виконану роботу у відповідності до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків. До неї, зокрема, включають:
- винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;
- гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва, оплата праці працівників, що не перебувають у штаті підприємства за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру.
А також інші виплати передбачені даною Інструкцією.
2 - додаткова заробітна плата, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Зокрема:
- доплати за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, роботу у важких та шкідливих умовах, інтенсивність праці, роботу в нічний час, високу професійну майстерність, класність водіям транспортних засобів, високі досягнення в праці в тому числі державним службовцям, виконання особливо важливої роботи на певний термін, знання та використання в роботі іноземної мови, допуск до державної таємниці, дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь, та інші.
3 - інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Зокрема:
- працівникам, які були в відпустці але вимушено працювали;
- винагороди та заохочення, що здійснюються один раз на рік або мають одноразовий характер: за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
- премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;
- премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;
- грошова винагорода державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків;
- матеріальна допомога, що має системний характер, надана всім або більшості працівниками (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом);
- оплата або надання дотації на харчування працівників, в тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників в дитячих закладах,; вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок;
- вартість проїзних квитків, відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;
- інші виплати.
В селищній раді фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових розрахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду оплати праці.
Витрачання бюджетних коштів має бути раціональним і ефективним, а тому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік заробітної плати повинен забезпечити:
1 - контроль за дотриманням видатків на оплату праці, що передбачається в кошторисі установи та штатному розписі;
2 - контроль за дотриманням встановленої чисельності працівників відповідно до затвердженого штатного розпису;
3 - контроль за використанням робочого часу;
4 - своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати відпусток, соціальної допомоги;
5 - своєчасне складання податкової та статистичної звітності з праці;
6 - своєчастне і достовірне складання звітів до фондів соціального страхування та надання їх у встановлений термін;
7 - надання інформації працівникам щодо даних їх особових рахунків;
Облік нарахування з/п відображений в МО №5
ДОДАТКИ до теми №6:
ДОДАТОК 9 «Меморіальний ордер №5»
Висновок:
Всі ці нарахування і відрахування проводяться в бухгалтерському обліку, та Законі «Про державну службу в Україні». Перевірку може виконати Райфінуправління (Районне фінансове управління).