
- •1.Місце політології в системі сучасного суспільства.
- •2. Предмет і методи політології.
- •3. Функції політології, її значення.
- •4. Стадії розвитку політології.
- •5. Політична думка Стародавнього світу (Конфуцій, Шан-Ян, Платон, Аристотель).
- •6. Особливості політичної думки Стародавнього світу (Цицерон, Лукрецій Кар).
- •7. Середньовічні релігійно-політичні концепції (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
- •8. Політичні вчення Нового часу: загальна характеристика.
- •9. Політичні погляди Нікколо Макіавеллі.
- •10. Політичні погляди Джона Локка
- •11. Утвердження марксизму та його внесок у політологію.
- •12. Політична думка Київської Русі
- •13. Основні політико-світоглядні уявлення в Україні XIV – 1 пол. XVII ст. На Україні.
- •14. Політична думка України в період Національної революції середини XVII ст.
- •15. Політична думка України в сер. XVII – XVIII ст.
- •16. Політична концепція х. Філалета.
- •17. Особливості української політичної думки XIX – XX ст.
- •18. Сучасний стан розвитку політології в Україні.
- •19. Сутність політики.
- •20. Функції політики.
- •21. Сутність поняття «влада»
- •22. Основні ознаки і функції влади.
- •23. Політичне життя та його характерні риси.
- •24. Політична діяльність.
- •25. Сутність і структура політичного процесу.
- •26. Поняття субєктів та обєктів політики.
- •27. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація.
- •28. Ознаки держави.
- •29. Функції держави. 30. Внутрішні функції держави. 31. Зовнішні функції держави.
- •32. Головні стадії процесу законодавства.
- •33. Поняття «виконавча влада»
- •34. Основні форми державного устрою.
- •35. Основні характеристики правової держави.
- •36. Поняття «політична партія».
- •37. Причина виникнення політичних партій.
- •38. Способи утворення політичних партій.
- •39. Функції політичних партій.
- •40. Класифікації партій (за класовою визначеністю, за ставленням до суспільного прогресу, за ставленням до влади).
- •41. Класифікації партій (за формами і методами правління, за принципами організації та членства у системі влади).
- •42. Класифікації партій (за ідеологічним спрямуванням, за віросповіданням).
- •43.Типи партій
- •44.Поняття громадсько-політичних організацій та рухів.
- •45. Класифікація громадсько-політичних організацій та рухів (за економічними інтересами, за методами діяльності та правового статусу, за видом діяльності).
- •46. Типи політичних рухів.
- •47.Політична свідомість: сутність та основні характеристики.
- •48.Політична культура як явище політичного життя.
- •50. Типи політичної культури (за Алмондом).
- •51.Загальна характеристика основних соціально-політичних доктрин сучасності.
- •52.Сутність консерватизму, його походження та основні риси.
- •53.Неоконсерватизм, його сутність.
- •54.Лібералізм і неолібералізм.
- •55. Соціалізм. Соціал-демократична політична доктрина, її сутність.
- •56.Основні течії сучасного радикалізму.
- •57.Сучасний екстремізм.
- •64.Україна в сучасному геополітичному процесі.
- •65.Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика. 66.Критерії глобальних проблем. 67.Основні глобальні проблеми.
- •68.Глобальні проблеми і політика.
- •69.Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.
- •70.Проблеми війни і миру в сучасних умовах.
- •71.Сутність і роль політичної ідеології в житті суспільства.
- •72.Місце і роль політичного лідера в суспільному житті.
- •73.Культ особи як політичний феномен.
- •74.Права і обов`язки людини в сучасному світі.
- •75.Конституція України про права, свободи та обов`язки громадян України.
29. Функції держави. 30. Внутрішні функції держави. 31. Зовнішні функції держави.
Держава виконує низку функцій, які відрізняють її від інших політичних інститутів. Функції держави – це головні напрямки її діяльності. Вони охоплюють діяльність у цілому, у них знаходять вираження соціальна цінність і сутність держави, їх здійсненню підпорядкован робота всього державного апарату й кожного органа окремо.
Традиційно функції держави підрозділяються на внутрішні й зовнішні. До внутрішніх функцій варто віднести політичну, економічну, організаторську, правову, соціальну, освітню, культурно-виховну.
Політична функція полягає в забезпеченні політичної стабільності, здійсненні владних повноважень, ви¬робленні політичного курсу, що відповідає потребам і сподіванням широких верств населення або підтримки політичного панування, домінуючого в економіці класу або соціальної групи.
Економічна функція – це організація, координація, регулювання економічних процесів з допомогою податкової й кредитної політики, створення стимулів економічного росту або здійснення санкцій, використання системи планування.
Організаторська функція полягає в здійсненні владних повноважень з реалізації виробленої політики: виконання рішень, формування й використання державного апарату (керівників), здійснення контролю виконання законів, рішень, інформаційного забезпечення політики, здійснення заходів координації діяльності різних суб'єктів політичної системи.
Правова функція – забезпечення правопорядку, встановлення правових норм, які регулюють суспільні відносини й поведінку громадян, охорону суспільного ладу від руйнівних дій екстремістів.
Соціальна функція полягає в задоволенні життєво важливих потреб людей у роботі, житлі, підтримці здоров'я, наданні соціальних гарантій старим, інвалідам, безробітним, молоді, страхуванні життя й здоров'я, власності.
Освітня функція держави. Сьогодні скрізь усвідомлюється, що якісна освіта – основа майбутнього. Багато держав розробляють і здійснюють політику, що охоплює весь процес освіти від дошкільної до університетської. Держава в першу чергу забезпечує демократизацію освіти, її безперервність, надання людям рівних можливостей її одержання, якісну підготовку молоді до активного життя.
Культурно-виховна функція спрямована на створення умов для задоволення культурних потреб людей, залучення їх до досягнень вітчизняної й світової художньої культури, створення можливостей для самореалізації у творчості, виховання моральності, громадянськості й патріотизму. Різнобічна державна підтримка розвитку культури – літератури, мистецтва, театру, кіно, музики, засобів масової інформації.
Серед зовнішніх функцій варто виділити три:
Оборонна функція полягає в забезпеченні цілісності, безпеці й суверенітеті держави, підтримці достатнього рівня обороноздатності суспільства, припиненні загрозливих життєво важливих інтересам країни збройних конфліктів.
Дипломатична функція пов'язана з підтримкою й розвитком міждержавних відносин, співробітництвом з іншими державами в розв’язанні глобальних проблем людства (сировинної, енергетичної, екологічної, демографічної, ядерної безпеки тощо).
Зовнішньоекономічна функція полягає в розвитку взаємовигідного економічного співробітництва й інтеграції з іншими країнами, участі в міжнародному поділі праці.
Всі функції пов'язані між собою. Зовнішні функції закономірно випливають із внутрішніх і є їхнім продовженням, разом з тим вони впливають на внутрішні функції.
Функції держави відбивають те загальне, що притаманне всім державам. Однак щодо організації влади, способів її здійснення, внутрішньої побудови тощо вони можуть істотно відрізнятися один від одного.