- •1.Місце політології в системі сучасного суспільства.
- •2. Предмет і методи політології.
- •3. Функції політології, її значення.
- •4. Стадії розвитку політології.
- •5. Політична думка Стародавнього світу (Конфуцій, Шан-Ян, Платон, Аристотель).
- •6. Особливості політичної думки Стародавнього світу (Цицерон, Лукрецій Кар).
- •7. Середньовічні релігійно-політичні концепції (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
- •8. Політичні вчення Нового часу: загальна характеристика.
- •9. Політичні погляди Нікколо Макіавеллі.
- •10. Політичні погляди Джона Локка
- •11. Утвердження марксизму та його внесок у політологію.
- •12. Політична думка Київської Русі
- •13. Основні політико-світоглядні уявлення в Україні XIV – 1 пол. XVII ст. На Україні.
- •14. Політична думка України в період Національної революції середини XVII ст.
- •15. Політична думка України в сер. XVII – XVIII ст.
- •16. Політична концепція х. Філалета.
- •17. Особливості української політичної думки XIX – XX ст.
- •18. Сучасний стан розвитку політології в Україні.
- •19. Сутність політики.
- •20. Функції політики.
- •21. Сутність поняття «влада»
- •22. Основні ознаки і функції влади.
- •23. Політичне життя та його характерні риси.
- •24. Політична діяльність.
- •25. Сутність і структура політичного процесу.
- •26. Поняття субєктів та обєктів політики.
- •27. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація.
- •28. Ознаки держави.
- •29. Функції держави. 30. Внутрішні функції держави. 31. Зовнішні функції держави.
- •32. Головні стадії процесу законодавства.
- •33. Поняття «виконавча влада»
- •34. Основні форми державного устрою.
- •35. Основні характеристики правової держави.
- •36. Поняття «політична партія».
- •37. Причина виникнення політичних партій.
- •38. Способи утворення політичних партій.
- •39. Функції політичних партій.
- •40. Класифікації партій (за класовою визначеністю, за ставленням до суспільного прогресу, за ставленням до влади).
- •41. Класифікації партій (за формами і методами правління, за принципами організації та членства у системі влади).
- •42. Класифікації партій (за ідеологічним спрямуванням, за віросповіданням).
- •43.Типи партій
- •44.Поняття громадсько-політичних організацій та рухів.
- •45. Класифікація громадсько-політичних організацій та рухів (за економічними інтересами, за методами діяльності та правового статусу, за видом діяльності).
- •46. Типи політичних рухів.
- •47.Політична свідомість: сутність та основні характеристики.
- •48.Політична культура як явище політичного життя.
- •50. Типи політичної культури (за Алмондом).
- •51.Загальна характеристика основних соціально-політичних доктрин сучасності.
- •52.Сутність консерватизму, його походження та основні риси.
- •53.Неоконсерватизм, його сутність.
- •54.Лібералізм і неолібералізм.
- •55. Соціалізм. Соціал-демократична політична доктрина, її сутність.
- •56.Основні течії сучасного радикалізму.
- •57.Сучасний екстремізм.
- •64.Україна в сучасному геополітичному процесі.
- •65.Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика. 66.Критерії глобальних проблем. 67.Основні глобальні проблеми.
- •68.Глобальні проблеми і політика.
- •69.Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.
- •70.Проблеми війни і миру в сучасних умовах.
- •71.Сутність і роль політичної ідеології в житті суспільства.
- •72.Місце і роль політичного лідера в суспільному житті.
- •73.Культ особи як політичний феномен.
- •74.Права і обов`язки людини в сучасному світі.
- •75.Конституція України про права, свободи та обов`язки громадян України.
64.Україна в сучасному геополітичному процесі.
Із прийняттям незалежності наша держава є повноцінним суб’єктом міжнародних відносин. Ця подія обумовила поштовх для розробки подальших планів міжнародного товариства з іншими державами світу.
На теперішній момент Україну визнали 150 країн світу, 100 країн встановили з нею дипломатичні відносини. Наша держава входить до ООН, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, є членом ОБСЄ, Ради Європи, МВФ, Світового банку та інших світових та європейських організацій.
Для нашої держави, яка впродовж своєї історії перебувала в центрі геополітичних інтересів багатьох наддержав, зовнішньополітичний вибір має не тільки внутрішню, а й міжнародну вагу.
Також зовнішня політика України спрямована на:
захист державного суверенітету;
забезпечення безпеки країни;
збереження цілісності державної території;
забезпечення сприятливих зовнішніх умов для економічної співпраці, торгівлі, культурних зв´язків з іншими країнами, для виходу з глибокої економічної кризи і піднесення її престижу у світовому співтоваристві;
посилення впливу на міжнародні події, нейтралізацію несприятливих щодо України дій окремих країн.
Зовнішньополітичний курс закріплений ст. 18 Конституції України: “зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співробітництва за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”.
Сучасні особливості геополітичних процесів та роль України в їх розвитку базується на таких аспектах:
Глобальні трансформації, започатковані на зламі XX—XXI століть, ще не завершилися. Врахування близьких і віддалених (як бажаних, так і небажаних) потенційно можливих змін у регіоні й поза його межами вкрай важливе для України та інших країн Європи. Тому в інтересах нашої держави й континенту є зміцнення довіри, розширення політичного діалогу і співробітництва на дво- та багатосторонній основі в межах загальноєвропейського процесу, заходи з подолання економічної кризи, дотримання загальнолюдських фундаментальних цінностей.
Конструктивними в діяльності держав молодої демократії постають адаптація зовнішньополітичних засад, коригування стратегічних пріоритетів з урахуванням но¬вих реалій, формування чітких критеріїв геополітичного й геоекономічного становища, врахування складних умов перехідного періоду Європейського континенту.
Долаючи труднощі, Україна продовжує процес розширення своєї дипломатичної присутності у світі, поступово стаючи впливовою європейською та світовою державою, дедалі більше перетворюючись на реального та активного суб´єкта міжнародних відносин, який має свої національні інтереси і вирішує їх в колі європейських народів.
Отже, якщо Україна дійсно продовжуватиме вести проєвропейську політику, розвиватиметься та дбатиме як про внутрішню, так і зовнішню ситуацію, орієнтуватиметься на власні інтереси, а не на інтереси сусідів, то в майбутньому це піднесе її на дуже високий та гідний рівень у геополітичному просторі світу.